Гімера
| Гімера | |
|---|---|
| |
| 37°58′13.998000099991″ пн. ш. 13°49′19.941600099998″ сх. д. / 37.97056° пн. ш. 13.82221° сх. д. | |
| Країна | Італія[1] |
| Розташування | Терміні-Імерезе[1] |
| Тип | пам'ятка археології Стародавньої Греціїd поліс[2] і archaeological parkd[3][4] |
| Площа | 1100 квадратний метр[5] і 1500 квадратний метр[4] |
| Дата заснування | 648 до н. е.[6] |
  Гімера Гімера (Італія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Гімера (дав.-гр. Ἱμέρα) — давньогрецька колонія на північному узбережжі Сицилії біля однойменної річки.
Заснована не пізніше 648 р. до н. е.[7] вихідцями з Занкли, до яких приєдналися біженці з Сіракуз. Відомі гімерські тирани — Фаларіс і Терилій. Останнього з міста вигнав тиран Акраганта Ферон. Терилій звернувся за допомогою до карфагенян, що врешті-решт призвело до знаменитої битви при Гімері (480 р. до н. е.)[8]. Поразка карфагенян зміцнила владу Ферона, який передав місто своєму синові Фрасидею. У 476 р. до н. е. Ферон переселив до Гімери нових колоністів, переважно дорійців, що суттєво змінило обличчя міста. Найвищого розквіту Гімера досягла за тиранії небожа Ферона Фрасибула. Під час Сицилійської експедиції афінян гімерці серед перших надали підтримку Сіракузам.
У 408 р. до н. е. Гімеру захопили карфагеняни. Місто було ними зруйноване на знак помсти за поразку 480 р. до н. е. Мешканці, які вижили, згодом оселилися в заснованому карфагенянами поруч з руїнами Гімери місті Ферми (нині Терміні-Імерезе).
- ↑ а б dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation / M. H. Hansen — 2004.
- ↑ ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- ↑ а б ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ↑ Любкер Ф. Himera // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 628.
- ↑ Діодор Сицилійський. Історична бібліотека, XIII, 62
- ↑ Геродот. VII, 165—167
