Перейти до вмісту

Барі (аеропорт)

Координати: 41°08′19.88″ пн. ш. 16°45′38.14″ сх. д. / 41.1388556° пн. ш. 16.7605944° сх. д. / 41.1388556; 16.7605944
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аеропорт Барі імені Кароля Войтили
Aeroporto di Bari-Karol Wojtyła
ІАТА: BRI  • ICAO: LIBD
Загальні дані
41°08′19.88″ пн. ш. 16°45′38.14″ сх. д. / 41.1388556° пн. ш. 16.7605944° сх. д. / 41.1388556; 16.7605944
Типцивільний/військовий
ОператорAeroporti di Puglia
Обслуговує
Барі, Італія
Розташування
Висота над р. м.53 м / 177 фт
ВебсайтAeroporto di BARI
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
07/25 11,522 3,512 асфальт
Статистика (2017)
Пасажирообіг4,673,652
Зміна пасажирообігу 2016–2017 +8,40
Джерело: anna.aero[1]
Ідентифікатори і посилання
GeoNames6299535
BRI. Карта розташування: Італія
BRI
BRI
Мапа
CMNS: Барі у Вікісховищі

Аеропорт Барі імені Кароля Войтили (італ. Aeroporto di Bari-Karol Wojtyła) (IATA: BRIICAO: LIBD) — аеропорт, що обслуговує місто Барі, Італія, розташований за 8 км NW від центру міста. Аеропорт також відомий як аеропорт Палезе (італ. Aeroporto di Palese) — назва найближчого населеного пункту району. В 2015 році аеропорт обслуговував 4,673,652 пасажирів[1].

Аеропорт є хабом для:

Історія

[ред. | ред. код]

Спочатку Міжнародний аеропорт Барі будувався і використовувався як військова авіабаза. В 1960-х роках аеропорт був відкритий для прийому літаків цивільної авіації, запроваджено регулярні рейси авіакомпанії Alitalia в Рим, Катанію, Палермо, Анкону і Венецію. Всі маршрути пізніше були передані авіакомпанії Aero Trasporti Italiani (ATI) і виконувалися на літаках Fokker F27. З введенням ATI на регулярних рейсах лайнерів Douglas DC-9-30 виникла гостра необхідність у створенні нової злітно-посадкової смуги та будівництві окремого пасажирського терміналу, оскільки в якості нього використовувалася будівля військово-повітряних сил.

В 1981 році було введено в експлуатацію нова будівля вантажного терміналу, через деякий час яка стала будівлею терміналу пасажирського. В 1990 році в Італії проходив Чемпіонат світу з футболу і через виниклу необхідності в збільшенні кількості рейсів була розширена злітно-посадкова смуга аеропорту і модернізовано будівлю пасажирського терміналу.

Тенденція до подальшого збільшення обсягу пасажирських перевезень привела до максимального показника використання інфраструктури аеропорту, і в 2002 році було розпочато будівництво сучасного пасажирського терміналу, який був введений в експлуатацію в 2005 році. Паралельно з ним йшли роботи по реконструкції стоянок літаків, злітно-посадкових смуг і інших об'єктів аеропортового комплексу.

Будівництво нової сучасної диспетчерської вежі розпочалися в 2005 і закінчилися вже у наступному році. В 2006 році розширена злітно-посадкова смуга аеропорту, а з 2007 року знову запущений проект щодо подальшого розширення площ пасажирських терміналів аеропорту.

Авіалінії та напрямки, лютий 2020

[ред. | ред. код]
Авіакомпанія Пункт призначення
Air Cairo Шарм-ель-Шейх
Aegean Airlines Сезонний: Афіни
Air Dolomiti Мюнхен
Air France Сезонний: Париж-Шарль де Голль
Albawings Тирана
Alitalia Мілан-Лінате, Рим-Ф'юмічіно
Сезонний: Шарм-ель-Шейх
AlMasria Universal Airlines Сезонний чартер: Шарм-ель-Шейх
Austrian Airlines Сезонний: Відень
Blue Air Турин
British Airways Сезонний: Лондон-Гатвік
easyJet Лондон-Гатвік, Мілан-Мальпенса, Венеція
Сезонний: Берлін-Тегель, Манчестер, Нант
Eurowings Кельн/Бонн, Штутгарт
Сезонний: Дюссельдорф, Гамбург
Iberia Express Сезонний: Мадрид
Lufthansa Франкфурт
Luxair Сезонний: Люксембург
Ryanair Париж-Бове, Берлін-Тегель, Берлін-Шенефельд, Бордо, Мілан-Бергамо, Болонья, Будапешт, Кальярі, Брюссель-Шарлеруа, Турин-Кунео, Дублін, Генуя, Франкфурт-Хан, Карлрсуе/Баден-Баден, Краків, Лондон-Станстед, Мадрид, Мальта, Мілан-Мальпенса, Піза, Прага, Рим-Ф'юмічіно, Севілья, Тревізо, Трієст, Турин, Валенсія, Веце
Сезонний: Ліверпуль, Маастрихт/Аахен
S7 Airlines Сезонний: Москва-Домодєдово
Scandinavian Airlines Сезонний: Копенгаген (з 29 червня 2020)[2]
SkyUp Сезонний: Київ-Бориспіль (з 30 березня 2020)[3]
Swiss International Air Lines Сезонний: Цюрих
Transavia Сезонний: Амстердам
Transavia France Париж-Орлі (з 3 квітня 2020)[4]
Сезонний: Нант (з 10 квітня 2020)[5]
Turkish Airlines Стамбул-Аеропорт
Volotea Катанія, Корфу, Палермо, Венеція, Верона
Сезонний: Афіни, Дубровник, Іракліон, Ібіца, Кефалонія (з 8 липня 2020),[6], Кос, Ліон (з 16 квітня 2020),[6], Марсель, Міконос, Ольбія, Пальма-де-Мальорка, Превеза, Родос, Санторіні, Скіатос, Спліт (з 8 липня 2020),[6], Закінф
Vueling Барселона
Wizz Air Бухарест, Будапешт, Клуж-Напока, Гданськ (з 1 червня 2020),[7], Яси (з 1 серпня 2020),[8], Краків, Прага, Рига, Софія, Тімішоара, Відень, Варшава-Шопен
Сезонний: Катовиці, Лондон-Лутон, Вроцлав

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Databases. anna aero. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 25 листопада 2018.
  2. Liu, Jim (9 жовтня 2019). SAS S20 Short-Haul network changes as of 08OCT19. routesonline.com. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 26 січня 2020.
  3. New Italy: SkyUp opens Kiev - Bari - Kiev flights. skyup.aero. 12 листопада 2019. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 26 січня 2020.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Liu, Jim. Transavia France S20 network expansion as of 17JAN20. Routesonline. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 22 січня 2020.
  6. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 26 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. MASSIVE GROWTH IN THE BIGGEST MARKET OF WIZZ AIR, WIZZ AIR EXPANDS IN KRAKOW, GDANSK AND WARSAW, 4 BASED AIRCRAFT, 13 NEW ROUTES. wizzair.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]