Вілметт

Селище Вілметт англ. Wilmette Храм бахаїзму Координати 42°04′38″ пн. ш. 87°43′25″ зх. д. Країна СШАСША Штат Іллінойс Округ Кук Межує з сусідні нас. пункти Еванстон ? Дата заснування 1872 Площа 14,02 км² Висота центру 193  м Населення 28 170 осіб (1 квітня 2020) Густота населення 1932,03  осіб/км² Часовий пояс Центральний час, UTC−6, UTC−5 (Кук) Телефонний код 847 and 224 Поштовий індекс 60091 Код FIPS 1782075 GeoNames 4916732 OSM r123455  ·R Офіційний сайт wilmette.com Вілметт Вілметт (США) Вілметт Вілметт (Іллінойс)  Вілметт у Вікісховищі

Вілметт (англ. Wilmette) — селище (англ. village) в США, в окрузі Кук штату Іллінойс. Передмістя Чикаго, розташоване на північ від його центру. На півдні межує з Еванстоном та Скокі. Населення — 28 170 осіб (2020).

Історія

Село назване на честь Антуана Вілметта, французького місіонера, який 1829 року переконав індіанське населення підписати угоду (Second Treaty of Prairie du Chien) з урядом США. За цією угодою, індіанці залишали сучасну територію Вілметта в обмін на резервації на заході Іллінойсу.

Мали міце пропозиції приєднами Вілметт до Еванстона. На першому референдумі 1894 року пропозиція не була підтримана з рахунком 168-165, три інші також не знайшли підтримки.

Бахаїстський храм було побудовано між 1920 та 1953 роками.

Пам'ятки

У Вілметті знаходиться храм бахаїзму, єдиний у США. В 2007 році храм було названо одним із «семи чудес Іллінойсу» туристичним бюро штату. Храм відкритий цілодобово, вхід безкоштовний.

Також у селі розташований Джиллсон-парк із пляжем, яхт-клубом та майданчиком для вигулу собак. Окрім того, парк містить спеціальний пляж для собак, літній театр, тенісні корти, волейбольні майданчики, футбольні поля та грилі для барбекю..

Географія

Вілметт розташований за координатами 42°4′38″ пн. ш. 87°43′43″ зх. д. (42.077323, -87.728621). За даними Бюро перепису населення США в 2010 році селище мало площу 14,02 км², з яких 13,99 км² — суходіл та 0,02 км² — водойми.

Демографія

Історія переписів
Перепис	Населення		Зміна в %
1880	419		—
1890	1458		248.0%
1900	2300		57.8%
1910	4943		114.9%
1920	7814		58.1%
1930	15 233		94.9%
1940	17 226		13.1%
1950	18 162		5.4%
1960	28 268		55.6%
1970	32 134		13.7%
1980	28 229		−12.2%
1990	26 530		−6.0%
2000	27 651		4.2%
2010	27 087		−2.0%
2020	28 170		4.0%
Decennial US Census

Згідно з переписом 2010 року, у селищі мешкало 27 087 осіб у 9742 домогосподарствах у складі 7533 родин. Густота населення становила 1932 особи/км². Було 10290 помешкань (734/км²).

Расовий склад населення:

85,5 % — білих 10,8 % — азіатів 0,8 % — чорних або афроамериканців 0,1 % — корінних американців

До двох чи більше рас належало 2,1 %. Частка іспаномовних становила 3,3 % від усіх жителів.

За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 29,4 % — особи молодші 18 років, 53,8 % — особи у віці 18—64 років, 16,8 % — особи у віці 65 років та старші. Медіана віку мешканця становила 44,8 року. На 100 осіб жіночої статі у селищі припадало 92,3 чоловіків; на 100 жінок у віці від 18 років та старших — 87,7 чоловіків також старших 18 років.

Середній дохід на одне домашнє господарство становив 196 315 доларів США (медіана — 132 110), а середній дохід на одну сім'ю — 225 819 доларів (медіана — 159 185). Медіана доходів становила 119 540 доларів для чоловіків та 77 332 долари для жінок. За межею бідності перебувало 2,8 % осіб, у тому числі 1,7 % дітей у віці до 18 років та 5,9 % осіб у віці 65 років та старших.

Цивільне працевлаштоване населення становило 11 755 осіб. Основні галузі зайнятості: освіта, охорона здоров'я та соціальна допомога — 29,0 %, науковці, спеціалісти, менеджери — 22,7 %, фінанси, страхування та нерухомість — 15,5 %.

Галерея

• 
  Знак на в'їзді
• 
  Станція метро Linden
• 
  Спілка істориків
• 
  Стара залізнична станція