Бородянська волость
Зовнішній вигляд
Бородянська волость | ||||
Центр | Бородянка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 43 369 (1886) | |||
Населення | 8870 осіб (1886) | |||
Густота | 18.7 осіб / км² | |||
Наступники | Бородянський район | |||
Бородянська волость — адміністративно-територіальна одиниця Київського повіту Київської губернії.
Станом на 1886 рік складалася з 14 поселень, 13 сільських громад. Населення — 8870 осіб (4471 чоловічої статі та 4399 — жіночої), 932 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 11109 | 6783 |
Приватної власності | 32094 | 3606 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 166 | 113 |
Загалом | 43369 | 10502 |
Основні поселення волості:
- Бородянка — колишнє власницьке містечко при річці Здвиж за 50 верст від повітового міста, 1599 осіб, 219 дворів, православна церква, католицька каплиця, єврейська синагога, молитовний будинок, 8 постоялих будинків, 5 лавок, 2 водяних та вітряний млин. За 11 верст — дігтярний завод. За 18 верст — смоляний завод.
- Дружня — колишнє власницьке село, 907 осіб, 112 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, школа, водяний та 2 вітряних млина, винокурний завод.
- Загальці — колишнє власницьке село при ярові Гало, 1000 осіб, 114 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Мирча — колишнє власницьке село при річці Мирча, 290 осіб, 31 двір, водяний млин, склозавод.
- Нова Гребля — колишнє власницьке село при річці Здвиж, 618 осіб, 59 дворів, постоялий будинок.
- Шибене — колишнє власницьке село при річці Здвиж, 929 осіб, 114 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини, смоляний завод.
Старшинами волості були:
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |