Перейти до вмісту

Бондаренко Григорій Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бондаренко Григорій Антонович
Народження31 січня (12 лютого) 1892 Редагувати інформацію у Вікіданих
Новогеоргіївськ, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть31 січня 1969(1969-01-31) Редагувати інформацію у Вікіданих (76 років)
 Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанржанрове малярство Редагувати інформацію у Вікіданих і пейзаж Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняОдеське художнє училище (1915Редагувати інформацію у Вікіданих і Вищий художньо-технічний інститут (1927Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник
ВчительКостанді Киріак Костянтинович Редагувати інформацію у Вікіданих, Творожников Іван Івановичd Редагувати інформацію у Вікіданих, Залеман Гуго Робертовичd Редагувати інформацію у Вікіданих, Петров-Водкін Кузьма Сергійович Редагувати інформацію у Вікіданих і Конашевич Володимир Михайловичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніТараненко Валентин Григорович Редагувати інформацію у Вікіданих, Тарасенко Олександр Петрович Редагувати інформацію у Вікіданих, Ткачова Антоніна Яківна Редагувати інформацію у Вікіданих, Базилевич Анатолій Дмитрович Редагувати інформацію у Вікіданих, Редькін Олександр Архипович Редагувати інформацію у Вікіданих, Самусь Анатолій Федорович Редагувати інформацію у Вікіданих, Петров Володимир Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих, Гольба Володимир Федорович Редагувати інформацію у Вікіданих, Лєнчин Віталій Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих, Ненадо Володимир Спиридонович Редагувати інформацію у Вікіданих, Двейрін Анатолій Борисович Редагувати інформацію у Вікіданих, Свердлов Борух Герцевич Редагувати інформацію у Вікіданих, Глущук Федір Тимофійович Редагувати інформацію у Вікіданих, Рябова Євгенія Дмитрівна Редагувати інформацію у Вікіданих, Канторович Лев Юхимович Редагувати інформацію у Вікіданих, Карнаух Петро Михайлович Редагувати інформацію у Вікіданих, Шевченко Віталій Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих, Спіцевич Євген Андрійович Редагувати інформацію у Вікіданих, Воловик Віктор Петрович Редагувати інформацію у Вікіданих, Головаш Юрій Михайлович Редагувати інформацію у Вікіданих, Дикий Андрій Арсентійович Редагувати інформацію у Вікіданих і Кобиленков Михайло Васильович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникХарківський художній інститут Редагувати інформацію у Вікіданих і Харківський художньо-промисловий інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленНаціональна спілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих

Григо́рій Анто́нович (Августович) Бондаре́нко (нар. 12 лютого 1892, Новогеоргіївськ — пом. 31 січня 1969, Харків) — український радянський художник і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 31 січня [12 лютого] 1892(18920212) року в місті Новогеоргіївську Херсонської губернії Російської імперії (нині затоплене водами Кременчуцького водосховища) в сім'ї робітника. Протягом 1909—1911 років навчався у Віленській художній школі; у 1911—1915 роках — в Одеському художньому училищі, у майстерні Киріака Костанді. Упродовж 1915—1917 років навчався у Петербурзькій академії мистецтв, де його викладачами були зокрема Гуго Залеман, Іван Творожников.

У 1920—1923 роках працював у Харківській майстерні Українського відділення РОСТА і розписував разом з Василем Єрмиловим Вощенківські казарми, а також разом з Анатолієм Волненком та Олександром Хвостенко-Хвостовим видавав агітаційні «Вікна сатири». Упродовж 1923—1927 років навчався у Вищому державному художньо-технічному інституті в Ленінграді у Кузьми Петрова-Водкіна, Володимира Конашевича.

Протягом 1927—1941 років працював дизайнером та ілюстратором художніх видань для дітей у Харкові, Одесі, Києві. Під час німецько-радянської війни працював у Чувашії та Башкирії.

У 1945—1969 роках викладав: з 1948 року — професор Харківського художнього інституту; з 1963 року — Харківського художньо-промислового інституту. Серед учнів: Валентин Тараненко, Олександр Тарасенко, Антоніна Ткачова, Анатолій Базилевич. Помер у Харкові 31 січня 1969 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Малював для журналів Харкова і Києва: «Червоний Перець» (1922), «Тук-тук» (1929), «Жовтень» (1934—1936). Автор ілюстрацій до творів:

Працював у галузі станкової графіки, створював жанрові композиції, пейзажі, переважно у техніці літографії. Серед робіт:

  • «Харків. Пам'ятник Тарасу Шевченку» (1936);
  • «Олександр Пушкін серед циган» (1937);
  • «Похорон Вакуленчука» (1940, літографія);
  • «1918 рік. Партизани» (1948, літографія);
  • «Малий Іван Франко слухає народні мелодії» (1956);
  • «Харків. Вулиця Університетська» (1960);
на Шевченківську тему
  • «Тарас Шевченко в Орській фортеці» (1939, літографія; Національний художній музей України);
  • «Тарас Шевченко серед селян» (1939, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Тарас Шевченко у Енгельгардта» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Маленький Тарас слухає оповідання діда» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Тарас Шевченко і його земляк А. Обеременко» (1961, літографія; Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Малий Тарас слухає свого діда Якима» (1964, кольорова літографія);
індустріальні пейзажі і композиції
  • серія «Донбас» (1945—1947, кольорові літографії);
  • «Вирубка металу» (1947);
  • «Краматорськ. Діюча домна» (1947, папір, вугілля; Національний художній музей України)[1];
  • «Каховка» (1953);
  • «Ливарний двір» (1957);
  • «Чищення ковша» (1957);
  • «На металургійному заводі» (1957);
пейзажі
  • «Ріка Тясмин» (1944);
  • «Рідні місця» (1944);
  • «Весна» (1944);
  • «На Дніпрі» (1947);
  • «Полудень. Дніпро» (1948);

Брав участь у республіканських і всесоюзних художніх виставках з 1924 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1962 і 1974 роках.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 79.

Література

[ред. | ред. код]