Гадрутський район
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
Гадрутський район | |||
---|---|---|---|
Հադրութի շրջան | |||
| |||
Районний центр | Гадрут | ||
Найбільше місто | Гадрут | ||
Країна | Нагірно-Карабаська Республіка | ||
Офіційна мова | вірменська | ||
Населення | |||
- повне | 12 200[1] | ||
- густота | 6.40 | ||
Площа | |||
- повна | 1 877 км² | ||
Часовий пояс | UTC+4 | ||
Дата ліквідації | листопад 2020 | ||
Вебсайт | gov.nkr.am/hy/regions/details/51/ | ||
| |||
|
Гадрутський район (вірм. Հադրութի շրջան) — колишня адміністративна одиниця у складі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Адміністративний центр — Гадрут.
На північному сході межував з Мартунинським районом, на півночі з Аскеранським районом, на північному заході з Шушинським районом, на заході і південному заході з Кашатазьким районом, на півдні з Іраном та на сході з Азербайджаном.
Район був розташований на південному сході Нагірно-Карабаської Республіки. Найбільшою річкою була Аракс, яка проходить по ірано-нагірно-карабаському кордону. Серед інших річок слід зазначити Хачгетік, Покр Акарі, Інджа, Срінг, Джракн, Тхут, Тумі, Ішханагет та Амарас.
В ході бойових дій в Нагірному Карабахі Азербайджан зміг повернути всю територію Гадрутського району під свій контроль
Гадрутський район має лише одну високоякісну трасу: Гадрут — Степанакерт. Цей відрізок є південною частиною нової траси «Північ-південь», що була побудована за кошти вірменської діаспори, яка перетинає Нагірний Карабах з півночі (Мартакерт) на південь (Гадрут) і яка поєднує регіон зі столицею.
На півдні району проходить залізнична гілка Міджнаван — Горадіз, яка остаточно припинила своє функціонування з 1993 року. Наразі перспектив відновлення залізничного руху нема.
За переписом, проведеним у НКР в 2005 році, в районі проживали 12005 осіб, а станом на 2009 рік, в районі проживали близько 12300 осіб.
- Найвідомішим туристичним об'єктом району є Азоська печера;
- На території села Тог були проведені розкопки, які виявили руїни однієї з найбільших споруд дізакського періоду (Дізак — це сучасний Гадрут) меліка Авана (Єгана) князівської фортеці XVIII століття. Наразі там будується база активного відпочинку;
- Долина Араксу;
- Монастир Гтчаванк;
- Фортеця Горозаберд;
- Худаферинські мости;
та інші
- ↑ Перепис населення НКР 2007 року[недоступне посилання]