Перейти до вмісту

Вулиця Патріарха Любомира Гузара (Львів)

Координати: 49°49′43.74″ пн. ш. 24°02′15.35″ сх. д. / 49.8288167° пн. ш. 24.0375972° сх. д. / 49.8288167; 24.0375972
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вулиця Патріарха Любомира Гузара
Львів
Вулиця Патріарха Любомира Гузара у Львові
Вулиця Патріарха Любомира Гузара у Львові
Вулиця Патріарха Любомира Гузара у Львові
МісцевістьСнопків
РайонЛичаківський район
Назва на честьЛюбомир Гузар
Колишні назви
Красіньського, Шілльґассе, Красінського, Льва Толстого, Кардинала Гузара
польського періоду (польською)Krasińskiego
радянського періоду (українською)Льва Толстого
радянського періоду (російською)Льва Толстого
Загальні відомості
Протяжність282 м
Координати початку49°49′43.74″ пн. ш. 24°02′15.35″ сх. д. / 49.8288167° пн. ш. 24.0375972° сх. д. / 49.8288167; 24.0375972
Координати кінця49°49′41.84″ пн. ш. 24°02′28.54″ сх. д. / 49.8282889° пн. ш. 24.0412611° сх. д. / 49.8282889; 24.0412611
поштові індекси79017[1]
Транспорт
Руходносторонній[2]
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки№ 1, 2, 3, 11, 15, 17, 18,
20, 24, 25, 26, 31, 32[3]
Поштові відділенняВПЗ № 17 (вул. Івасюка, 19)[1]
Забудовасецесія, польський конструктивізм 1930-х років
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2375366
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Патріарха Любомира Гузара у Вікісховищі

Вулиця Патріарха Любомира Гузара — вулиця у Личаківському районі міста Львова, у місцевості Снопків. Сполучає вулиці Тарнавського та Ольги Басараб.

Назва

[ред. | ред. код]

Вулиця Льва Толстого входила до переліку з 53-х вулиць Львівської МТГ, які під час процесу дерусифікації було перейменовано[6]. В онлайн-голосуванні, яке тривало з 8 по 21 червня 2022 року на сайті Львівської міської ради, найбільше респондентів проголосувало за пропозицію перейменування вулиці на пошану Богдана Ступки — українського актора театру і кіно[7]. 30 червня 2022 року депутати Львівської міської ради підтримали пропозицію щодо перейменування вулиці Льва Толстого на вулицю Кардинала Гузара[8], на пошану українського релігійного діяча, патріарха-предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви, кардинала Католицької церкви Любомира Гузара. 29 вересня того ж року, ухвалою №2308 назву було уточнено як «вулиця Патріарха Любомира Гузара»[9]

Забудова

[ред. | ред. код]

В архітектурному ансамблі вулиці Кардинала Гузара переважає віденська сецесія та польський конструктивізм 1930-х років[10]. Переважна більшість будинків внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

З непарного боку вулиці

[ред. | ред. код]

№ 1 — вілла. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1389-м[3].

№ 3 — житлова кам'яниця споруджена у стилі польського конструктивізму 1930-х років. Фасад будинку оздоблений різними фактурами тиньку та штучним каменем. З лівого боку по всьому периметру — кутові вікна з міжвіконними простінками та вікна-ілюмінатори. Навколо нього збереглась ще оригінальна огорожа, а в ній — імітація вікна-ілюмінатора[11]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1037-м[3].

№ 5, 7 — житлові кам'яниці споруджені у стилі польського конструктивізму 1930-х років. Кам'яниці мають сегментований тягами цокольний поверх. Збереглись автентичні дерев'яні двері. Вхідний портал прикрашений штучним каменем. Добре зберігся тиньк на фасаді. За архівними даними власницею нерухомості була Анна Гялокай. Інтер'єри тяжіють до ар-деко. Сходовий марш виконаний в техніці лястрико та освітлюють його витягнуті прямокутні вікна. Поручні сходів зроблені з легких металевих конструкцій. У будинку збереглись автентичні вхідні двері до квартир[11]. Нині одне з приміщень в будинку № 7 орендує салон краси «Vanilla beauty studio».

№ 11 — житловий будинок, внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1390-м[3].

№ 15 — житловий будинок, внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1391-м[3].

№ 17 — житловий будинок, внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1392-м[3].

№ 25 — житловий будинок, внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1396-м[3].

№ 27 — у цій віллі до 1918 року мешкали Анджей та Ольга Малковські — засновники польського скаутського руху у Львові[12].

№ 29-А — житлова чиншова кам'яниця споруджена у стилі польського конструктивізму 1930-х років. Будинок виконаний в простих формах. Має прямокутний вхідний портал, оздоблений штучним каменем. Цією ж технікою прикрашені і балкони. Над фасадом височіє щогла-флагшток[11].

№ 31 — житловий будинок, внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1398-м[3].

З парного боку вулиці

[ред. | ред. код]

№ 2 — вілла. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1673-м[3].

№ 16 — за польських часів тут була молочарня Анни Брандмаєр. Нині на місці цього будинку, зруйнованого під час війни, нині розташований дитячий майданчик[10].

№ 18 — житловий будинок, внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1393-м[3].

№ 20 — житловий будинок, внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1394-м[3].

№ 24 — житловий будинок, внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1395-м[3].

№ 26 — житловий будинок, внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1397-м[3].

№ 32 — житловий будинок, внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1399-м[3].

Транспорт

[ред. | ред. код]

У 2016 році на вулицях Генерала Тарнавського та тодішньої Льва Толстого змінили схему руху транспорту. Відповідні рішення 24 листопада 2016 року ухвалила міська комісія з безпеки дорожнього руху. Так частину вулиці Генерала Тарнавського та вулицю Льва Толстого зробили односторонніми у протилежних напрямках таким чином, щоб вони утворювали своєрідне кільце. На цих вулицях районними адміністраціями встановлено відповідні дорожні знаки. Відтепер всі львівські вулиці, які мають ширину менше, ніж 7,5 м, будуть робити односторонніми й передбачати проїзд у протилежному напрямку на сусідніх вулицях[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 22 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. а б Ірина Рєвунова. На чотирьох вулицях у Львові змінять схему руху транспорту. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 30 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. а б в г д е ж и к л м н п р Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 30 січня 2020.
  4. а б в г Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
  5. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001.
  6. Пресслужба ЛМР (24 травня 2022). У Львівській громаді перейменують 53 вулиці: перелік. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 22 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Пресслужба ЛМР (21 червня 2022). Львів'яни проголосували за нові назви для 14 вулиць міста. ​​Результати. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 22 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. Вулиця імені Юрія Руфа, Гостомельська та Чорнобаївська: у Львові затвердили назви для першої частини вулиць, що підлягають перейменуванню. zahid.espreso.tv. Еспресо TV. 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. УХВАЛА № 2308 від 29.09.2022 Про внесення змін до ухвали міської ради від 30.06.2022 № 2201 “Про перейменування вулиць, названих іменами російських діячів“
  10. а б 1243 вулиці Львова, 2009.
  11. а б в Мирослава Ляхович (25 січня 2018). Проєкт «Вулиці»: вулиці Ольги Басараб,-Льва Толстого. modernism.lviv-online.com. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
  12. Włodek P., Kulewski A. Lwów. Przewodnik. — Pruszków: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — S. 254. — ISBN 83-89188-53-8. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]