Перейти до вмісту

Вулиця Марка Кропивницького (Миколаїв)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вулиця Марка Кропивницького
Миколаїв
Ріг вулиць Марка Кропивницького і Соборної
Ріг вулиць Марка Кропивницького і Соборної
Ріг вулиць Марка Кропивницького і Соборної
МісцевістьІсторичний центр
РайонЦентральний
Назва на честьКропивницький Марко Лукич
Колишні назви
Купецька, Потьомкінська, Плеханівська
Транспорт
Трамваї№ 11, № 3, № 1
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
БудівліСобор Різдва Богородиці
Миколаївський державний обласний театр ляльок
Будинок № 69 — аптека Гейне (1904 р.) в готико-мавританському стилі
Будівля колишнього жіночого комерційного училища, згодом суднобудівного технікуму, а в останні десятиліття — ПКБ «Прогрес»
Стара грецька церква (не збереглася)
«Петербурзький готель» (1869 р.) Б. Сібера (не зберігся)
парк Народний сад
Навчальні закладиМиколаївське вище професійне училище технологій та дизайну
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Марка Кропивницького у Вікісховищі

Вулиця Марка Кропивницького — вулиця в історичній частині міста Миколаєва.

Розташування

[ред. | ред. код]
Миколаївський державний обласний театр ляльок
Колишня меморіальна дошка на честь князя Г. О. Потьомкіна-Таврійського на розі з вулицею Соборної (демонтовано 2023 року)
Собор Різдва Богородиці на розі вулиць Потьомкінської і Лягіна

Вулиця Марка Кропивницького — поздовжня вулиця старого Миколаєва. Вона починалася від поворотної ділянки вулиці Вадима Благовісного і закінчувалася у Садової. Зараз вулиця проходить паралельно Великій Морській та тягнеться від вулиці Вадима Благовісного на північному заході до вулиці 1-ї Воєнної на сході, упираючись в парк Народний сад.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1822 році поліцмейстер П. І. Федоров запропонував назвати вулицю Бірженською — від візницької біржі, повз яку вона проходила.

У 1835 році поліцмейстером Г. Г. Автономовим була перейменована в Купецьку — за Різдвяно-Богородицьким собором, який в народі називався Купецьким. Вулиця проходила повз Красні ряди (два квартали торгових будинків-рядів), де продавали «красний товар» — тканини різних сортів. Тут жваво торгували купці. Вони ж давали гроші на будівництво Купецького собору. Хоча вулиця і не мала парадного вигляду, як, наприклад, Адміральська або вулиця Вадима Благовісного, але у старому Миколаєві вона відносилася до престижних вулиць, на яких селилися багаті люди і місцева знать. Завдяки архівним данним збереглися їхні імена. Це міський суддя 4-ї ділянки статський радник К. С. Канін (1894 рік); старший помічник Миколаївського порту генерал-майор П. А. Ішеєв (1904 рік); відомий вчений та інженер-ракетник генерал-лейтенант К. І. Константинов, який завідував виготовленням бойових ракет на Миколаївському ракетному заводі (1869 рік); начальник жандармської команди капітан М. І. Крамарев (1869 рік); миколаївський міський голова О. М. Соковнін (1904 рік), який був також головою Миколаївського відділення Імператорського російського музичного товариства.

У 1890 році до 100-річчя Миколаєва вулицю перейменували на Потьомкінську — в пам'ять про засновника Миколаєва. Після революції, в 1920-ті роки, Потьомкінську перейменовано на Плеханівську — в пам'ять про революціонера-марксиста Г. В. Плеханова. Після 1945 року вулицю Одеську (за Одеським напрямком), яка продовжувала вулицю за Садовою, також перейменували в Плеханівську, вдруге змінивши нумерацію будинків.

У 1989 році, до 200-річчя Миколаєва вулиці повернули назву Потьомкінська.

26 липня 2024 року вулицю Потьомкінську перейменовано і розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» надано ім'я Марка Кропивницького — українського письменника, драматурга, театрального режисера і актора[1][2].

Пам'ятки та будівлі

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Крючков, Ю. С. История улиц Николаева: топонимический путеводитель по городу и окрестностям. — Николаев: Возможности Киммерии, 1997. — 160 с. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Кім, Віталій (26 липня 2024). Розпорядження вiд 26 липня 2024 № 273-р «Про перейменування об’єктів топонімії». Миколаївська обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 26 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
  2. Орлик, Катерина (26 липня 2024). Без вулиць Адмірала Макарова, Декабристів та Лермонтова. У Миколаєві затверджено перейменування вулиць. 0512.com.ua — Сайт міста Миколаєва. Процитовано 26 липня 2024.