Перейти до вмісту

Александр Белещенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Александр Белещенко
Народився1951
Корбі[d], Велика Британія
Країна Велика Британія
Діяльністьхудожник по склу
Alma materШкола образотворчого мистецтва Слейдаd, Університет мистецтв Норвічуd, Університет Саутгемптона, Школа мистецтв Вінчестераd і University of Wales Trinity Saint David - Swansea Campusd
ЧленствоКоролівський інститут британських архітекторів і University of Wales Trinity Saint David - Swansea Campusd
Нагороди
Сайтbeleschenko.com

Александр Белещенко (нар. 1951) — британський художник по склу, який створює архітектурні скляні інсталяції.[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Белещенко народився в Корбі, Нортгемптоншир, в родині українців. Спочатку він вивчав живопис у Вінчестерській школі мистецтв у 1969—1972 роках та гравюру в Школі образотворчого мистецтва Слейда, Лондон у 1973–75 роках. Після виграшу стипендії Джона Брінклі в Школі мистецтв Норвіча та деякого часу, проведеного у Флоренції, він продовжив вивчати архітектурні вітражі в Школі мистецтв Суонсі, 1978–79 рр.[2][3]

Роботи Александра Белещенка включають конусоподібну стіну на станції метро Саутерк у Лондоні,[4] «Серце Вельсу» в Senedd Welsh Assembly Building у Кардіффі,[5] фасадні портальні двері для Herz Jesu Kirche у Мюнхені[6] та засклені фасади для Будівлі Форуму, Університет Ексетера.[7]

Олександр Белещенко двічі був нагороджений Премією мистецтва та архітектури Королівського товариства мистецтв. Він є членом Королівського товариства мистецтв, почесним членом Королівського інституту британських архітекторів, почесним членом Метрополітен університету Суонсі[8] та почесним доктором Університету Ексетера[3].

Він живе і працює в Свонсі.[8]

Вибрані проєкти

[ред. | ред. код]
  • 2022 Кімната членів, Зал дипломованих бухгалтерів, Лондон
  • 2015 Басейн, стіна спа-зони, Holland Green Spa, Лондон[9]
  • 2014 Вхідний екран, Torquay House, Лондон[10]
  • 2012 Екрани на вході, Landmark Tower, Абу-Дабі
  • 2011 Засклені фасади, Університет Ексетера[7]
  • 2011 Стіна приймальні, Бейкер-стріт, Лондон[8]
  • 2010 Вхід до будівлі, Скляна вежа, Нойенбекен, Німеччина[8]
  • 2010 Скляний фасад, Kendrew Quad Café, коледж Сент-Джона, Оксфорд[11] (посилання)
  • 2010 Скляний фасад, Блекхол Роуд, коледж Сент-Джона, Оксфорд[11]
  • 2009 Вхідні фасади, Templeback, Брістоль[12]
  • 2008 Скляні колони в зоні атріуму, Круїзне судно, «Сонцестояння»[13]
  • 2008 Фасадне скло, The Quad Arts Centre, Дербі[14]
  • 2008 Скляна стіна атріуму, Фіцровія, Лондон[15]
  • 2007 Скляні навіси, етап 2, Вашингтон-сквер, Воркінгтон[16]
  • 2006 Екран кафедри, монастир Евенні, Брідженд, Уельс[17]
  • 2006 Скляні навіси, етап 1, Вашингтон-сквер, Воркінгтон[16]
  • 2006 Floor piece, Senedd Cymru, Кардіфф, Уельс[5]
  • 2005 Екран, Лондонська королівська лікарня, Лондон[18]
  • 2005 Screens (співпраця з Raffaella Sirtoli), Троїцька церква в місті Бостон, Бостон, США[19]
  • 2004 Скульптури The Met Office, Ексетер[20]
  • 2004 Зовнішні стінові панелі, Прінцес Стріт, Лондон[21]
  • 2004 Ілюстрація Entrance Lobby (співпраця з Брюсом Макліном), Ганновер-стріт, Лондон[21]
  • 2003 Фріз. Queen Victoria Street, Лондон[19]
  • 2003 Балюстради мосту, Millennium Place, Ковентрі[22]
  • 2002 Скляні стіни коридору Кенері-Ворф B1, Кенері-Ворф, Лондон[23]
  • 2002 Пов'язані склані стіни, Кенері-Ворф, Лондон[24]
  • 2000 Фасадні портальні двері. Herz Jesu Kirche, Мюнхен, Німеччина[6]
  • 2000 Балюстради сходів, Маяк, Глазго[19]
  • 1998 Кутова стіна, проміжний зал, станція метро Southwark, Лондон[4]
  • 1997 Вікна, Молитовні кімнати, Neue Messe, Мюнхен[19]
  • 1995 Вікна, станція Galton Bridge, Бірмінгем[25]
  • 1995 Вікна, станція Jewellery Quarter Bridge, Бірмінгем[25]
  • 1993 Екрани атріуму, Garden Quad, St John's College, Оксфорд[26]
  • 1992 Вікна, офіси окружної ради, Вінчестер[25]
  • 1992 Підвісні панелі, церква Христа Наріжного каменю, Мілтон-Кейнс[25]
  • 1991 Призупинено роботу, Бірмінгемський міжнародний конференц-центр, Бірмінгем[27]
  • 1988 Призупинено роботу, County Hall, Челмсфорд, Ессекс[25]
  • 1986 Вікна, Стоклі Парк, зовнішній Лондон[25]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Stained Glass in Wales. Процитовано 15 лютого 2018.
  2. ↑ Moor, Andrew (1989). Contemporary Stained Glass. London: Mitchell Beazley. с. 124. ISBN 0855337346.
  3. ↑ а б Robinson, Debbie. University of Exeter. www.exeter.ac.uk (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.
  4. ↑ а б Wallinger, Mark; Coysh, Louise; Bal, Thierry (6 жовтня 2014). Labyrinth : a journey through London's Underground. London. ISBN 9781908970169. OCLC 885452290.
  5. ↑ а б Heart of Wales. National Assembly for Wales (брит.). Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 15 лютого 2018. [Архівовано 2017-03-25 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б Daelemans, Bert (2015). Spiritus loci : a theological method for contemporary church architecture. Leiden: Brill. ISBN 9789004285354. OCLC 900892870.
  7. ↑ а б Arts and Culture » Alexander Beleschenko - Path. www.artsandcultureexeter.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 лютого 2018.
  8. ↑ а б в г Case Study - Alexander Beleschenko - Astute Graphics. Astute Graphics (брит.). 2 вересня 2013. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 15 лютого 2018. [Архівовано 2018-04-14 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Holland Green Spa (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.
  10. ↑ Torquay House. www.civictrustawards.org.uk (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.
  11. ↑ а б The Kendrew Quadrangle, St John's College, Oxford (PDF). mjparchitects.co.uk. 2013. Процитовано 13 лютого 2018.
  12. ↑ Art and the Public Realm Bristol - Temple Back. aprb.co.uk. Процитовано 15 лютого 2018.
  13. ↑ Robinson, Debbie. University of Exeter. www.exeter.ac.uk (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.
  14. ↑ Derby gets hi-tech arts centre - Design Week. Design Week (амер.). 25 вересня 2008. Процитовано 15 лютого 2018.
  15. ↑ ARUP Fitzrovia - OAG. OAG (брит.). Процитовано 15 лютого 2018.
  16. ↑ а б Glass Canopies - Allerdale Borough Council. www.allerdale.gov.uk (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 15 лютого 2018. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  17. ↑ About. Ewenny Priory (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.
  18. ↑ [www.glock-uk.com], GLOCK. Vital Arts. www.vitalarts.org.uk (амер.). Архів оригіналу за 11 вересня 2022. Процитовано 15 лютого 2018. [Архівовано 2022-09-11 у Wayback Machine.]
  19. ↑ а б в г Architectural Glass and Mosaics | Glasgestaltung und Mosaik. www.mayer-of-munich.com. Процитовано 15 лютого 2018.
  20. ↑ Public Art Online Resources - Reports - Artist commissions - Art at the Met Office. www.publicartonline.org.uk (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.
  21. ↑ а б Delight: Celebrating ten years of public art on Regent Street (PDF). www.thecrownestate.co.uk. Процитовано 15 лютого 2018.
  22. ↑ Phoenix : architecture/art/regeneration. London: Black Dog Pub. 2004. ISBN 1904772226. OCLC 57521748.
  23. ↑ Alexander Beleschenko: Art Glass Wall - Canary Wharf. Canary Wharf (амер.). Процитовано 15 лютого 2018.
  24. ↑ Alexander Beleschenko: Art Glass Wall - Canary Wharf. Canary Wharf (амер.). Процитовано 15 лютого 2018.
  25. ↑ а б в г д е Knapp, Stephen (1998). The art of glass: integrating architecture and glass. Gloucester, Mass.: Rockport Publishers. ISBN 1564963438. OCLC 38818735.
  26. ↑ Tyack, Geoffrey (2005). Modern architecture in an Oxford college: St John's College, 1945-2005. Oxford: Oxford University Press. ISBN 9780199271627. OCLC 58054387.
  27. ↑ - Biography - Birmingham Museums & Art Gallery Information Centre. www.bmagic.org.uk (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александр_Белещенко&oldid=44064215