Арська земля[ред. | ред. код]
А́рська земля́ — князівство, сторона, область розселення південних удмуртів. Розташовувалась в трикутнику, який утворювався річками Волга, Кама та В'ятка. Центр — місто Арськ.
В арабських джерелах IX—XII століття Арська земля згадується область Арсанія (або Арв), в російських літописах відома з 1379 року. В Казанському ханстві Арська земля утворювала окремий податковий округ Арська дорога. 1552 року край був спустошений в період розгрому Казанського ханства, а також придушення повстань 1553—1554 та 1556 років. Населення, що вціліло, перейшло на північ, зав'ятські райони та в Башкирію. Пізніше Арська земля активно засвоювалась російськими поміщиками, монастирями та селянами.
Край мав розвинуте землеробство, скотарство, ремесла, полювання та бортництво, була висока питома вага палацового та поміщицького володіння.
- Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6
- Гришкина М. В., Владыкин В. Е. Письменные сведения по истории удмуртов IX-XVII вв.//Материалы по этногенезу удмуртов. Ижевск, 1982