Бригадирівка (Балаклійська міська громада)
| село Бригадирівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Тер. громада | Балаклійська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040010060028474 |
| Облікова картка | Бригадирівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1783 (241 рік)[1] |
| Населення | 994 |
| Площа | 2,901 км² |
| Густота населення | 342,64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64230 |
| Телефонний код | +380 5749 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°33′21″ пн. ш. 37°4′47″ сх. д. / 49.55583° пн. ш. 37.07972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
98 м |
| Водойми | р. Волоська Балаклійка |
| Відстань до районного центру |
31 км |
| Найближча залізнична станція | Балаклія |
| Відстань до залізничної станції |
31 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64230, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Бригадирівка, вул. Центральна,86 |
| Карта | |
  Бригадирівка | |
 Бригадирівка | |
| Мапа | |
| |
Бригади́рівка — село в Україні, у Балаклійській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 994 осіб.
Село Бригадирівка поділено на дві частини. Поруч протікають річки Волоська Балаклійка і Жолобок, за 2 км — колишнє село Веселе. Близько села знаходиться курган Могила-Царькова (висота 5 м). Поруч проходить автошлях міжнародного значення М03E40.
Село вперше згадується у 1783 році[1].
За даними на 1864 рік у казеному селі Бригадирове Волоховоярської волості Зміївського повіту мешкало 1158 осіб (585 чоловічої статі та 573 — жіночої), налічувалось 373 дворових господарства, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 4 666 осіб[3].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Бригадирівці, комуні Червоний Фронтовик та хуторі Бурлуцький — 496 людей[4].
12 червня 2020 року Бригадирівська сільська рада об'єднана з Балаклійської міською громадою.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Балаклійського району, село увійшло до складу Ізюмського району[5].
22 червня 2023 року рішенням №230 Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 926 | 93.16% |
| російська | 62 | 6.24% |
| вірменська | 4 | 0.40% |
| інші/не вказали | 2 | 0.20% |
| Усього | 994 | 100% |
- ↑ а б Филарет (Д.Г. Гумилевский) Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. – с. 126
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1598)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 205—214 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 15 вересня 2015.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
- Погода в селі Бригадирівка [Архівовано 24 травня 2022 у Wayback Machine.]
| Міста | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Асіївка · Бабариківка (†) · Байрак · Берестянки · Бородоярське · Борщівка · Бригадирівка · Вербівка · Вишнева · Відродження (†) · Вільне · Вільхуватка · Вітрівка · Вовчий Яр · Волвенкове · Волобуївка · Глазунівка · Гусарівка · Дальня Шебелинка · Довгалівка · Жуваківка (†) · Завгороднє · Залиман · Калинівка · Копанка · Крейдянка · Криничне · Лозовенька · Макарівка (†) · Мала Вишнева (†) · Мирна Долина · Мілова · Морозівка · Нова Гусарівка · Нова Павлівка (†) · Нова Серпухівка · Новомиколаївка · Новомиколаївське (†) · Новотроїцьке · Норцівка · Орлиноярське (†) · Пазіївка · Первомайське · Першотравневе · Петрівське · Піскувате (†) · Попівка · Пришиб · Прогрес · Протопопівка · Раківка (†) · Серафимівка · Слабунівка · Соколівка · Степок · Таранушине · Українка · Успенське · Чепіль · Червона Гірка · Червоний Шлях · Шебелинка · Шевелівка · Шопенка (†) · Щурівка · Явірське · Яковенкове |
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |