Аландський Павло Іванович

Аландський Павло Іванович
Народився	29 червня (11 липня) 1844 Тосно
Помер	28 жовтня (9 листопада) 1883 (39 років) Київ, Російська імперія
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик, класицист, класичний філолог
Alma mater	історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Галузь	історія, Стародавній світ і класична філологія
Заклад	Імператорський університет Святого Володимира
Посада	доцент
Аландський Павло Іванович у Вікісховищі

Павло́ Іва́нович Ала́ндський (11 липня 1844, село Тосно, Царськосільский повіт Петербурзької губернії — 28 жовтня 1883, Київ) — історик, філолог, знавець античності, доцент кафедри грецької словесності Київського Університету Св. Володимира.

Біографія

Народився в сім'ї сільського священика, початкову освіту здобув від батька.
З 1857 по 1865 роки в Петербурзі отримав духовну освіту, а в 1870 закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету, його наставниками тут були Михайло Куторга і Карл Люгебіль, а однокурсниками — Леопольд Воєводський та Іван Цвєтаєв. З 1870 року викладав латинську мову в Олександро-Невському духовному училищі (де раніше навчався). Продовжував підготовку в університеті для здобуття звання професора. Магістерська робота 1873 року: «Синтаксичні дослідження. Значення та вживання Conjuctivi в мові „Іліади“ й „Одісеї“».

Почав викладати грецьку літературу в Alma mater, однак через погіршення стану здоров'я змушений був залишити Санкт-Петербург. Клімат Києва та престиж Київського університету визначили вибір науковця і решту свого життя він працював у місті над Дніпром.

1874 року обраний штатним доцентом та приступив до викладання на історико-філологічному факультеті. Як і інші викладачі, брав участь у діяльності Історичного товариства Нестора-літописця. В 1877 році мав відрядження в Італії для ознайомлення з мистецькими, історичними пам'ятками та оздоровлення. Легенева хвороба, що почалась іще в студентські роки, позначалась на самопочутті науковця до самої смерті.

Повернувшись у Київ, Аландський продовжив викладацьку роботу в університеті та почав викладати на Вищих жіночих курсах, давав додаткові уроки з латини, римських старожитностей, античної історії та літератури. Активний дописувач «Київських університетських вістей», йому належать рецензії як вітчизняних, так і закордонних досліджень.

Загинув у віці 39 років. Був похований на Байковому цвинтарі, але пам'ятник та могила знищені в радянський час.

Наукові погляди. Бібліографія

Павло Аландський — автор книг, наукових статей та рецензій, майже всі вони видані в Києві, за сприяння університетської ради.

Екслібрис на книзі з бібліотеки науковця

Як зазначено в Великій біографічній енциклопедії, наукова творчість Павла Івановича розвивалась у трьох аспектах: философсько-естетичному, философсько-історичному та философсько-граматичному. Широкий світогляд та енциклопедична обізнаність, наполеглива робота з першоджерелами та новітніми іноземними виданнями дозволяли вченому працювати в галузі теорії та методології гуманітарних наук. Про це говорять назви його творів: «Поэзия как предмет науки» (1875), «Изображение душевных движений в трагедиях Софокла: Опыт для теории поэтического творчества» (1877). А вступ до Історії Греції [1] [Архівовано 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.] містить розлогий опис розвитку та типології історичних знань. Мовознавчі розвідки Аландського є непересічним зразком мультидисциплінарного підходу, оскільки враховували історичне тло та психологічні особливості носіїв досліджуваних мовних явищ.

Деякі з творів Павла Івановича видавались в Європі, зокрема, Синтаксические исследования «Илиады» и «Одиссеи».

Magnum opus Аландського

Є згадка про розроблений ним методологічний посібник викладання латини в гімназіях.

Основні твори

• Поэзия как предмет науки. (1875)
• Изображение душевных движений в трагедиях Софокла: Опыт для теории поэтического творчества. (1877)
• Филологическое изучение произведений Софокла. (1877)
• Обозрение истории Греции. (1879)
• Древнейший период истории Рима и его изучение. (1882)
• Записки по истории Греции. (1883)
• История Греции. Посмертне видання, підручник укладений на основі лекцій П. І. Аландського, ред. Ю. Кулаковський (1885)

Наукові погляди, що розходились із матеріалістичним марксистсько-ленінським методом в гуманітарних науках, стали причиною забуття Аландського та замовчування його імені протягом XX ст. У 2010-му році перевидана його Історія Греції.

Джерела

• Большая биографическая энциклопедия [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]