Вулиця Довбуша (Львів)
| Вулиця Олекси Довбуша Львів | |
|---|---|
.jpg) | |
| Місцевість | Кайзервальд |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | Олекси Довбуша |
| Колишні назви | |
| св. Войцеха, Альбрехтґассе, св. Войцеха, Львівська, св. Войцеха | |
| польського періоду (польською) | św. Wojciecha |
| радянського періоду (українською) | св. Войцеха, Львівська, св. Войцеха |
| радянського періоду (російською) | св. Войцеха, Львовская, св. Войцеха |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 470 м. |
| Координати початку | 49°50′47.70″ пн. ш. 24°02′28.76″ сх. д. / 49.8465833° пн. ш. 24.0413222° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′47.06″ пн. ш. 24°02′47.77″ сх. д. / 49.8464056° пн. ш. 24.0466028° сх. д. |
| поштові індекси | 79008[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1, 1а, 2, 2а, 3, 4, 6а, 6б, 7, 7а, 9, 9а, 11, 14, 16, 16а, 16б, 16д, 16ц, 18, 18а, 20, 24[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 24[3] |
| Храми | Церква святого Йосафата і всіх українських мучеників |
| Навчальні заклади | ДНЗ ясла-садок № 12 Львівської міської ради |
| Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1] |
| Забудова | польський конструктивізм 1930-х років, радянський конструктивізм 1950-х—1970-х років[4] |
| Парки | Регіональний ландшафтний парк «Знесіння» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7513518 |
| Мапа | |
 | |
Вулиця Олекси Довбуша — вулиця у Личаківському районі міста Львова[5][6], у місцевості Кайзервальд. Початок вулиця бере від вулиці Максима Кривоноса та прямує на схід до регіонального ландшафтного парку «Знесіння». Прилучається вулиця Барвінських[7].
У 1599 році у місті сталась велика епідемія чуми, померло багато дітей. Їх поховали біля гори Лева. На початку XVII століття поблизу цього цвинтаря, під Змієвою горою, спорудили костел святого Войцеха[8]. 1667 року між горами Лева та Змієвою (Вовчою) до костелу прокладена дорога, яка отримала назву — вулиця святого Войцеха[9]. На часі німецької окупації Львова у 1943—1944 роках — Альбрехтґассе[10]. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва вулиці — святого Войцеха[11]. Від жовтня 1945 року епізодично мала назву — вулиця Львівська[12] і того ж року вдруге повернена передвоєнна назва вулиці. Сучасна назва — з 1946 року, на честь ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша[13][14].
Вулиця Довбуша на зламі тисячоліть є дивною еклектикою найрізноманітніших архітектурних стилів. Тут є будівлі й кінця XIX століття: на фасаді двоповерхового будинку № 6б зазначено дату — 1897 рік. Є зразки і польського міжвоєнного конструктивізму, і сталінської архітектури 1950-х років — триповерховий будинок № 11, віддалений від вулиці вглиб зелених насаджень, який імовірно був призначений для тодішньої радянської партійної еліти, оскільки біля нього є залишки бомбосховища[4].
Будинок № 7а — зразок «хрущовського ренесансу» 1960-х років, а житловий комплекс будинку № 1 — радянського конструктивізму 1970-х років[4]. Також присутні й втілення експериментальних радянських проєктів 1970-х та будівлі 1980-х років, і нарешті, позбавлена смаку елітна забудова часів Незалежності[15]. У наріжній кам'яниці під № 2 на початку XX століття було помешкання судді Зенона Осипа Шухевича, де 30 червня 1907 року народився майбутній головнокомандувач УПА Роман Шухевич. 3 грудня 2007 року на фасаді будинку встановлено меморіальну таблицю (скульптор Юліан Савко)[16].
В будинку під № 20 міститься львівський дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 12 «Золотий півник», збудований львівським ВО «Алмазінструмент» у 1980 році та розрахований на 92 місця. На підставі рішення № 601 виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 31 грудня 1980 року навчальна установа передана на баланс міського відділу народної освіти[17][18]. Нині — дошкільний навчальний заклад ясла-садок № 12 Львівської міської ради.
Під № 24, розташована пам'ятка архітектури — ансамбль колишнього костелу святого Войцеха. Костел, споруджений 1607 року польським архітектором Павлом Римлянином у стилі львівського ренесансу. Тоді ж зведена двоповерхова дерев'яна монастирська будівля з бурсою. 1702 року дерев'яну монастирську будівлю замінили мурованою[19]. 1704 року тут перебував штаб шведського короля Карла XII, що керував штурмом Львова під час Великої Північної війни 1700—1721 років[8]. У XVIII столітті костел належав Отцям Місіонерам, які відкрили тут духовну семінарію. Під час касаційних реформ австрійського уряду у 1784 році костел був закритий, монастир — ліквідований. Приміщення монастиря перетворили на Цісарсько-королівський пороховий склад № 3. 23 квітня 1897 року, у 900-у річницю смерті святого Войцеха, костел повернули громаді, відреставрували та освятили. Монастирські приміщення пристосували під бурсу для студентів Львівської латинської семінарії[19].
Після другої світової війни в приміщеннях костелу та монастиря розмістилася військова частина, яка перебувала тут до початку 1990-х років. Тоді зменшили вікна, замурувавши нижні частини[19]. Постановою виконавчого комітету львівської обласної Ради народних депутатів № 393 від 22 листопада 1988 року костел внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 903-м[3]. 1993 року костел з монастирськими приміщеннями передали згромадженню Воїнства Христового[19]. 8 вересня 1996 року, після відновлення, костел освятили як храм Святого Йосафата та всіх українських мучеників УГКЦ, яких відображає стінопис, виконаний у 2002 році чеською маляркою Мілою Міною[8]. У відновлених монастирських приміщеннях оселилися монахи згромадження Воїнства Христового[19].
В кінці вулиці на території регіонального ландшафтного парку «Знесіння» розташована «Домівка врятованих тварин», створена ГО «Екозахист» Ореста Залипського у 2018 році. «Домівка врятованих тварин» також має адресу — вул. Довбуша, 24. Спочатку була відкрита на волонтерських засадах. Згодом Орест Залипський перейшов працювати в РЛП «Знесіння», і вже спільно з керівництвом парку, зокрема, з директоркою парку Уляною Тарас створили зоологічний відділ. Штат відділу складається з п'яти осіб — керівник зоологічного відділу, орнітолог, спеціаліст та двоє технічних працівників. Нині у притулку перебуває близько 250 тваринок. У Домівці проводиться чимало просвітницьких заходів — різноманітні благодійні ярмарки, аукціони, на яких збираються львів'яни[20].
- Антоневич Микола — історик, громадський діяч, український політик москвофільського спрямування. Депутат імператорського райхсрату Австро-Угорщини (1873—1879) та посол 4-х каденцій Галицького сейму[21]. Мешкав в будинку на вул. Святого Войцеха, 2[22].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 27 січня 2024.
- ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 163.
- ↑ Список вулиць Личаківського районного суду м. Львова. lk.lv.court.gov.ua. Личаківський районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 17 червня 2024. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Д). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ Вулиця Довбуша. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ а б в Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 292.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 124.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 98.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 77.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 85.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 20.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 44.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 164.
- ↑ Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 132.
- ↑ Личаківський район м. Львова. ДНЗ № 12. lviv12.lvivedu.com. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Дитячий дошкільний заклад № 12 ВО «Львівзв'язок». dity.in.ua. Dity in Ua. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ а б в г д Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Довбуша, 24 — колишній костел св. Войцеха з монастирем місіонерів. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Домівка врятованих тварин. Як у Львові дарують тваринкам друге життя. dilo.net.ua. 30 серпня 2019. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ 199 депутатів Галицького Сейму, 2010, с. 116.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik siedmnasty, 1913. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — S. 7. (пол.)
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Довбуша вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 163—164. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 20, 77, 85, 98, 124. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 441—444. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. Галицьке передмістя // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-7022-79-2.
- Мельник І., Масик Р. Під Високим Замком до Знесіння // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 132—133. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с. — (Львівська сотня) — ISBN 978-966-486-089-2.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Вул. Олекси Довбуша, Львів (31 жовтня 2021 р.) |
|
|
Зоопарк на вул Довбуша, Львів (31 жовтня 2021 р.) |
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Довбуша Олекси. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- Нетуристичний Львів: містична гора, кам'яний храм та забуте трамвайне місто. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- Христина Процак (16 квітня 2019). Львівська міська рада спільно з мешканцями відстоює позицію, що на вул. Довбуша, 15 не може бути будівництва, це територія парку. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- Зоя Красовська. Готель під Лисою горою: будівництво на Знесінні зупинили, та чи повернуть землю?. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.