Перейти до вмісту

Боровик Дмитро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Боровик Дмитро Олексійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження14 березня 1988(1988-03-14)
Київ
Смерть22 серпня 2014(2014-08-22) (26 років)
Луганськ
ПохованняБерковецьке кладовище
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військТериторіальна оборона
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Олексі́йович Борови́к (нар. 14 березня 1988(19880314) — 22 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1988 року в місті Київ. Закінчив київську ЗОШ № 316. Проходив строкову службу в лавах ЗСУ. Працював машиністом електропоїздів електродепо «Оболонь» Київського метрополітену. Уболівальник ФК «Динамо». Активний учасник Революції гідності.

З 16 травня 2014-го — доброволець, стрілець 2-го взводу охорони 2-ї роти 12-го батальйону територіальної оборони «Київ».

22 серпня 2014-го бійці батальйону перебували на бойових позиціях в Жовтневому районі Луганська (Червоний Яр). Приблизно о 4-й годині ранку по їхніх позиціях терористи відкрили залповий вогонь з танка, Дмитро здійснював патрулювання із службовим собакою, тоді ж загинув Олег Войтенко. Шість бійців зазнали поранень, з них — двоє танкістів 24-ї бригади.

Похований у Києві на Берковецькому кладовищі.

Без Дмитра лишились батько, дядько, бабусі.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (14.3.2015, посмертно)
  • в київській ЗОШ № 316 відкрито меморіальну дошку[1]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5 місце 12
  • Вшановується 22 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • в серпні 2015 року у Бердичеві на території 26-ї артилерійської бригади відкрили пам'ятник воїнам, які загинули в ході проведення російсько-української війни — серед них й ім'я Дмитра Боровика[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Загиблому в зоні АТО випускнику школи № 316 встановили меморіальну дошку. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023. [Архівовано 2023-07-25 у Wayback Machine.]
  2. Дзвін Пам'яті пролунав п'ять разів. В Міноборони вшанували захисників України
  3. У Бердичеві відкрили пам'ятник загиблим воїнам АТО

Джерела

[ред. | ред. код]