Перейти до вмісту

Графф Віктор Єгорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віктор Єгорович фон Графф
Народився3 листопада 1819(1819-11-03)
Овруч
Помер25 листопада 1867(1867-11-25) (48 років)
Москва, Російська імперія
ПохованняВладикінський цвинтар
Громадянство Російська імперія
ДіяльністьСтепове лісорозведення
Alma materЛісний інститутd (1841)
ЗакладПетровська сільськогосподарська академія
Конфесіяправославний християнин
Нагороди
орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня

Віктор Єгорович Графф (нар.3 листопада 1819 — пом.25 листопада 1867) — увійшов у нашу історію як піонер степового лісорозведення.

Ця людина спростувала висновки зарубіжних вчених про неможливість розведення лісів у відкритій степовій місцевості. Донині у Волноваському районі Донецької області ростуть посаджені ним ліси, зокрема Великоанадольський ліс. Віктор фон Графф був засновником зеленої оази в спекотних степах Південного сходу України, а саме — Дібрівського лісу, основу якого він заклав.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився Віктор Єгорович фон Графф 3 листопада 1819 року в Овручі Волинської губернії в сім'ї штабс-капітана російської імператорської армії, німця за походженням, мати — італійка з роду Серпонті-де-Варрена. Рано залишився сиротою. В п'ятнадцять років він вступає до Петербурзького імператорського лісового та межевого інституту (нині Санкт-Петербурзький державний лісотехнічний університет), який закінчив з відзнакою. Опісля протягом двох років займався лісорозведенням поблизу Санкт-Петербурга і Казані.

В. Є. фон Граффа З квітня 1843 року призначили лісничим у Катеринославську губернію. Міністерство державних володінь доручило йому зайнятися степовим лісорозведенням. Він обрав у степу місце «для лісорозведення у широких розмірах». Ця ділянка займала понад 2,5 тисячі десятин безводдя, підвищеного відкритого розташування та важких глинистих ґрунтів. Так і утворилося перше в Російській імперії зразкове Велико-Анадольське лісництво. Посадки почалися восени 1845 року. За 23 роки роботи в лісництві Віктор Єгорович зумів під своїм керівництвом 157 гектарів степів перетворити на ліси, закласти розсадник на площі 57 гектарів, де було вирощено близько 30 порід дерев і 40 порід кущів. І це робилося за умов, коли теоретичні основи степового лісорозведення були вкрай незадовільними.

Було створено Велико-Анадольську школу лісників по лісовому лісорозведенню (нині Велико-Анадольський лісовий коледж).

На допомогу В. Є. фон Граффу і для навчання лісорозведенню в січні 1844 р. прибули 11 перших селянських хлопчиків. Він відібрав 8, з яких 4-х залишив собі, а 4-х відправив Й. Й. Корнісу. Для збереження плантації було поселене одне сімейство постійної лісової охорони.

Перший керівник Великоанадольського степового лісництва В. Є. фон Графф був і першим завідувачем школи лісників, заснованою при названому лісництві в 18501851 навчальному році. У положенні про Великоанадольське навчальне степове лісництво в главі II про школу лісників записано:

Для навчання обізнаних і досвідчених людей дереворозведення, з сільських жителів південних губерній Росії і, крім того, для занять з лісорозведення в державних лісових дачах, складається при Великоанадольському степовому лісництві школа лісників.
Оригінальний текст (рос.)
Для образования сведущих и опытных людей, предназначаемых по древовзращению, из сельських обывателей южных губерний Росии и, кроме того, для занятий по лесоразведению в казенных лесных дачах, состоит, при Великоанадольском степном лесничестве, школа лесников.

Складалась вона з 3-х класів з 3-х літнім навчанням. У кожному класі було по 40 учнів. У школу приймалися селянські хлопчики з найближчих сіл. В. Є. фон Графф був завідувачем школи і викладав «древоводство». Окрім завідувача були ще два викладачі. Вихованці носили військову форму з червоними кантами, і усе було побудовано на військовий лад. Режим дня був наступним: взимку вставали по дзвінку о 5 годині ранку, а влітку — о 4 годині ранку, о 6 годині снідали. На сніданок збори робилися під команду 4-х єфрейторів і 4-х унтер-офіцерів, яких призначав В. Є. фон Графф. З 7 годин до 11 годин були ранкові класні заняття. О 12 годині — обід, потім до 4-х знову класні заняття. Після 4-ї години вихованці готували уроки до наступного дня. О 8 годині була вечеря і о 9 годині усі лягали спати. З настанням весняних робіт класні заняття припинялися. Після сніданку вихованці йшли на роботу в ліс або на лісорозсадник, працювали там до 11 годин, з 11 до 12 години був обід, потім відпочинок до 3-ї години, після чого знову працювали до заходу сонця. Окрім класних занять і практичних робіт, вихованці навчалися військовим вправам, головним чином муштруванню. При виконанні робіт В. Є. фон Графф звертав особливу увагу на акуратність і точність виконання. Якщо вихованець робив неправильну посадку і не акуратно, то В. Є. фон Графф наказував усі роботи переробити наново і винного покарати. Усі роботи по лісорозведенню в лісництві виконувалися вихованцями школи і тільки у разі накопичення великої кількості робіт наймали сторонніх робітників. Учні, що закінчили курс 3-х літнього навчання залишалися в лісництві ще на рік для практичних занять. Потім отримували звання лісників і приходили на роботу по лісовому відомству.

Графф залишив великий гербарій рослин Великоанадольського степу, який демонструвався на Всеросійській промисловій виставці у Москві в 1872 році.

Будучи аристократом за походженням, піонер степового лісорозведення жив у землянці, часто не мав за що купити цукру і свічок, але не міг дозволити собі використовувати державні кошти на власні потреби. Віктор Єгорович Графф писав у 1863 році:

Мало не 12 років кочували, як ті цигани; я жив у селі за 15 верстов від місця занять (в с. Новотроїцьке) в душній сирій квартирі і зазнав при цьому найбільш нелюдської скрути…

Не краще жилося і вихованцям школи лісників, саме в таких тяжких умовах в селі Новотроїцьке народжувався ліс. У Великоанадолі померла його десятилітня донька, тяжко хворіли син та дружина (сестра відомого російського поета Василя Курочкіна). Сам фон Графф, особливо останні роки життя, страждав на невиліковні недуги, але у нього ніколи не виникало думки залишити незавершеним справу життя.

В 1865 році Віктора Єгоровича призначають в Москві професором лісоводства Петровської земельної і лісової академії. Він уже був дуже серйозно хворий і в зв'язку з цим майже не читав лекцій, а через рік, у віці 48 років, 25 листопада 1867 року помер. Поховали його поблизу академії в селі Владикіно. В 1910 році у Велико-Анадольському лісництві був відкритий пам'ятник Віктору Єгоровичу фон Граффу.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Православний від народження В. Є. Графф офіційно був іноземцем, але вважав себе українцем і заповідав посадити в себе на могилі дуб з донецьких степів.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Мицик Г. Г., Процан В. О. Це — моя земля! Неповторна і єдина… — Дніпропетровськ: ТОВ «Типографія Україна», 2013. — 168 с. ISBN 978-617-7106-06-6

Посилання

[ред. | ред. код]