Координати: 48°34′15.18″ пн. ш. 39°16′29.14″ сх. д. / 48.5708833° пн. ш. 39.2747611° сх. д. / 48.5708833; 39.2747611

Вільхівка (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільхівка
Вільхівка взимку
48°34′15″ пн. ш. 39°16′29″ сх. д. / 48.57088333° пн. ш. 39.27476111° сх. д. / 48.57088333; 39.27476111
Витікс. Іванівка
• координати48°14′15″ пн. ш. 38°54′47″ сх. д. / 48.2375° пн. ш. 38.912958333333° сх. д. / 48.2375; 38.912958333333
ГирлоЛугань у місті Луганськ
• координати48°34′16″ пн. ш. 39°16′28″ сх. д. / 48.571111111111° пн. ш. 39.274483333333° сх. д. / 48.571111111111; 39.274483333333
Басейнбасейн Дону
Країни: Україна
Прирічкові країни:Україна Україна
Луганська область
РегіонЛуганська область
Довжина83 км
Площа басейну:814 км²
Притоки:Суха (притока Вільхівки) і Суха Вільхова
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Вільхі́вка (Вільхова, Ольхова, Ольхівка) — річка в Україні, права притока річки Лугань. Сточище Сіверського Дінця. Довжина 83 км. Площа водозбірного басейну 814 км². Похил 3,3 м/км. Долина трапецієподібна, асиметрична, завширшки 4—6 км. Заплава шириною до 1 м. Річище помірно звивисте, шириною 4—5 м, глибиною 1—2 м. Використовується на водопостачання, зрошення, рекреацію.

Бере початок із джерела біля села Іванівка Антрацитівського району. Тече теренами Донецької височини територією Антрацитівського та Лутугинського районів Луганської області. На річці споруджено водосховища (найбільше — Лутугинське) та ставки.

При впадінні в річку Лугань (48°34′15.18″ пн. ш. 39°16′29.14″ сх. д. / 48.5708833° пн. ш. 39.2747611° сх. д. / 48.5708833; 39.2747611), біля Технікуму транспортного будівництва та кільця трамвая маршрутів 4, 11, 13, розташоване місто Луганськ.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  • (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
  • Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 109 (Вільхова № 26)