Герман фон Віцлебен (1892)

Герман фон Віцлебен
Народився	19 березня 1892(1892-03-19) Бад-Лангензальца, адміністративний округ Ерфуртd, Саксонія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	27 серпня 1976(1976-08-27) (84 роки) Мюнхен, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна, Друга світова війна і Балканська кампанія
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Офіцер ордена За заслуги перед ФРН

Герман Йоб Вільгельм фон Віцлебен (нім. Hermann Job Wilhelm von Witzleben; 19 березня 1892, Бад-Лангензальца — 27 серпня 1976, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

Виходець із знатного тюринзького роду. Син генерал-майора Германа фон Віцлебена, двоюрідний брат генерал-фельдмаршала Ервіна фон Віцлебена.

15 жовтня 1911 року поступив на службу в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 24 листопада 1938 по 15 грудня 1939 року — начальник генштабу 7-го армійського корпусу. З 8 січня по 25 липня 1940 року — командир курсу офіцерів генштабу. З 5 листопада 1940 по 15 грудня 1941 року — начальник генштабу 2-ї армії. 5 січня 1942 року відряджений у танкове училище. З 1 жовтня 1942 по 5 лютого 1943 року — німецький генерал при штабі угорської 2-ї армії. З 19 липня 1943 по 10 січня 1944 року — командир 243-ї піхотної дивізії, після чого вп'яте відправлений у резерв фюрера. 20 листопада 1944 року заарештований гестапо, оскільки Ервін фон Віцлебен брав участь у Липневій змові, проте згодом був звільнений. 31 грудня 1944 року звільнений у відставку.

Звання

• Лейтенант (19 листопада 1912)
• Обер-лейтенант (22 березня 1918)
• Гауптман (1 квітня 1926)
• Майор (1 серпня 1933)
• Оберст-лейтенант (1 березня 1936)
• Оберст генштабу (1 серпня 1938)
• Генерал-майор (1 червня 1942)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (20 вересня 1939)
  • 1-го класу (7 жовтня 1939)
• Німецький хрест в золоті (26 лютого 1942)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (1973)

Бібліографія

• Taktik-Fibel. Verlag Offene Worte, Berlin 1935.
• Kurzer Abriß der Taktik. Verlag Offene Worte, Berlin 1941.

Література

• Gothaisches Adeliges Taschenbuch. Gotha 1940, S. 685.
• Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939—1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, ISBN 3-7909-0202-0.

• Genealogisches Handbuch des Adels. Adelige Häuser A Band XXIV, Band 111 der Gesamtreihe, C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn) 1996, ISSN 0431-1299, S. 482.
• Peter Gosztony. Das Stalingrad der Ungarn In: Die Zeit. Jg. 48, Nr. 2, 1993, ISSN 0044-2070, S. 62.
• Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939—1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, S. 375.
• Bekanntgabe von Verleihungen des Verdienstordens der Bundesrepublik Deutschland. In: Bundesanzeiger. Jg. 25, Nr. 111, 16. Juni 1973.