Бенедетто Брін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенедетто Брін
італ. Benedetto Brin
Ім'я при народженніітал. Benedetto Brin
Народження17 травня 1833(1833-05-17)[1]
Турин, Турин[d], Q28769252?
Смерть24 травня 1898(1898-05-24)[1] (65 років)
Рим, Італія
ПохованняМонументальний цвинтар в Туриніd
Країна Королівство Італія
Званнягенерал
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Командор Савойського військового ордена
Командор Савойського військового ордена
Кавалер Савойського цивільного ордена
Кавалер Савойського цивільного ордена
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Червоного орла 1-го ступеня

Бенедетто Брін (італ. Benedetto Brin, 17 травня 1833, Турин — 24 травня 1898, Рим) — італійський інженер, адмірал та політик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Бенедетто Брін народився 17 травня 1833 року в Турині. Закінчивши у 1853 році туринський університет, вступив на службу до Корпусу морських інженерів військово-морського флоту Сардинського королівства. Був направлений в Геную, де протягом року працював на верфі «Reggio Cantiere Delle Foce». У 1854 році, за пропозицією Камілло Кавура, який цінував Бріна за технічні знання та здібності, був скерований в Париж, де протягом двох років проходив навчання в «Ecole d'application du génie meritime». Після повернення до Італії у 1856 році пройшов навчання в Турині в «Scuola d'applicazione di artiglieria e genio», після чого повернувся в Геную на верф «Reggio Cantiere Delle Foce».

У 1864 році Бенедетто Брін опублікував статтю про неминучість переходу флотів на броньовані кораблі, підтримавши ідеї Сімоне де Сан-Бона. У 1871 році, коли Сан-Бон був міністром Військово-морських сил, Бенедетто Брін був призначений керівником будівництва нових кораблів. Він розробив 2 броненосці типу «Кайо Дуіліо» («Кайо Дуіліо» і «Енріко Дандоло»), закладені у 1873 році. Їхнє озброєння складалось з чотирьох 450-мм гармат, а товщина броні пояса доходила до 550 мм.

У 1875 році були розроблені два броненосці типу «Італія», закладені наступного року. Того ж 1876 року Бенедетто Брін був обраний до Парламенту Італії, і протягом 1876―1878 років був міністром Військово-морських сил. В цей час Італія своїм основним суперником на морі розглядала флот Франції, який на той момент складався з 28 броненосців, але 12 із них знаходились в колоніях. Тобто, Італії на Середземному морі протистояло 16 французьких броненосців. Виникла дискусія — будувати для противаги флоту Франції 16 броненосців чи велику кількість менших, але швидких кораблів. Зрештою перемогла точка зору Бріна про будівництва 16 великих кораблів, і парламент виділив фінансування на цю програму.

Залишивши міністерську посаду, у 1880 році Бенедетто Брін став президентом Комітету розробки військових кораблів (італ. Comitato dei Disegni delle Navi) і розробив два типи крейсерів — «Тріполі» та «Фольгоре». Знову будучи міністром Військово-морських сил протягом 1884―1891 років, Бенедетто Брін розробив та запустив будівництво броненосців типу «Ре Умберто».

Бенедетто Брін також був ініціатором будівництва верфей у Венеції та Поццуолі, будівництва військово-морської бази в Таранто, збільшення кількості доків в Арсеналі Ла-Спеції, і будівництва сталеливарного заводу в Терні. Також він домігся об'єднання військово-морських шкіл Неаполя та Генуї і створення на їх основі Військово-морської академії в Ліворно. Крім того, Бенедетто Брін був ініціатором створення Вищої королівської військово-морської школи (італ. Regia Scuola Superiore Navale di Genova) в Генуї. Завдяки його зусиллям італійський флот вийшов на третє місце у світі, після флотів Великої Британії та Франції.

Протягом 1892―1893 років Бенедетто Брін був міністром закордонних справ Італії в уряді Джованні Джолітті, зберігши при цьому портфель міністра Військово-морських сил. Він повернувся на цю посаду у 1896 році та пробув на ній до самої смерті. Помер 24 травня 1898 року у Римі. Похований на Монументальному цвинтарі в Турин.

Загалом на момент смерті у 1898 році із 202 кораблів італійського флоту 141 був замовлений, і значною мірою розроблений, Бенедетто Бріном.

Вшанування

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Бенедетто Бріну в Ліворно

На честь Бенедетто Бріна був названий корабель типу «Реджина Маргерита», закладений у 1899 році та збудований у 1905 році.

Також на честь Бенедетто Бріна названі численні вулиці та площі італійських міст, зокрема у Бріндізі, Генуї, Ла-Спеції, Ліворно, Мілані, Римі, Турині та багатьох інших; головний пірс в порту Ольбії та один з доків в Арсеналі Таранто.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Італійські

[ред. | ред. код]

Іноземні

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, ISBN 978-88-98485-95-6.

Посилання

[ред. | ред. код]