Бокарєв Олександр Петрович

	Олександр Бокарєв
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Петрович Бокарєв
Народження	5 квітня 1969 (55 років)
	Кривий Ріг, ; УРСР
Зріст	190 см
Вага	87 кг
Громадянство	СРСР; Україна
Позиція	воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 13 жовтня 2016.

Олександр Петрович Бокарєв (нар. 5 квітня 1969, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР) — радянський та український футболіст, воротар.

Кар'єра гравця

Вихованець ДЮСШ «Кривбас» (Кривий Ріг). Перший тренер - К. Яшкін. У 1987 році зіграв один матч в складі криворізької команди. Після закінчення військової служби в 1991 продовжив кар'єру в команді «Кремінь» (Кременчук). Далі захищав ворота аматорських колективів. У період з 1993 по 1996 роки грав у першій лізі чемпіонату України в командах «Евіс», СК «Одеса» та «Поліграфтехніка».

Сезон 1997 року провів у саратовському «Соколі», але матчів за команду не зіграв. Після закінчення чемпіонату Росії-97 був виставлений на трансфер^[1]. В період міжсезоння тренувався в складі криворізького «Кривбасу», однак незадовго до відновлення чемпіонату України тренери команди вирішили вдатися до послуг більш досвідченого Валерія Городова з воронезького «Факела». У Бокарева був варіант продовження футбольної кар'єри в Китаї, однак він ним не скористався^[1].

Кар'єру продовжив в Казахстані. Сезон 1998 року провів в клубі першої ліги «Томирис», де був помічений селекціонерами команди «Аксесс-Есиль», яка завоювала за підсумками турніру місце у вищому дивізіоні. Повернення петропавлівського клубу до вищої ліги після семирічної перерви видався тріумфальним. Боротьба за «золото» з «Іртишем-Бастау» завершилася лише за три тури до закінчення чемпіонату, коли «Аксесс-Есиль» несподівано програв кизилординському «Кайсару-Hurricane» з рахунком 1:2. «Аксесс-Есиль» здобув срібні медалі^[2]. Під час зимового міжсезоння Бокарев проходив перегляд у одеському «Чорноморці»^[3], але договір укладений не був. Воротар повернувся в «Аксесс-Есиль», який змінив назву на «Аксесс-Голден-Грейн». У сезоні 2000 року петропавловці знову стали другими, поступившись у «золотому матчі» команді «Женис» (Астана).

Наступної зими Бокарев проходить збори з тираспольським «Шерифом»^[4] і цього разу укладає контракт. За два не повних сезону в Молдові футболіст двічі стає чемпіоном країни (2000/01, 2001/02) і один раз володарем Кубка (2000/01).

У 2002 році повернувся в Україну. Продовжив кар'єру в аматорській команді КЗЕСО (Каховка), з якою став переможцем першості області (2002) і навіть називався кращим воротарем області сезону 2002 року^[5].

У 2003 році повернувся до Кривого Рогу. У складі «Кривбасу» як резервний воротар провів півтора сезони, але на поле не виходив. Після завершення активної ігрової кар'єри став воротарем ветеранської команди «Гірник-Ветеран» (Кривий Ріг). Ставав чемпіоном області серед ветеранів^[6], фіналістом Кубку України серед ветеранів (35+)^[7].

Досягнення

Шериф

Національний дивізіон Молдови
- Чемпіон (2): 2000/01, 2001/02

Кубок Молдови
- Володар (1): 2000/01

Аксесс-Есиль/Аксесс-Голден-Грей

Прем'єр-ліга
- Срібний призер (2): 1999, 2000

Кубок Казахстану
- Фіналіст (1): 2000

Примітки

↑ ^а ^б Бокарєв в Китай не поїхав (рос.). www.sport-express.ru. 4 квітня 1998. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016.
↑ Історія ФК "Есиль-Богатир" (рос.). yesil-bogatyr.narod.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016.
↑ Одеський «Чорноморець» в лещатах фінансової кризи (рос.). www.sport-express.ru. 24 лютого 2000. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016.
↑ «Шериф» робить ставку на українських гравців (рос.). www.sport-express.ru. 10 січня 2001. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016.
↑ Кращі з кращих (рос.). www.xepcoh.info. 21 листопада 2002. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016.
↑ «Гірник-Ветеран» (Кривий Ріг) - чемпіон Дніпропетровської області (рос.). ffdo.com.ua. 21 листопада 2011. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2019. [Архівовано 2014-02-20 у Wayback Machine.]
↑ Фінал КУ серед ветеранів (35+) «Металург» (Запоріжжя) - «Ветеран» (Кривий Ріг) 1:1, п.п. 4:2 (рос.). ffkr.org. 17 листопада 2013. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016. [Архівовано 2014-02-20 у Wayback Machine.]

Джерела

Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
Профіль гравця [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті football.odessa.ua
Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Профіль гравця на сайті worldfootball.net
Профіль гравця на сайті zerozero.pt
Профіль гравця [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті FootBook.ru
Профіль гравця на сайті Ukr-Football.org.ua
Профіль гравця [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті news.sportbox.ru

[express-1] а ^б Бокарєв в Китай не поїхав (рос.). www.sport-express.ru. 4 квітня 1998. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016.

[2] Історія ФК "Есиль-Богатир" (рос.). yesil-bogatyr.narod.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016.

[3] Одеський «Чорноморець» в лещатах фінансової кризи (рос.). www.sport-express.ru. 24 лютого 2000. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016.

[4] «Шериф» робить ставку на українських гравців (рос.). www.sport-express.ru. 10 січня 2001. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016.

[5] Кращі з кращих (рос.). www.xepcoh.info. 21 листопада 2002. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016.

[6] «Гірник-Ветеран» (Кривий Ріг) - чемпіон Дніпропетровської області (рос.). ffdo.com.ua. 21 листопада 2011. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2019. [Архівовано 2014-02-20 у Wayback Machine.]

[7] Фінал КУ серед ветеранів (35+) «Металург» (Запоріжжя) - «Ветеран» (Кривий Ріг) 1:1, п.п. 4:2 (рос.). ffkr.org. 17 листопада 2013. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 13 жовтня 2016. [Архівовано 2014-02-20 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]