Вайпара Грінсенд
| Вайпара Грінсенд | |
 |
43°04′34″ пд. ш. 172°48′25″ сх. д. / 43.076° пд. ш. 172.807° сх. д.
Вайпара Грінсенд (англ. Waipara Greensan, букв. «зелений пісок Вайпари») — геологічна стратиграфічна одиниця у регіоні Кентербері на півдні Нової Зеландії. Формація виникла відразу після крейдяно-палеогенового вимирання, зеландського і танетського періодів, приблизно 62–58 мільйонів років тому в палеоцені. Порода містить скам'янілості найдавніших пінгвінів, а також акул і різних риб.
Waipara Greensand — це дрібно-середньозернистий кварцовий пісковик з високим вмістом глауконіту. Він лежить по всьому Північному Кентербері. Вважається, що пісковик був відкладений на мілководді в умовах дуже повільного осадження. Найглибше залягає в районі річки Вайпара, де досягає товщини близько 80 м, зменшуючись на південь і північ.[1]
Зелені піски Вайпара містять незначну кількість скам'янілостей, але є деякі значні відкриття, зроблені з цієї породи. Було знайдено принаймні 16 видів акул, у тому числі Chlamydoselachus keyesi та Centroselachus goord[2], а також загадковий Waiparaconus, який є або вусоногим раком, або кишковопорожнистим[3]. Також виявлено рештки двох видів протопінгвінів: Waimanu та Muriwaimanu;[4] ранній фаетоновий птах Clymenoptilon[5], рідко також рибні кістки та погано збережені молюски. Нанофосилії включають два ключові вікові діагностичні таксони, Chiasmolithus bidens і Hornbrookina teuriensis.[2]
Більшість зразків акул було вилучено з пухкого вивітреного матеріалу, який накопичується біля підніжжя крутих берегів уздовж річки Вайпара. Гіпс часто покриває зуби, ускладнюючи ідентифікацію.
- ↑ Browne, G.H. and Field, B.D. 1985. Lithostratigraphy of Late Cretaceous to Early Pleistocene rocks of northern Canterbury, New Zealand. New Zealand Geological Survey Record, 6, 1–63.
- ↑ а б Mannering, A. A., and N. Hiller. 2008. An early Cenozoic neoselachianshark fauna from the southwest Pacific. Palaeontology 51:1341–1365.
- ↑ Buckeridge, J. S. 1993. A re‐evaluation of the Gondwanan invertebrate Waiparaconus as a coelenterate. Records of the Western Australian Museum, 16, 221—233.
- ↑ Fordyce, R.E. and Jones, C.M. 1990. The history of penguins and new fossil penguin material from New Zealand. 419—446. In Davis, L.S. and Darby, J.T. (eds). Penguin biology III. Academic Press, San Diego, 467 pp.
- ↑ Daly, Michael (3 вересня 2023). Zealandia fossil find may turn historical record on its head. Stuff. Процитовано 3 вересня 2023.
|
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |