Бекабад (місто)
Бекабад узб. Бекобод, Bekobod | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
40°13′33″ пн. ш. 69°13′45″ сх. д. / 40.225833333333° пн. ш. 69.229166666667° сх. д. | ||||
Країна | Узбекистан | |||
Регіон | Ташкентська область | |||
Засновано | в 1945 році | |||
Населення | > 60 тис. осіб | |||
Висота НРМ | 305 м | |||
Часовий пояс | UTC+5 (Ташкентська область) | |||
GeoNames | 1514402 | |||
OSM | ↑196251 ·R (Ташкентська область) | |||
Поштові індекси | 110516 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | bekobad.ru | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Бекабад у Вікісховищі |
Бекаба́д (до 1964 року — Беговат) — місто на півдні Ташкентської області Узбекистану.
Розташований на відстані 115 км від Ташкенту, на обох берегах річки Сирдар'я, біля самого виходу річки з Ферганської долини, на залізничному відрізку Хаваст — Коканд.
Місто складається з декількох мікрорайонів, витягнутих вздовж русла Сирдар'ї.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних степів. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 29 °C (84.2 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 1.6 °С (34.9 °F).[1]
Клімат Бекабада | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 4,8 | 7,2 | 13,8 | 22 | 28 | 33,8 | 35,8 | 33,7 | 28,8 | 21 | 13,2 | 7,1 | 20,8 |
Середня температура, °C | 1,6 | 3,8 | 10,3 | 17,3 | 22,5 | 27,3 | 29 | 26,7 | 21,8 | 15,3 | 9,2 | 4,1 | 15,7 |
Середній мінімум, °C | −3,4 | −1,8 | 3,8 | 10,2 | 14,6 | 18,6 | 20,2 | 17,8 | 12,8 | 7,4 | 2,7 | −0,9 | 8,5 |
Норма опадів, мм | 57 | 57.1 | 80.3 | 73.4 | 46.3 | 7.9 | 5.9 | 1 | 4.6 | 39.1 | 45.3 | 54.1 | 472 |
Днів з опадами | 9,1 | 9,1 | 10,8 | 10 | 7,7 | 2,6 | 1,2 | 0,6 | 1,4 | 5,2 | 6,9 | 8,8 | 73,4 |
Вологість повітря, % | 73.9 | 70.8 | 64.1 | 58.2 | 49.2 | 37.7 | 38 | 40.9 | 44 | 55.6 | 65.5 | 73.6 | 56 |
Джерело: Weatherbase |
Своїм виникнення місто зобов'язане будівництву залізниці. 1899 року було відкрито залізничну станцію Хілково, а при ній селище. Назване селище було за прізвищем одного з керівників будівництва — Хілкова. Згодом його перейменували в Беговат, причиною цього стало його об'єднання з кишлаком Бекова. У 1929 році був збудований цементний завод, який працює під назвою «Бекабадцемент».[2]
Бекабад почав розвиватися після будівництва в 1944 році Узбецького металургійного заводу, який працює в основному на металобрухті, що переплавляється. Також поряд (вище за течією річки Сирдар'ї) у 1949 була збудована Фархадська ГЕС.
В місті є цементний завод, завод залізобетонних виробів та інші підприємства будівельної індустрії, які виготовляють шифер, азбоцементні труби, цеглу, вапно, гравій, пісок та інші будівельні матеріали. Також в місті є підприємства легкої та харчової промисловості, бавовнопереробні заводи.
У місті є індустріальний коледж та медучилище.
- ↑ Клімат Бекабада. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Бекабад. Большая советская энциклопедия.[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
- громада мешканців м. Бекабада
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |