Перейти до вмісту

Балюк Володимир Петрович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володимир Балюк
Володимир Петрович Балюк
 Сержант
Загальна інформація
Народження31 серпня 1996(1996-08-31)
Сереховичі, Старовижівський район, Волинська область, Україна
Смерть5 квітня 2022(2022-04-05) (25 років)
ПохованняСереховичі
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ПсевдоБалу
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Російське вторгнення в Україну
Нагороди та відзнаки
Герой України

Володимир Петрович Балюк (псевдо: «Балу»; нар. 1996, с. Сереховичі, Старовижівський район, Волинська область — пом. 5 квітня 2022, поблизу села Нововознесенське, Бериславський район, Херсонська область) — український військовик, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Володимир Балюк народився в селі Сереховичах, нині Сереховичівської громади Ковельського району Волинської области України.

Закінчив 9 класів в Сереховичівський ліцей ім. Ярощука (2011), Луцький правознавчий ліцей з посиленою фізичною підготовкою (2013), Луцький національний технічний університет, Університеті банківської справи м. Львів (2019, магістр).

29 липня 2016 року підписує контракт із Збройними силами України. Учасник АТО/ООС. Служив головним сержантом десантно-штурмової роти [1].

З початком російського вторгнення в Україну брав участь у бойових діях на території Херсонської та Миколаївської областей. Здійснював вогневе прикриття, евакуював поранених із поля бою, виводив з оточення особовий склад, знищував техніку та живу силу противника. 5 квітня 2022 року вступив у бій на околиці населеного пункту Нововознесенське Херсонської області, особисто знищив близько 10 військовослужбовців противника та дві одиниці БМД-2 з ПЗРК Javelin. У результаті бою зазнав поранень, несумісних із життям[2].

8 квітня 2022 року похований у рідному селі[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (12 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У своєму останньому бою підбив дві ворожі БМД, але отримав смертельне поранення: історія 25-річного Героя України з Волині. Фото - VSN.
  2. Президент вручив нагороди військовим та членам родин загиблих захисників, яким присвоєно звання Героя України [Архівовано 23 травня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 29 квітня.
  3. У Сереховичах навколішки прощалися з воїном, який обороняв Україну. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  4. Указ Президента України від 12 квітня 2022 року № 233/2022 «Про присвоєння звання Герой України»

Джерела

[ред. | ред. код]
Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
12 квітня 2022
Наступник:
В'ячеслав Циганков Віктор Оцерклевич