Джон Ґрін
Джон Майкл Ґрін (англ. John Michael Green; нар. 24 серпня, 1977) — американський письменник, який пише молодіжні романи, відеоблогер на YouTube.
Письменник народився у серпні 1977 року на Середньому Заході Америки, у густонаселеній столиці штату Індіана - Індіанополісі. Через 3 місяці після народження сина Майк та Сідні Ґрін у пошуках кращого місця проживання перебрались до штату Мічиган, а звідти — до Алабами. Молода сім'я поселилася у штаті Флорида. В Орландо Джон Ґрін вирушив до підготовчої школи «Хайленд».
Згодом сімейство повернулось до Алабами, де підлітка прийняли до «Індіан Спрінгс Скул», що знаходиться у передмісті Бірмінгему. Навчання Джона Ґріна завершилось у «Кеньйон-Коледж» у 2000 році. Молодому літератору вручили першу нагороду: диплом з релігіознавства та англійської літератури.
Після закінчення коледжу 23-літній Джон Ґрін півроку працював у дитячій лікарні в якості помічника капелана. Він планував отримати сан єпископального священика, але важкі страждання дітей надихнули Джона Майкла на літературний шлях.
Письменницька біографія Джона Ґріна розпочалась у Чикаго, куди він переїхав після роботи у лікарні. Молодий літератор почав працювати в журналі Booklist на посаді помічника редактора. Він займався написанням рецензій до белетристики.
У результаті плідної праці талановитий Джон Ґрін почав робити регулярні рецензії для щотижневої газети «Нью-Йорк Таймс», а для місцевої радіостанції автор писав оригінальні есе. У Чикаго Джон Ґрін розпочав роботу над своїм першим романом, який називався «У пошуках Аляски». Завершив роботу над книгою вже в Нью-Йорку, де жив із дружиною Сарою 2 роки. Роман побачив світ у 2005 році. Це підліткова історія, натхненна часом навчання в бірмінгемській школі.
Книга швидко стала популярною. Уже 2006 року письменник став лауреатом премії Майкла Л. Принца за свій дебютний роман «У пошуках Аляски»,[6] а у січні 2012 року його черговий роман «Провина зірок» визнали найкращим бестселером за версією «Нью-Йорк Таймс» .[7] Екранізація книги побачила світ у 2014 році. Ґрін також потрапив до списку 100 найвпливовіших людей світу 2014 року за версією журналу «Тайм».[8]
Другий роман великого письменника — «Досить Катрін». Він вийшов в 2006 році. Вважається менш успішною роботою автора. У наступному році Джон Ґрін випустив збірник історій «Най сніжить. Три романтичні історії на свята». До книги ввійшли невеликі оповідання про пригоди підлітків під час Різдва.
Ґрін відомий своєю діяльністю в YouTube. У 2007 році він запустив канал VlogBrothers, який веде разом із братом Генком Ґріном. Відтоді Ґрін започаткував багато проєктів, як-от Project for Awesome та VidCon, та загалом створив із братом 11 каналів різної тематики, в тому числі навчальний канал Crash Course з короткими відеолекціями про літературу, історію та науку.[9]
- «У пошуках Аляски» (англ. Looking for Alaska, 2005)
- «Досить Катрін» (англ. An Abundance of Katherines, 2006)
- «Най сніжить. Три романтичні історії на свята» (англ. Let It Snow: Three Holiday Romances, 2008), разом із Морін Джонсон та Лорін Міракл
- «Паперові міста» (англ. Paper Towns, 2008)
- «Віл Грейсон, Віл Грейсон» (англ. Will Grayson, Will Grayson, 2010), в співавторстві з Девідом Левітаном
- «Провина зірок» (англ. The Fault in Our Stars, 2012)
- «Черепахи аж до низу» (англ. Turtles All the Way Down, 2017)
- «Приблизна вартість любові Керолайн» (англ. The Approximate Cost of Loving Caroline, 2006)
- «Великий американський Морп» (англ. The Great American Morp, 2007)
- «Дивак Гік» (англ. Freak the Geek, 2009)
- «Причини» (англ. Reasons, 2011)
- «Двічі за викликом» (англ. Double on Call, 2012)
- Thisisnottom (2009), інтерактивний роман-загадка.[10][11]
- Zombicorns (2010), онлайн новела про зомбі.[12]
- The War for Banks Island (2012), продовження Zombiecorns, яке розсилається електронною поштою тим, хто пожертвував гроші на проєкт P4A.[13][14]
- The Sequel, незавершений роман, який став основою для роману «Провина зірок». Перші 6000 слів можна отримати поштою, якщо зробити пожертву на користь проєкту P4A.
- Блогери почали використати термін «поштовх Джона Ґріна». Так називають ефект, яким супроводжується свіжий пост література у Твіттері: після висловлювання автора відмічають різкий стрибок продажу його книг.
- В 2015 році Джон Ґрін потрапив до рейтингу «Форбс» як найбільш вискооплачуваний автор. Його річний дохід складає $9 млн.
Улітку 2014 року на екранах кінотеатрів Америки з'явилась екранізація роману «Винні зірки». Головних персонажів зіграли актори Шейлін Вудлі та Енсел Елгорт.
В 2015 році кінокомпанія «Двадцяте Століття Фокс» зняла фільм, в основу якого покладено роман Джона Ґріна «Паперові міста». Прем'єра відбулась у червні. Головні ролі у кінокартині виконали Кара Делевінь та Нат Вульф, які зіграли Марго та К'ю.
- Джон Ґрін. Провина зірок. — К. : КМ-Букс, 2015. — 288 с. — ISBN 978-966-923-022-5.
- Джон Ґрін. Паперові міста. — К. : КМ-Букс, 2015. — 320 с. — ISBN 978-966-923-016-4.
- Джон Ґрін. В пошуках Аляски. — К. : КМ-Букс, 2016. — 288 с. — ISBN 978-617-7409-29-7.
- Джон Ґрін. Досить Катрін. — К. : КМ-Букс, 2017. — 280 с. — ISBN 978-617-7498-86-4.
- Джон Ґрін, Морін Джонсон, Лорін Міракл. Най сніжить. Три романтичні історії на свята. — К. : КМ-Букс, 2017. — 304 с. — ISBN 978-617-7498-23-9.
- Джон Ґрін. Черепахи аж до низу. — К. : КМ-Букс, 2018. — 296 с. — ISBN 978-617-7535-90-3.
У 2018 р. підписав звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Олега Сенцова, політв'язня у Росії[15].
- ↑ https://podcasts.apple.com/us/podcast/314-the-ultimate-week-in-ryans-w-ryan-reynolds/id1002937870?i=1000545504866
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ «Michael L. Printz Winners and Honor Books» [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.]. YALSA. American Library Association. Retrieved March 8, 2013.
- ↑ Best Sellers - Children's Chapter Books. The New York Times. 29 січня 2012. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 19 жовтня 2014.
- ↑ John Green | TIME.com. Time Magazine. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 25 квітня 2014.
- ↑ Alter, Alexandria (14 травня 2014). John Green and His Nerdfighters Are Upending the Summer Blockbuster Model. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 16 травня 2014.
- ↑ Thisisnottom [Архівовано 13 грудня 2017 у Wayback Machine.] thisisnottom.com
- ↑ Thisisnotforums — The Unofficial Thisisnottom Forums [Архівовано 18 грудня 2014 у Wayback Machine.] thisisnotforums.com
- ↑ «Didn't get your chance to get your hands on John Green's Zombie Apocalypse Novella?» [Архівовано 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]. EffYeahNerdFighters.com.
- ↑ John Green's NEW Exclusive Zombie Short Story eBook PRE-ORDER. DFTBA Records LLC. Архів оригіналу за грудень 15, 2011. Процитовано жовтень 23, 2014.
- ↑ John Green (15 серпня 2012). I just finally finished THE WAR FOR BANKS ISLAND, the stupid (and very bad) zombie apocalypse story that's six months late. Twitter.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2013. Процитовано 16 вересня 2012.
- ↑ Письменники Рушді, Франзен і Етвуд просять Путіна відпустити Сенцова [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] // BBC, 07.06.2018
