Велика Білина
| село Велика Білина | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Тер. громада | Новокалинівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080070060070837 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1442 |
| Населення | 311 |
| Площа | 28,95 км² |
| Густота населення | 10,74 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81467 |
| Телефонний код | +380 3236 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′46″ пн. ш. 23°28′26″ сх. д. / 49.52944° пн. ш. 23.47389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
272 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81460, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Новий Калинів |
| Карта | |
  Велика Білина | |
 Велика Білина | |
| Мапа | |
| |
Вели́ка Білина — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області, належить до Новокалинівської територіальної громади. Населення становить 311 осіб.
Згідно з ревізією 1692 року селом володіли 66 шляхтичів. Тоді у Великій Білині було 11 кметів. Кількість осілих дворів була 77[1].
7.5.1946 в Дублянському районі перейменували село Білина Велика на село Велика Білина.[2]
.jpg)
Село Велика Білина має дві церкви — Стрітення Господнього (1837) та Св. Василя Великого (XVII ст.). Також діє монастир Святого великомученика і цілитиля Пантелеймона ПЦУ.[3]
У Великі Білині, 1686 року, було закладено монастир під управою отців Василіян. Відомо, що у 1691 році монастир перейшов в унію, у 1743 році був інкорпорований, а у 1811 році — закритий.
Цей монастир мав велике релігійне значення для парафіян, тому що в ньому містився чудодійний образ «Успіння Божої Матері». Мешканці частини села, що має топонімічну назву Підгай ще й досі святкують престольне свято 28 серпня, у день Успіння Богородиці. У 1841 році отці Василіяни продали живий інвентар, гранти навколо монастиря, а також сіножаті, після яких досі залишилася топонімічна назва Кляшторне, забрали з собою цю чудотворну ікону і завезли до своєї головної резиденції в Лаврові.[4]
Зараз від монастиря залишилася тільки дерев'яна двозрубна безверха церква св. Василя, вкрита спільним дахом з низенькою вежею і наметом на західному фасаді. На території, де колись стояв монастир, досі зберігаються дві криниці. Старожили стверджують, що їх викопали, оскільки тут двічі людям об'являлася Матір Божа.
З 1772 по 1775рр. настоятелем був о.Микола Гусаковський, ЧСВВ.[5]
З 1775 по 1813 рр. о. Григорій Гілевич, а в 1813-1818рр. - о. Йосафат Лівич.До 1835 року парафію очолював о. Іван Мусаковський.
В 1836 - 1881 (можливо часовий період можна розширити, але не має підтверджня документального) роках парафіяльним священиком був Лукаш Турянський 1807 року народження, висвячений в сан священичий в 1832 році. Помер 1 квітня 1881 року в Білині. В 1858 році в селі налічувалося 1183 греко-католиків, а в 1864 -1141.[6]
В 1881-1883рр. о.Михайло Калимон.
З 1883 по 1893 рік парохом був Дмитро Білінський- Качкінович.[7]
У 1894-1895 роках завідателем церкви Стрітення Господнього був о. Негребецький Юліан.
Уродженцем села був Білинський Петро (1896-1978) - священник та вчитель державної гімназії з українською мовою навчання та духовний настоятель бурси св. Миколая у Перемишлі (1929-1933), катехит у Самборі (1933-1934), сотрудник храму у Сяноку (1934-1936).
З селом пов'язана частина життєвого шляху священника та голови товариства «Руської шляхти в Галичині» Петра Погорецького-Саса, який народився у с. Бориня Самбірського району. Душпастирська праця – Великі Мости (Угнівський деканат) – 1.03.1890-26.08.1892р. – сотрудник, Сокаль 11.10.1890-26.08.1892р. – сотрудник; Дрогобич – 27.08.1892-5.02.1895 – катехит; Кропивник Новий (Бориславський деканат) 6.02.1895-10.08.1895-завідатель; Велика Білина (Лучанський деканат, 11.08.1895 – 1939 – парох). 23.10.1922 року заарештований польською владою й доставлений до тюрми в Самборі, де утримувався до 22.11.1922р. Був ревним священником і активним громадським діячем, став головою ініціативної групи та першим головою товариства «Руської шляхти в Галичині», утвореного в Самборі у травні 1907 року. При парафії Білина Велика діяло церковне братство, у селі – читальня товариства «Просвіта», гурток «Сільський господар», кооператив. У дочірній парафії Білина Мала кооператив та «каса Стефчика».
В 1896-1897 рр. сотрудником на парафії бу о. Петро Янів, а в 1936 році сотрудником храму був "висвячений у безженному стані" Тадей Камінський (1904-1944).
У 1939-1940 рр. парохом був о. Йосиф Бадан.
У 1940-1952 роках парохом Великої Білини був Володимир Куновський, який народився 19 січня 1901року у с.Кривка Турківського повіту та був сином о. Маркелія та Юлії Чайковської (уродженки Великої Білини). Майбутній священник навчався у Самбірській гімназії (1912-1919 рр.), греко-католицькій семінарії у Перемишлі (1921-1925 рр.) і 20 вересня 1925 року отримав єрейські свячення з рук єпископа Й.Коциловського. З 25 листопада 1949 р. по 1952 рік був одночасно деканом Дублянського деканату. Учасник Львівського псевдособору у березні 1946 року. З травня 1954 року отець Володимир – секретар єпархіального управління Самбірсько-Дрогобицької єпархії РПЦ, помер 7 жовтня 1955 року під час поїздки "воз'єднаного духовенства" до Москви у м.Жмеринка (ймовірно від отруєння).
У 1951-1962 рр. настоятель о. Роман Павлюк, РПЦ, з 1963-1965рр. о. Орест Горницький, РПЦ.
У 1963-1965 роках настоятелем храму був о. Юліан-Діонісій Горницький (1894-1965), РПЦ.
1965-1971 рр. о. Михайло Комарницький, РПЦ, О після нього до 1976 р. настоятилем був о. Богдан Війтів, РПЦ.
1976-1978рр. - о. Петро Гальчишак,РПЦ.
1978-1979рр. о.Юрій Свистун,РПЦ .
1979-1989рр. о. Микола Яворський,РПЦ.
Після відновлення УГКЦ настоятелями були:
1989-1990 рр. о. Петро Сольський;
1990-1991рр. о. Петро Баран;
1991-1992 рр.о. Борис Борецький;
1992-1993 рр. о. Володимир Отчич;
1993-1998 рр. о. Григорій Панкевич;
1998-2001 рр. о. Роман Шестак;
2001-2002 рр. о. Григорій Жук;
2002-2004рр. о. Дмитро Назар;
2004-2006 рр. о.Іван Вербицький;
2006-2011рр. о.Григорій Жук, а сотрудником в 2010-2011 рр. був Ярослав Буньо, який з 2011 по 2024 р був настоятелем.
З 2024 року- о. Андрій Якимів
В 1858 році в Білині діяла тривіальна школа. Вчителем працював Антоній Губицький з заробітньою працею 180 срібних ринських(гульденів). Навчалося 51 дитина з 122 шкільного віку. Семеро учнів ходили на повторний курс навчання. В школі навчали читати, писати, рахувати. Основним предметом був Закон Божий.
- Велика Білина і довкілля / В. Артимович. - Л. : Євросвіт, 2003. - 215 c. - (Укр. села). - Бібліогр.: 20 назв. - ISBN 966-7343-52-9
- В. Слободян. «Церкви України. Перемиська єпархія». Львів-1998. - 864 с.
- Кшиштоф Слюсарек. Велика Білина/Пер. з польської Марії Федурко, вступ та ідея україномовної версії Микола Матківський. - Дрогобич, Самбір:Посвіт, 2017. - 136 с.
- Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах, т. 1: Біографічні нариси (1939-1989). Львів: Видавництво Українського католицького університету 2015. – lxxxvi + 722 c. ISBN 978-966-2778-21-2
- ↑ Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — С. 130
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дрогобицької області»
- ↑ В Самбірському районі відновлюють монастир у місці з'явлення Богородиці
- ↑ Артимович, Василь. «Велика Білина і довкілля.»– Львів: Євросвіт, 2003.– 216 с.
- ↑ список священників парафії
- ↑ Шиматизм Перемиської єпархії (латинь) . Перемишль. 1858, 1864. с. 85.
- ↑ Метричні книги за 1836-1893 рр.
- Погода в селі Велика Білина [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- На Самбірщині відроджується чернече життя УАПЦ. У селищі Велика Білина Самбірського району розпочалося будівництво корпусу монастиря святого великомученика Пантелеймона
|
Це незавершена стаття з географії Самбірського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |