Аляксандар Власов
Аляксандар Власов | |
---|---|
Народився | 16 серпня 1874 Вілейка, Вілейський повіт, Віленська губернія, Російська імперія |
Помер | 11 березня 1941 (66 років) Маріїнськ, Новосибірська область, РРФСР, СРСР |
Країна | Білоруська Народна Республіка Польська Республіка |
Діяльність | публіцист, журналіст |
Alma mater | Ризький технічний університет |
Заклад | Наша доля, Наша нива, Nasha Khatad, Q13032565? і Q13031277? |
Членство | Товариство білоруської школи |
Партія | Блок національних меншин і Білоруська соціалістична громада |
Аляксандар Власов (28 серпня 1874, Вілейка, Мінська губернія, Білорусь — 11 березня 1941, Маріїнськ, Кемеровська область, РРФСР) — білоруський громадсько-політичний діяч, публіцист, політик і сенатор міжвоєнної Польської Республіки, економіст. Репресований окупаційною московсько-більшовицькою владою. Помер у в'язниці.
Народився 28 серпня 1874 у Вілейці. Навчався у духовній семінарії в Пінську, Миколаївській гімназії в Липові, а згодом у Ризькому технічному університеті (1899—1905).
У грудні 1904 заснував першу білоруську політичну партію — Білоруську соціалістичну громаду і був членом її Центрального комітету.
У 1908 — один із засновників видавництва «Наша хата».
З грудня 1906 по травень 1914 — головний редактор газети «Наша Ніва». За цей час Власов залучив до співпраці з газетою талановитих білоруських письменників, у тому числі Янку Купалу, який згодом став новим редактором газети.
У 1909 царською владою засуджений до чотирьох місяців в'язниці за свою громадсько-політичну діяльність та публікації.
Брав участь у Першому всебілоруському конгресі.
У 1918 вступив до Ради Білоруської Народної Республіки, а через рік відновив діяльність Білоруського наукового товариства у Вільнюсі «Наша хата». Власов також видавав журнали «Лучынка» для дітей та «Саха» для селян.
На момент укладення Ризького договору 1920 перебував у Радошковичах, які опинилися в результаті договору на території міжвоєнної Польської Республіки. Пізніше, у Радошковичах, Власов створив білоруську гімназію імені Франциска Скорини та очолив Товариство білоруських шкіл.
У 1922—1927 — першочерговий сенатор від списку Блоку національних меншин у Сенаті Польщі.
У жовтні 1939 заарештований органами НКВС та перевезений до Мінська.
У листопаді 1940 засуджений до 5 років концтаборів за "шпигунську діяльність".
Помер у в'язниці 11 березня 1941 в Маріїнську Кемеровській області РРФСР.
- Беларуская Рада — прадстаўніца Беларусі [Архівовано 25 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Уладзімер Арлоў. Аляксандар Уласаў [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Беларуская служба Радыё Свабода
- 68 гадоў таму памёр Аляксандр Уласаў [Архівовано 7 квітня 2009 у Wayback Machine.] // Наша Ніва, 11 сакавіка 2009 г.
- Вугельчыкі з попелу [Архівовано 7 квітня 2009 у Wayback Machine.] — Уладзімер Содаль // Наша Ніва, №33, 2000 г.
- Лявон Луцкевіч, Галіна Войцік. Аляксандар Уласаў.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |