Перейти до вмісту

Історико-культурний заповідник «Буша»

Координати: 48°19′58″ пн. ш. 28°07′12″ сх. д. / 48.33287° пн. ш. 28.119941° сх. д. / 48.33287; 28.119941
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Історико-культурний заповідник «Буша»
Зображення
Країна  Україна
Адміністративна одиниця Буша
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Мапа
CMNS: Історико-культурний заповідник «Буша» у Вікісховищі

48°19′58″ пн. ш. 28°07′12″ сх. д. / 48.33287° пн. ш. 28.119941° сх. д. / 48.33287; 28.119941

Істо́рико-культу́рний запові́дник «Буша́» — державний заповідник, розташований у селі Буша, що в Ямпільському районі Вінницької області України. Заповідник створено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2000 р.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Заповідник створено з метою збереження пам'яток архітектури, археології та історії. Всі пам'ятки комплексу «Буша» об'єднані загальною територією. Це 8 об'єктів:

  • 4 пам'ятки археології від ІІІ тис. до н. е. до ХІІ ст. н. е.,
  • залишки фортеці та підземних ходів XVIXVII ст.
  • міська ратуша XVI ст. (розташована на території приватної садиби)
  • дохристиянський та християнський скельний храм V—XVI ст. н. е. з унікальним художнім рельєфом
  • цвинтар XVIIIXIX ст.

На території заповідника також розташований парк історичної скульптури, де щорічно проводяться міжнародні зустрічі скульпторів-каменотесів, та музеї: археології, етнографії, оборони Буші та музей подільської кераміки.

2015 року Бушу відвідало 30 тисяч туристів, з них близько 40 іноземці — переважно з Росії, Молдови, Франції, Австрії, США. Провели 770 екскурсій, більшість з них групові — для 20-30 осіб, коштують до 2,5 тис. грн[2].

Щорічний пленер скульпторів

[ред. | ред. код]

З 1986 року в Буші щороку проходить кількатижневий пленер скульпторів «Подільський Оберіг», під час якого майстри з України і з-за кордону витесують скульптури на задану тему. Це стало можливим завдяки багатим покладам каменю-пісковика у цей місцевості. 2015 року роботи були присвячені слов'янському язичництву, 2016 року — музиці українського композитора Миколи Леонтовича, автора всесвітньовідомого «Щедрика», який народився, виріс і працював на Поділлі. Після пленеру кілька скульптур передали в село Марківка Теплицького району, де є музей Леонтовича. Решту лишили в Буші[3].

Загалом за 30 років на території заповідника завдяки пленерам з'явилося 200 кам'яних фігур. Це найбільший парк скульптур в Україні та один із найбільших у Європі[4].

Скельний храм

[ред. | ред. код]

Храм був відкритий у 19 ст. відомим істориком та археологом В. Антоновичем. На барельєфі зображена жінка на колінах, що нібито молиться, дерево без листя, півень на ньому, олень та загадковий квадрат над ними.

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова від 18 серпня 2000 р. № 1275. Кабінет міністрів України
  2. Годину пояснювала італійцям, хто такі козаки. Дирижабль. 3.06.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016. [Архівовано 2016-11-04 у Wayback Machine.]
  3. Які скульптури створили під час пленеру у Буші. Дирижабль. 15.08.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016. [Архівовано 2016-11-04 у Wayback Machine.]
  4. Пленер скульпторів у Буші присвятять музиці. Дирижабль. 24.07.2016. Архів оригіналу за 04.11.2016. Процитовано 2.11.2016. [Архівовано 2016-11-04 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]