Ісколат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Iskolats
Ісколат
Автономія
1917 – 1918 Латвійська Соціалістична Радянська Республіка

Прапор Ісколату

Прапор

Гімн
Internacionāle
Столиця Цесіс
Валка (пізніше)
Мови Латвійська
Російська
Латгальська
Державний устрій Автономія
Голова Ісколату
 - 1917 Ото Карклінс
 - 1918 Фріціс Розіньш
Історія
 - Заснування 30 липня 1917
 - Другий з'їзд 22 грудня
 - Складова Радянської Росії 31 грудня
 - Берестейський мир 3 березня 1918
Попередник
Наступник
Ліфляндська губернія
Курляндська губернія
Латвійська Соціалістична Радянська Республіка
Сьогодні є частиною Латвія

Ісколат (рос. Исколат — Исполнительный комитет советов рабочих, солдатских и безземельных депутатов Латвии, Виконавчий комітет Ради робітничих, солдатських і безземельних депутатів Латвії) — умовна назва латвійського радянського державного утворення на зайнятій червоними латиськими стрільцями території Ліфляндії та Латгалії з 12 серпня (30 липня) 1917 року до лютого 1918 року

Історія

[ред. | ред. код]

«Ісколат» був створений в Ризі 29–30 липня 1917 р., ОС (11 — 12 серпня 1917 р., НС), за ініціативою Центрального комітету Латвійської соціал-демократії, контрольованого тоді більшовиками з метою проведення Жовтневого перевороту на території Латвії, не окупованій Німеччиною. Коли німці зайняли Ригу, Ісколат переїхав в Цесіс, а потім в Валк, де прийняв владу над округом Валка та розформуванням органів, встановлених Тимчасовим урядом Росії.

17 грудня 1917 р. у Валміері був скликаний з'їзд Рад Латвії, який обрав Ото Каркліньша головою «Ісколата», якого згодом замінив Фріціс Розіньш.

Після того, як німецькі війська окупували Латвію в лютому 1918 року, Ісколат утік до Москви і був розформованийі в березні 1918 року.

Історіографія

[ред. | ред. код]

Радянська історіографія вважала Ісколат першим радянським урядом суверенної Латвії в період з грудня 1917 р. по лютий 1918 р., але історик Ендрю Езергайліс довів, що автономія чи незалежність «республіки Ісколат» ніколи не була метою латвійських більшовиків, якими керували федералістський ідеолог Петеріс Стучка (Swain 1999: 668–9).

Дивитися також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  • «Ісколат» [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.], Велика радянська енциклопедія
  • Zile, Zigurds L. (1977). Legal Thought and the Formation of Law and Legal Institutions in the Socialist Soviet Republic of Latvia, 1917–1920 (PDF). Journal of Baltic Studies. 8 (3): 195—204. doi:10.1080/01629777700000191. Процитовано 10 липня 2007.
  • Ezergailis, Andrew (1983). The Latvian Impact on the Bolshevik Revolution: The First Phase: September 1917 to April 1918. East European Monographs no. 144. Boulder: East European Monographs. ISBN 978-0-88033-035-0. OCLC 61541087.
  • Swain, Geoffrey (1999). The Disillusioning of the Revolution's Praetorian Guard: The Latvian Riflemen, Summer–Autumn 1918 (PDF). Europe-Asia Studies. 51 (4): 667—686. doi:10.1080/09668139998840. Процитовано 10 липня 2007.