Бігова доріжка (спортивний тренажер)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бігова доріжка (значення).

Бігова́ дорі́жка — вид тренажера для бігу на місці або імітації бігової траси. Тренажер являє собою полотно для бігу, поєднане з джерелом навантаження або двигуном. Механічна система навантаження (як правило магнітна) переважає в більш дешевих моделях, для дорогих моделей полотно приводиться в рух двигуном, керованим комп'ютером. Також може бути присутнім регулятор висоти нахилу полотна (вручну або за допомогою двигуна в ході тренування).

Історія створення

Перша бігова доріжка, яка нагадувала по вимірювальним і руховим функціям сучасні, була створена Робертом Брюсом і Уейном Кевітом у Вашингтоні в медичних цілях. У 1968 р. доктор Кеннет Купер опублікував доповідь, в якій наводив аргументи на користь аеробних тренувань а також розвитку умов для таких тренувань повсюдно, зокрема розвиток виробництва тренажерів для дому, таких як бігові доріжки та велотренажери.

Зараз бігові доріжки використовуються в лікарнях, реабілітаційних центрах, медичних та фізіотерапевтичних клініках, спортивних клубах, ортопедичних магазинах взуття, центрах олімпійської підготовки, пожежо-навчальних центрах, випробувальних стендах і навчальних закладах міліції і армії, тренажерних залах і вдома. Для професійних спортсменів існують доріжки, здатні розвивати швидкість до 45 км/год. Також існують доріжки для велосипедів.

Недоліки

Для професіоналів займатися на доріжці легше, ніж біг по місцевості, так як ви не переносите свою вагу в просторі і уникаєте випадкових нерівностей поверхні. Для горизонталі ця різниця становить приблизно 10%. Щоб компенсувати витрати енергії бажано встановлювати рівень нахилу 1% (3 градуси).
Звичніше стає короткий крок, зумовлений довжиною і шириною полотна.
Є ймовірність травматичного падіння при недотриманні правил безпеки.