Амніоцентез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амніоцентез
МКХ-975.1
MeSHD000649

Амніоцентез — діагностичний аналіз амніотичної рідини, що оточує плід у порожнині матки вагітної. Використовується для визначення наявності синдрому Дауна й інших генетичних відхилень. Виконується пункція без анестезії та лабораторне дослідження рідини з культивацією клітин.

Амніоцентез для визначення резус-сумісності вагітної та плода описав Дуглас Бевіс (1919-1994) 1952 р. у журналі "Ланцет".

Час проведення

[ред. | ред. код]
Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль

Як правило, амніоцентез проводять у періоді від 15 до 18 тижнів вагітності. Він може бути проведений вже з 10-го тижня вагітності (ранній амніоцентез), проте з підвищеним ризиком травмування плоду та викидня. Встановлено, що після проведення раннього амніоцентезу частота викиднів збільшувалась на 0,82 - 1,31 %. [1] З цієї причини ранні амніоцентези проводяться лише в особливо термінових випадках або за особливим бажанням вагітної.

Процедура

[ред. | ред. код]

В якості підготовки спочатку проводять УЗД-дослідження, щоб визначити положення плоду в матці та знайти підходяще місце для проколу. У вибраному місці під контролем УЗД через черевну стінку в навколоплідний мішок вводиться тонка голка.[2]

Вилучають приблизно від 10 до 20 мл навколоплідної рідини, в якій знаходяться клітини амніона та дочірні клітини. Ці клітини являють собою відокремлені клітини шкіри плоду, шлунково-кишкового тракту та нирок. Зразок рідини відправляють на лабораторне дослідження, де клітини вирощують і розмножують. Початкові результати обстеження можуть бути доступні через 24-48 годин за допомогою тесту FISH, хоча для комплексної діагностики потрібно чекати тривалішої культивації клітин.

Пункція навколоплідних вод зазвичай займає від 5 до 15 хвилин. Більшість жінок відчувають введення голки так само, як і звичайну ін'єкцію при заборі крові. Як правило, процедура не є болючою, тому зазвичай знеболення місця пункції не проводииться.

Діагностичні дані

[ред. | ред. код]

Клітини, отримані при взятті матеріалу, культивуються в лабораторії, а потім піддаються ДНК-та хромосомному аналізу. За допомогою цього дослідження можна визначити аномалії розвитку ЦНС, спадкові захворювання, хромосомні патології: синдром Дауна (трисомія 21), синдром Патау (трисомія 13), синдром Едвардса (трисомія 18), трисомія 8 і трисомія 9.

Крім того, обстеження навколоплідних вод (з другого триместру вагітності) дозволяє визначити подальші параметри:

Близько 30-го тижня вагітності амніоцентез можна також застосовувати для діагностики несумісності груп крові між вагітною та плодом, у разі наближення передчасних пологів можна використовувати обстеження для оцінки зрілості легенів плоду.

Ризики

[ред. | ред. код]

Під час або після процедури з невеликою ймовірністю можливі такі ускладнення:

Див.також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Fruchtwasseruntersuchungen: Restrisiko bleibt bestehen. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
  2. Das Wort bezeichnet gerade den Vorgang: gr. ἀμνίον amníon, "Fruchtblase" + κέντησις kéntēsis, "Punktion". Es müsste auf deutsch *Amniokentese heißen, das Wort ist aber über die lateinische Sprache eingedrungen, wonach griechisch κ als c geschrieben wird.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Хміль (2008). Акушерство. Тернопіль: Підручники і посібники. с. 124—126. ISBN 978-966-07-1023-8. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  • Nechay OS. Оптимізація Методів Пренатальної Діагностики Резус-Конфлікту. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; № 2 (2014) ; 2415-301X ; 2411-4944 ; 1011603/24116-494420142. January 2014. DOI:10.11603/24116-4944.2014.2.5866

Посилання

[ред. | ред. код]