АЕК (футбольний клуб, Афіни)
Повна назва | Атлетичний союз Константинополя | |||
Прізвисько | Énosis (укр. Союз) Dikéfalos Aetós (укр. Двоголовий орел) Kitrinómavri (укр. Жовто-чорні) | |||
Засновано | 13 квітня 1924 | |||
Населений пункт | Афіни, Греція | |||
Стадіон | «Олімпійський стадіон» | |||
Вміщує | 69 618 | |||
Президент | Евангелос Асланідіс | |||
Головний тренер | Маноло Хіменес | |||
Ліга | Грецька Суперліга | |||
2023/24 | 2 місце | |||
Вебсайт | aekfc.gr | |||
|
«Ф.К. AEK» (грец. Αθλητική Ένωσις Κωνσταντινουπόλεως — Атлітікі Еносіс Константінуполеос, Атлетичний союз Константинополя) — професійний грецький футбольний клуб із міста Афіни, Греція.
Заснований у Афінах 13 квітня 1924 року грецькими біженцями із Константинополя (зараз Стамбул), вигнаними із Туреччини після поразки Греції в Греко-турецькій війні 1919—1922. AEK став одним із найуспішніших клубів грецького футболу, вигравши 31 національних титулів (включаючи 12 перемог у чемпіонаті Греції, 13 Кубків Греції, 1 Кубок Ліги, 1 Кубок Середземноморських ігор 1991 і 3 Суперкубки).
На європейській арені найкращими виступом в історії клубу залишається вихід до півфіналу Кубка УЄФА у сезоні 1976—77. У груповому етапі Ліги чемпіонів AEK брав участь 4 рази: в сезонах 1994—95 (0 перемог, 2 нічиї, 4 поразки, різниця м'ячів 3−9, 2 очки, 4-е місце у групі), 2002—03 (0, 6, 0, 7−7, 6 очок, 3-є місце), 2003—04 (0, 2, 4, 1−11, 2 очки, 4-е місце), 2006—07 (2, 2, 2, 6−9, 8 очок, 3-є місце), жодного разу не зміг пробитися до наступного раунду змагань. Крім того, команда один раз дійшла до чвертьфіналу Кубка чемпіонів — у сезоні 1968—69 — і два роки поспіль до стадії 1/4 Кубка володарів кубків: у 1996—97 і 1997—98 (AEK поступився московському «Локомотиву», пропустивши вирішальний гол на останніх секундах).
13 квітня 1924 року група грецьких біженців із Константинополя (серед яких були спортсмени із клубів Пери і Константинополя) зустрілася у спортивній крамниці «Еміліос і Меналаос», що знаходиться на вулиці Веранзеру, у самому центрі Афін та вирішила заснувати клуб AEK (Атлетичний Союз Константинополя).
Засновники АЕКа створили клуб із метою забезпечити спортивний і культурний розвиток біженцям, переважно із Константинополя і Анатолії, що оселилися у нових передмістях Афін (Неа-Філадельфія, Неа-Іонія, Неа-Халкідона, Неа-Смірні). Перший матч клуб провів проти місцевого «Аяса» і переміг 2:0.
Спочатку AEK не мав свого власного стадіону, тому матчі проводив на різних полях Афін, включаючи стадіони «Храму Зевса Олімпійського» та «Леофорос Александрас».
Перший президент АЕКа, Константінос Спанудіс (1871-1941), журналіст і товариш тодішнього прем'єр-міністра Греції Елефтеріоса Венізелоса, попросив уряд дати землю на будівництво нового футбольного стадіону. У 1926 році, земля, яка знаходилась у передмісті Неа-Філадельфія і призначалася для будівництва будинків для біженців, була подарована клубу[1]. Спершу AEK використовував стадіон як тренувальний майданчик (проте неофіційно) і лише у 1930 році він став власністю клубу. Згодом Венізелос ухвалив рішення головної домашньої арени для AEK'а — стадіон «Нікос Гумас». Перший домашній матч на новому стадіоні AEK провів у листопаді 1930 року, це була товариська зустріч проти «Олімпіакоса», яка завершилась у нічию 2:2.
У 1931 році, AEK здобув свій перший Кубок Греції, перемігши у фіналі «Аріс» із рахунком 5:3. Зірками і лідермами AEK'а у той час були такі гравці як Костас Негрепонтіс (ветеран клубу Пери), Клеантіс Маропулос, Тріфон Дзанетіс, Міхаліс Далавініас, Йоргос Магейрас та Спірос Склавунос. Хоч клуб і домінував у 1930-х роках, проте виграти титули вдавалося у 1939 році, коли AEK зробив свій перший дубль: виграв Альфа Етнікі і Кубок Греції. Вже у наступному сезоні 1939—40 AEK вдруге став чемпіоном країни.
AEK здобув Кубок Греції у 1949, 1950 і 1956 роках. У сезоні 1962—63 AEK виграв свій третій чемпіонат країни, в основному завдяки зусиллям нападника Костаса Несторідіса, який у 5 раз поспіль виборов звання найкращого бомбардира Альфа Етнікі. У 1964 і 1966 AEK знов здобув Кубок Греції, а у 1968 виграв чемпіонат і став першим футбольним клубом Греції, якому вдалося дійти до чвертьфіналу Кубка Європейських чемпіонів у 1969 році[2].
В додаток, AEK став чемпіоном і у 1971 році (вдруге за останні чотири роки).
У 1974 році президентом став Лукас Барлос і призначивши чесько-нідерландського спеціаліста Франтішека Фардхонка головним тренером, зумів зібрати найкращу команду в історії клубу. За часів управління Барлоса за AEK грала одна із найкращих плеяд грецьких футболістів[3].
У сезоні 1976—77 році, відомий лідером і капітаном Мімісом Папаіоанну, дійшов до півфіналу Кубка УЄФА, і став першим грецьким клубом, якому це вдалося. Обігравши на своєму шляху такі команди, як «Динамо» (Москва) 2:0, «Дербі Каунті» 2:0 і 3:2, «Црвена Звезда» 2:0 і «Куїнз Парк Рейнджерс» 3:0 та 7:6 по пенальті, AEK дійшов до півфіналу і там поступився туринському «Ювентусу», який пробившись до фіналу, здобув свій перший європейський трофей.
У 1978 році AEK зробив дубль: виграв Альфа Етнікі і здобув Кубок Греції. У 1979 році AEK вдруге поспіль виграв національну першість. У тому ж році закінчилося будівництво стадіон «Нікос Гумас», була прибудована крита трибуна Скепасті (грец. Σκεπαστή), яка пізніше стала основної трибуною для групи вболівальників AEK'а, відомою як Original 21. Якраз у цей період спортивна академія AEK'а виховала нову плеяду зірок, серед яких Стеліос Манолас, Спірос Економопулос, Вангеліс Влахос і Лісандрос Георгамліс.
Із новим президентом Міхалісом Аркадісом і австрійським тренером Гельмутом Сенековічем AEK здобув Кубок Греції у 1983 році, обігравши у фіналі ПАОК 2:0 на новозбудованому Олімпійському стадіоні у Афінах. Голи у тому матчі забили Томас Маврос 21-річний капітан Вангеліс Влахос.
У 1989 році AEK виграв Альфа Етнікі і Суперкубок Греції.
Після тріумфу попереднього сезону, команда під керівництвом Душана Баєвіча, стала однією із найуспішніших у своїй історії. AEK відомий такими гравцями, як Стеліос Манолас, Тоні Савевскі, Даніел Батішта, Вайос Караянніс, Васіліс Дімітріадіс, Йоргос Саввідіс, Алекос Александріс і Рефік Шабанаджовіч домінував у грецькому футболі у 1990-х роках, вигравши тричі поспіль національний чемпіонат (1992, 1993, 1994). Також клуб здобув Кубок Греції у сезоні 1989—90 (перемігши у фіналі «Олімпіакос» 3:2) і Кубок Середземноморських ігор 1991 (у фіналі обігравши ОФІ 1:0)
У сезоні 1994—95 AEK став першим грецьким клубом, який взяв участь у груповому раунді розіграшу Ліги чемпіонів. Обігравши чемпіона Шотландії у кваліфікаційному раунді «Рейнджерс», AEK потрапив до групи D, у якій також змагалися «Аякс», «Мілан» і «Аустрія» (Зальцбург). AEK програв 4 матчі і у двох зіграв унічию, посівши останнє місце у групі. Із президентом Міхалісом Троханасом і тренером Душаном Баєвічем клуб виграв Кубок Греції у сезонах 1995—96 і 1996—97, а також Суперкубок у 1996 році. Впродовж сезонів 1996—97 і 1997—98 AEK двічі поспіль виходив до чвертьфіналу Кубка володарів Кубків. Клуб виборов Кубок Греції у сезонах 1999—00 і 2001—02 (у четвертий раз поспіль за останні 7 років).
27 вересня 2010 року Душан Баєвич залишив посаду головного тренера клубу після поразки AEK'а в груповому раунді Альфа Етнікі 2010-11 новачку Суперліги «Олімпіакос, Волос» із рахунком 1:3[4]. 7 жовтня головним тренером команди призначений Маноло Хіменес, який попередньо тренував Севілью. В сезоні 2010-2011 AEK здобув Кубок Греції з футболу[5].
У сезоні 2012/13 в клубі почалася ігрова і економічна криза, наслідком чого став виліт АЕКа з Суперліги Греції вперше в історії команди. Крім того, АЕК повинен був почати чемпіонат з мінус 2 бали[6]. 7 червня 2013 року було вирішено, що АЕК стане аматорським футбольним клубом, і не братиме участі в розіграші Футбольної ліги сезону 2013-14 років, віддаючи перевагу самореалізації та участі в Гамма Етнікі.
АЕКу вдалося легко виграти шосту групи дивізіону аматорської футбольної ліги, здобувши 23 перемоги, 3 нічиї та лише одне поразку. Таким чином, АЕК з першої спроби підвищився у класі, а наступного року також зайняв перше місце та повернувся в Суперлігу.
20 жовтня 2015 року Траянос Деллас, який підняв команду на два дивізіони за два роки, був змушений піти у відставку після розгромної поразки 0:4 від «Олімпіакоса». Стеліос Манолас був названий тимчасовим тренером, а пізніше Густаво Поєт був призначений новим головним тренером. 19 квітня Поєт подав у відставку, залишивши Маналаса тимчасовим тренером. Манолас зумів довести AEK до третього місця в чемпіонаті, а також несподівано здобув з командою Кубок Греції, перемігши «Олімпіакос» у фіналі 2:1[7]. В підсумку перший сезон у верхньому дивізіоні після повернення став успішним і команда кваліфікувалась до єврокубків після п'ятирічної перерви.
У 1924 році була прийнята офіційна емблема AEK'а із зображенням двоголового орла (грец. Δικέφαλος Αετός — Дікефалос Аетос). Коли AEK був заснований грецькими біженцями із Константинополя після Греко-турецької війни 1919—1922 та Греко-турецького обміну населенням 1923, емблема і кольори (жовтий та чорний) були вибрані як нагадування залишеної батьківщини; вони уособлюють історичний зв'язок клубу із Константинополем.
Головна емблема AEK зазнала чималу кількість невеликих змін з 1924 по 1989 роки. Дизайн орла на футболці завжди відрізнявся від дизайну орла, зображеного на офіційних листах клубу, усіляких клубних товарах і рекламних матеріалах. Проте усі дизайни вважалися «офіційними» аж до 1989 року, коли була прийнята офіційна емблема, захищена авторським правом. На цій емблемі зображений двоглавий орел, який тримає у кігтях по одному мечу, а між головами якого — корона і напис AEK. Проте із такою емблемою клуб виступав лише до 1993 року, після чого була прийнята нова емблема. На сучасній емблемі зображений двоглавий орел із короною на кожній голові, а також меч, який орел тримає у правому пазурі, та напис — А.Е.К.
Перша домашня форма AEK'а, використовувалась з 1924 по 1927 |
Клубні кольори жовтий і чорний були прийняті через те, що AEK пов'язаний із Константинополем і Візантійською імперією[8].
Гравці AEK'а завжди грали в основному у футболках жовтого кольору (смугастих або однотонних), чорних трусах і в жовтих або чорних гетрах. Єдиним винятком була незвична проте визначна форма клубу у 1990-х роках, вироблена фірмою Kappa (на якій уздовж усієї футболки зображений двоглавий орел), або у останні роки, особливо для матчів у єврокубкових турнірах, коли футболісти AEK'а одягають жовті футболки, труси і гетри.
Традиційна виїзна форма AEK'а повністю чорного або білого кольорів; лише декілька разів клуб грав у світло-блакитній, сірій та темно-карміновій формі як третій запасній. У Греції немає ані домашньої, ані виїзної форми як такої. Команди завжди виступають у своїй основній формі, у тому випадку, якщо форма іншої команди відрізняється. У випадку, коли кольори іншої команди ідентичні або схожі, домашня команда, як правило, вдягає свою альтернативну форму; вдома AEK завжди виступає у альтернативній 3-й формі, у випадку, якщо футболісти команди-суперниці одягнені у жовту формі.
Сучасну форму AEK'а виготовляє компанія Puma, з якою підписаний контракт до 2011 року. Попередніми виробниками форми були Diadora, Kappa, Nike і Adidas. Першим спонсором клубу був Citizen (1984–1985), потім були Ethniki Asfalistiki і Phoenix Asfaleies (1988–1996), Geniki Bank (1996–1998), Firestone (1999), Marfin (1999—2001), Alpha Digital (2001—02), Piraeus Bank (2002—04), що зумовило суперечки і дискусії, через те, що банк знаходиться у Піреї, який представлений найголовнішим суперником AEK'а «Олімпіакосом», і TIM (2004—06). Поточний спонсор AEK'а — південнокорейська корпорація LG Group.
З 2003 року, коли домашня арена AEK'а із 1930-х років «Нікос Гумас» була демонтована [9], клуб проводить домашні матчі на стадіоні «Спірідон Луїс» (також відомий як Олімпійський стадіон) у Афінах, який вміщує 71 030 глядачів[10]. Афінський олімпійський спортивний комплекс або OAKA — один із найбільших спортивних комлексів у Європі. Основний Олімпійський стадіон був збудований 1979 році і був урочисто відкритий для проведення 13-го Чемпіонату Європи з легкої атлетики у 1982 році. У наступні роки до головного стадіону були прибудовані й інші спортивні споруди: Олімпійський велодром (відкритий у 1991 році). Олімпійська крита зала (1995), Олімпійський тенісний центр (2004), а також інші спортивні об'єкти. У Афінському олімпійському спортивному комплексі проводились Середземноморські ігри 1991, Чемпіонат світу з легкої атлетики 1997 р., Пісенний конкурс Євробачення 2006 і фінал Євроліги 2007 року, а також інші спортивні змагання та культурні заходи[11].
6 вересня 2007 року був підписаний договір про співробітництво між міністром фінансів і економіки Греції, Йоргосом Алогоскуфісом та президентом АЕКа Демісом Ніколаїдісом, в якому обговорювались деталі щодо проекту будівництва нового стадіону в Ано-Ліосії. Грецький уряд пообіцяв надати землю та інфраструктуру, в той час коли клуб має фінансувати будівництво самостійно[12]. За умовами договору стадіон має вміщувати близько 50 000 глядачів і мати 5-ти зірковий рейтинг, проте дані про коштовність, права на стадіон та назву будуть відомі пізніше.
- Станом на 11 грудня 2022[13]
|
|
Лише 5 гравців, які не мають громадянства Європейського Союзу можуть бути заявлені на матчі Грецької Суперліги. Ті гравці без громадянства ЄС, що мають європейське коріння, мають право на громадянство тієї країни, звідки походять їхні предки. Якщо у гравця немає європейського коріння він може отримати грецьке громадянство, якщо виступає у країні щонайменше 7 років.
- Президент: Нікос Танопулос
- Віце-президенти: Нікос Нотіас, Пантеліс Атініс
- Члени правління: Насос Танопулос, Гікас Гумас, Міхаліс Дімаракіс, Дімітріс Хідзіхрістос (представник AEK'а), Кіріакос Хінас (представник «Юніон 1924»)
- Зв'язки із громадськістю: Анті Папакоста
- Консультант з правових питань: Ксаріс Грігоріу
- Прес-аташе: Ліна Родіту, Панайотіс Ароніадіс і Тодоріс Загас
- Управління заходами: Алексіс Папагеоргіу
- Відділ безпеки: Акіс Такіс і Янніс Капоянніс
- Керівник відділу реалізації квитків: Спіліос Фотопулос
- Відділ реалізації квитків: Нікос Ксірокостас
Внутрішні
- Переможець (16) : 1932, 1939, 1949, 1950, 1956, 1964, 1966, 1978, 1983, 1996, 1997, 2000, 2002, 2011, 2016, 2023
- Переможець (1) : 1990
Примітка: AEK (Афіни) єдиний грецький клуб, який здобув усі національні трофеї.
Найуспішніші кампанії
- AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який грав у чвертьфіналах усіх головних європейських турнірів.
- AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який дійшов до півфіналу Кубка УЄФА (1976—77).
- AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який зіграв у груповому етапі Лізі чемпіонів, не програвши жодного матчу (2002—03).
- AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який дійшов до 1/16 Кубка УЄФА у 3 сезонах поспіль (2000—01, 2001—02, 2002—03).
- AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який дійшов до 1/16 Кубка володарів Кубків УЄФА у 3 сезонах поспіль (1995—96, 1996—97, 1997—98).
- AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який дійшов до 1/16 європейських турнірів у 4 сезонах поспіль 1995, 1996, 1997, 1998.
- AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який брав участь у чвертьфіналі європейських змагань два сезони поспіль (1996—97, 1997—98).
- AEK (Афіни) — єдиний грецький клуб, який брав участь у європейських змаганнях 22 роки поспіль (1988—2010).
- AEK (Афіни) — перший грецький клуб, який дійшов до півфіналу Кубка чемпіонів (1968—69).
- AEK (Афіни) — перший грецький клуб, який взяв участь у груповому раунді розіграшу Ліги чемпіонів. (1994—95).
Рейтинг клубів УЄФА
|
Рейтинг чемпіонатів УЄФА
|
дані на 29 серпня 2008
Турнір | М | Пер | Н | Пор | ГЗ | ГП |
---|---|---|---|---|---|---|
Кубок Європейських чемпіонів / Ліга чемпіонів УЄФА | 64 | 16 | 20 | 28 | 71 | 101 |
Ліга Європи УЄФА / Кубок УЄФА | 116 | 39 | 24 | 53 | 158 | 174 |
Кубок Кубків УЄФА | 22 | 10 | 3 | 9 | 33 | 27 |
Кубок ярмарків | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 | 4 |
Всього | 204 | 65 | 47 | 92 | 262 | 306 |
Останнє оновлення: 24 серпня 2017
У цьому списку подані останні 10 тренерів AEK’а:
Ім'я | Нац. | З | По | Результат | Досягнення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
О | Пер | Н | Пор | ГЗ | ГП | %П | |||||
Янніс Патіакакіс | 9 січня 2000 | 24 січня 2001 | 59 | 37 | 10 | 12 | 143 | 70 | 62.71 | 1 Кубок Греції | |
Тоні Савевскі* | 25 січня 2001 | 15 червня 2001 | 17 | 11 | 1 | 5 | 32 | 18 | 64.70 | – | |
Фернанду Сантуш | 17 червня 2001 | 9 травня 2002 | 51 | 38 | 5 | 8 | 134 | 51 | 74.50 | 1 Кубок Греції | |
Душан Баєвіч | 20 травня 2002 | 25 січня 2004 | 82 | 45 | 23 | 14 | 166 | 78 | 54.87 | – | |
Іліе Думітреску | 2 лютого 2004 | 25 травня 2004 | 16 | 8 | 3 | 5 | 24 | 20 | 50.00 | – | |
Фернанду Сантуш | 20 липня 2004 | 13 травня 2006 | 96 | 47 | 23 | 16 | 115 | 69 | 48.95 | – | |
Льоренс Серра Феррер | 7 червня 2006 | 12 лютого 2008 | 71 | 39 | 13 | 19 | 122 | 67 | 54.92 | – | |
Нікос Костеноглу | 12 лютого 2008 | 14 травня 2008 | 18 | 10 | 5 | 3 | 35 | 19 | 55.55 | – | |
Йоргос Доніс | 14 травня 2008 | 17 листопада 2008 | 10 | 3 | 6 | 1 | 13 | 12 | 30.00 | – | |
Душан Баєвіч | 21 листопада 2008 | —
|
42 | 21 | 12 | 10 | 54 | 36 | 50.00 | – |
- Позначення
- * Виконував обов'язки головного тренера.
† Виконував обов'язки головного тренера, після чого був призначений на посаду головного тренера.
Рахуються лише ті матчі, у яких рахунок був зафіксований в основний час, тобто сюди не включені результати післяматчевих пенальті.
Дані на 11 червня 2009.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Див. також Гравці AEK’а (Афіни)
Найбільша кількість матчів за клуб у лізі
Найбільша кількість голів за клуб у лізі
|
Гравці клубу, що стали найкращими бомбардирами грецької ліги
|
Примітки:
- Жирним текстом позначені діючі гравці
- Дані станом на 27 серпня 2009
Найбільша відвідуваність
Суперник | Стадіон | Дата | Глядачів |
---|---|---|---|
«Панатінаїкос» | Олімпійський стадіон | 23 травня 1986 | 74.473 |
«Олімпіакос» | Олімпійський стадіон | 9 лютого 1986 | 74.241 |
ПАОК | Олімпійський стадіон | 29 червня 1983 | 73.000 |
«Мілан» | Олімпійський стадіон | 21 листопада 2006 | 65.000 |
«Олімпіакос» | Олімпійський стадіон | 7 листопада 2004 | 63.129 |
ПАОК | Олімпійський стадіон | 2 вересня 1985 | 57.000 |
«Олімпіакос» | Олімпійський стадіон | 2 лютого 1986 | 56.000 |
«Інтернаціонале» | Олімпійський стадіон | 13 вересня 1986 | 55.196 |
«Олімпіакос» | Олімпійський стадіон | 1 лютого 2009 | 45.000 |
«Панатінаїкос» | Олімпійський стадіон | 8 січня 2005 | 45.000 |
«Хартс» | Олімпійський стадіон | 23 серпня 2006 | 43.000 |
«Олімпіакос» | Олімпійський стадіон | 30 березня 2008 | 42.000 |
«Панатінаїкос» | Олімпійський стадіон | 2 березня 2008 | 41.000 |
ПАОК | Олімпійський стадіон | 10 квітня 2005 | 41.000 |
«Реал Мадрид» | Олімпійський стадіон | 23 вересня 1985 | 40.000 |
«Андерлехт» | Олімпійський стадіон | 26 вересня 2006 | 38.982 |
«Астерас» | Олімпійський стадіон | 20 квітня 2008 | 37.996 |
Період | Виробник | Спонсор |
---|---|---|
1978—82 | Adidas | нема |
1982—84 | Zita | Citizen |
1984—85 | Nissan | |
1985—86 | нема | |
1986—89 | Ethniki Asfalistiki | |
1989—90 | Diadora | |
1990—93 | нема | |
1993—95 | Basic | Phoenix Asfaleies |
1995—96 | Kappa | Ethniki Asfalistiki |
1996—98 | Geniki Bank | |
1999 | Firestone | |
1999—2000 | Marfin | |
2000—01 | Nike | |
2001—02 | Alpha Digital | |
2002—04 | Piraeus Bank | |
2004 | TIM | |
2005—06 | Adidas | |
2006—07 | LG | |
2007—11 | Puma |
Гімн клубу AEK написав відомий грецький співак Стеліос Казандзідіс, а виконав гравець AEK’а — Міміс Папаіоанну. Гімн клубу AEK [Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine.]
Грецькою | Грецька транслітерація | Український переклад |
---|---|---|
Перший куплет | ||
ΑΕΚ, ΑΕΚ, ΑΕΚ |
AEK, AEK, AEK |
AEK, AEK, AEK |
Приспів | ||
Εμπρός της ΑΕΚ παλικάρια |
Ембро́с тіс AEK паліка́ріа |
Вперед, хлопці AEK'у |
Другий куплет | ||
ΑΕΚ, ΑΕΚ, ΑΕΚ |
AEK, AEK, AEK |
ΑΕΚ, ΑΕΚ, ΑΕΚ |
Приспів | ||
ΑΕΚ, ΑΕΚ, ΑΕΚ |
AEK, AEK, AEK |
AEK, AEK, AEK |
Приспів |
- ↑ Birth through the ashes. aekfc.gr. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 2 жовтня 2007. [Архівовано 2011-01-28 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ The first achievements. aekfc.gr. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 23 березня 2008. [Архівовано 2011-01-28 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Loukas Barlos Golden Era. aekfc.gr. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 10 лютого 2008. [Архівовано 2011-01-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Dusan Bajevic resigns as AEK Athens coach following 3-1 loss to newcomer Volos in Greek league [Архівовано 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.]/
- ↑ ΑΕΚ wins football Cup, 1-04-2011, ana-mpa
- ↑ AEK Athens relegated for 1st time. espnfc.com. 19 квітня 2013. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 2 січня 2018.
- ↑ AEK won Greek Cup! < NEWS - AEK F.C. official website. aekfc.gr. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 січня 2017.
- ↑ Colours info. aekfc.gr. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 20 березня 2008. [Архівовано 2008-03-31 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Nikos Goumas Stadium info. stadia.gr. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 23 березня 2008.
- ↑ OAKA Stadium [Архівовано 21 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Athens Olympic Stadium. Архів оригіналу за 23 грудня 2010. Процитовано 25 серпня 2009.
- ↑ AEK finalise stadium project (PDF). aekfc.gr. Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2012. Процитовано 6 вересня 2007. [Архівовано 2012-02-08 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Поточний склад. aekfc.gr. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020. (гр.)
- ↑ AEK Board. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 21 серпня 2009. [Архівовано 2009-08-26 у Wayback Machine.]
- ↑ AEK Technical Staff. Архів оригіналу за 1 вересня 2009. Процитовано 22 серпня 2009. [Архівовано 2009-09-01 у Wayback Machine.]
- ↑ League Titles. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 21 серпня 2009. [Архівовано 2009-08-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Greek Cup titles. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 21 серпня 2009. [Архівовано 2009-08-26 у Wayback Machine.]
- ↑ а б League Cup Titles. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 21 серпня 2009. [Архівовано 2009-08-26 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Ф.К. AEK [Архівовано 17 лютого 2011 у Wayback Machine.] (гр.)
- AEK FC News and Analysis (Неофіційний) [Архівовано 18 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Спортивний клуб AEK’а (Офіційний website) [Архівовано 3 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Original21 (Офіційний фан-сайт) [Архівовано 19 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Інтернет фан-клуб AEK’а (Неофіційний фан-сайт) [Архівовано 26 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Фан-клуб AEK’а (Офіційний фан-сайт)
- Лондонський фан-сайт AEK’а [Архівовано 3 серпня 2009 у Wayback Machine.]