Генератриса
У комбінаториці генератри́са або твірна функція (англ. generating function) послідовності — це формальний степеневий ряд
- .
Експоненційна генератриса (твірна функція) — це формальний степеневий ряд
- .
Доволі часто генератриса (твірна функція) послідовності є одночасно рядом Тейлора відомої аналітичної функції, і це можна використовувати при дослідженні властивостей самої послідовності. Тим не менше, генератрисі необов'язково відповідає аналітична функція.
Наприклад, два ряди
- і
мають радіус збіжності нуль, тобто розбігаються в усіх точках, крім нуля, а в нулі обидва дають 1, тобто як функції вони збігаються; тим не менше, як генератриси (тобто формальні ряди) вони різні.
Генератриси (твірні функції) надають можливість просто описувати складні послідовності в комбінаториці, а іноді допомагають знайти для них явні формули. Метод генератрис був розроблений Ейлером у 50-х роках XVIII століття.
- (Експоненціальна) генератриса (твірна функція) суми (чи різниці) двох послідовностей дорівнює сумі (чи різниці) відповідних (експоненціальних) генератрис.
- Якщо і — генератриси послідовностей і , то , де .
- Якщо і — експоненційні генератриси послідовностей і , то , де .
Нехай дорівнює кількості варіантів представлення числа у вигляді , де — невід'ємні цілі числа і фіксовано, тоді
Тепер число можна знайти як коефіцієнт при в розкладі по степенях . Для цього можна скористатися визначенням біноміальних коефіцієнтів або ж безпосередньо взяти n разів похідну в нулі:
Переклад «генератриса» терміну «generating function» з англійської є не досить вдалим. Краще використовувати натомість більш вживаний термін в українській математичній літературі — «твірна функція», якому відповідає російське «производящая функция» [1][недоступне посилання з липня 2019].
- Карташов М. В. Імовірність, процеси, статистика. — Київ : ВПЦ Київський університет, 2007. — 504 с.
- Дрозд Ю. А. (2004). Дискретна математика (PDF). Київ: РВЦ “Київський університет„. с. 70. (укр.)
- Бронштейн Е. М. Производящие функции // Соросовский Образовательный Журнал. — 2001. — Т. 7, № 2.
- Воронин С., Кулагин А. Метод производящих функций // Квант. — 1984. — № 5.
- Ландо С. К. Лекции по комбинаторике. — МЦНМО, 1994.
- Ландо С. К. Лекции о производящих функциях. — М. : МЦНМО, 2007. — 144 с. — ISBN 978-5-94057-042-4.
- В. Феллер. Глава XI. Целочисленные величины. Производящие функции // Введение в теорию вероятностей и её приложения = An introduction to probability theory and its applicatons. — 2-е изд. — М. : Мир, 1964. — С. 270—272.
- Herbert S. Wilf. Generatingfunctionology. — Academic Press, 1994. — ISBN 0-12-751956-4.