Гаррі фон Бюлов-Боткамп

Гаррі фон Бюлов-Боткамп
Гаррі фон Бюлов-Боткамп
нім. Harry von Bülow-Bothkamp
Народився	19 листопада 1897; Боткамп, Плен, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Помер	27 лютого 1976 (78 років); Кірхбаркау, Плен, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець, солдат
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна, Друга світова війна, Французька кампанія і Битва за Британію
Військове звання	оберст, обергрупенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід	Bülow-Bothkampd
Брати, сестри	Вальтер фон Бюлов-Боткамп і Конрад фон Бюлов-Боткамп
Нагороди	Пам'ятна нарукавна стрічка «Винищувальна ескадрилья Бельке №2 1916/18»
	Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Гаррі Курт Ернст фон Бюлов-Боткамп (нім. Harry Kurt Ernst von Bülow-Bothkamp; 19 листопада 1897, маєток Боткамп, Боткамп — 27 лютого 1976, Кірхбаркау) — німецький льотчик-винищувач, один із небагатьох асів обох світових війн, оберст люфтваффе, обергрупенфюрер НСФК. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Представник знатного прусського роду. Молодша (сьома) дитина королівського земельного радника Екернферде Кая Фрідріха Густава фон Бюлов-Боткампа (1851–1910) і його дружини Елізабет Анни Фрідеріки, уродженої графині фон Гольштайн (1854–1938).

Ранні роки

Гаррі почав військову службу в саксонському гусарському полку №18, коли йому було 17 років, перш ніж пройшов льотну підготовку в серпні 1916 року. В грудні 1916 року служив в 53-му авіазагоні, літав на двомісних FFA 53, пізніше — на FA 272 (A) як пілот розвідки, який направляв артилерійський вогонь. У вересні-грудні 1917 року служив льотчиком-винищувачем в 36-й винищувальної ескадрильї, якою командував його брат Вальтер, з грудня 1917 по березень 1918 року — у винищувальній ескадрильї «Бельке», в травні-серпні 1918 року — знову в 36-й винищувальної ескадрильї.

Перший літак Гаррі фон Бюлов-Боткамп збив 12 червня 1917 року (Airco DH.4). Його остання перемога відбулася 21 липня 1918 року над майором Р. Г. Фріменом, командиром ескадрильї № 73. Найвідомішою стала його четверта перемога — над британським капітаном капітаном Сесілом Кларком з ескадрильї № 1, який збив 10 німецьких літаків. Кларк був поранений і взятий у полон. Всього за час бойових дій збив 6 літаків. 25 серпня 1918 року Гаррі був звільнений від служби за наказом імператора Вільгельма, оскільки залишився єдиним із чотирьох братів, які пережили війну.

Міжвоєнний період

Після Першої світової війни демобілізований, повернувся в гімназію і вступив в університет, вивчав сільське господарство. Разом з Паулем Боймером заснував фірму Bäumer Aero в Гамбурзі-Фульсбюттелі для виробництва літаків. Компанія збанкрутувала під час Великої депресії.

Він повернувся у ВПС в 1935 році. З 1939 року — інспектор НСФК.

Друга світова війна

В листопаді 1939 року призначений командиром 2-ї групи 77-ї винищувальної ескадри, а 1 квітня 1940 року — командиром 2-ї винищувальної ескадри «Ріхтгофен». Учасник Французької кампанії, під час якої збив 12 літаків, і битви за Британію. З жовтня 1942 року — начальник училища нічних винищувачів (на базі якого потім була сформована 101-а ескадра нічних винищувачів). З 15 вересня по листопад 1943 року виконував обов'язки командира 5-ї винищувальної дивізії. З 1 квітня 1944 року — командир винищувальної авіації 4 на Західному фронті. У вересні 1944 року переведений в резерв ОКЛ і більше не отримав призначень.

Бюлов-Боткамп помер природною смертю в Кірхбаркау, неподалік від свого родового маєтку, і був похований поруч зі своїми братами.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (23 червня 1916);
Нагрудний знак військового пілота (Пруссія) (3 березня 1917);
Орден Альберта (Саксонія), лицар 2-го класу з мечами (9 травня 1917);
Залізний хрест 1-го класу (30 травня 1917);
Військовий орден Святого Генріха (Королівство Саксонія) (7 жовтня 1918);
Орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (9 жовтня 1918);
Почесний хрест ветерана війни з мечами;
Нагрудний знак пілота (4 лютого 1935);
Пам'ятна нарукавна стрічка «Винищувальна ескадрилья Бельке №2 1916/18»;
Почесний кут старих бійців;
Знак відмінного планериста НСФК;
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 2 жовтня 1936);
Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу;
Авіаційна планка винищувача;
Лицарський хрест Залізного хреста (22 серпня 1940).

Джерела та література

Залесский К. А. Люфтваффе. Военно воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. — 736 с. — ISBN 5-699-13768-8. (рос.)
Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
Nauroth, Holger- Jagdgeschwader 2 «Richthofen», A Photographic History (ISBN 0-7643-2094-7) — Schiffer Publishing, Atglen, PA, 2005.
Ringlstetter, Herbert — Helmut Wick, An Illustrated Biography Of The Luftwaffe Ace And Commander Of Jagdgeschwader 2 During The Battle Of Britain (ISBN 0-7643-2217-6) — Schiffer Publishing, Atglen, PA, 2005
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Militaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914-1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). — М.: Эксмо, 2006. — 416 с. — ISBN 5-699-146067. (рос.)
The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914-1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994. (англ.)
Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934 (нім.)