Інсектициди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ручний розпилювач інсектицидів (1928)

Інсектициди (від латинського insectum — комаха і caedo — вбиваю) — хімічні препарати для захисту рослин від шкідливих комах.

Певні комахи суттєво знижують, а в деяких випадках можуть повністю знищити врожай сільськогосподарських культур. Живлячись вегетативними чи генеративними органами рослин, крім прямого зменшення врожаю і його якості, шкідливі комахи й кліщі є джерелами розповсюдження вірусних і грибкових захворювань рослин.

Інсектициди використовують для захисту рослин від таких шкідливих комах. Контролюючи кількість шкідників, інсектициди допомагають попередити втрати врожаю і покращити його якість. Основні культури, де використовують інсектициди — зернові, плодові, овочеві культури й картопля.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Залежно від шляхів, якими інсектициди проникають в організм комахи, їх розділяють на 4 групи — кишкові, контактні, системні, фуміганти.

Кишкові інсектициди, що потрапляють в організм комахи через рот, — більшість неорганічних з'єднань миш'яку (арсенати кальцію, магнію, барії, свинцю, арсеніт кальцію), кремнефторіди й фториди металів, тіодіфеніламін і група спеціальних препаратів (ейлани, мітін, ірган і ін.), що використовуються для захисту шерсті й хутра від молі.

Контактні інсектициди, які проникають в організм комахи через шкірні покрови, — органічні сполуки фосфору, хлору, азоту і сірки, піретріни й піретроїди.

Системні, або внутрішньорослинні, інсектициди поглинаються корінням і листям рослин переміщаються по судинній системі з живильними речовинами й роблять рослини отруйними для паразитуючих комах — метилмеркаптофос, фосфамід тощо. Системні інсектициди (фосфорорганічні) використовують також для боротьби з ектопаразитами тварин (після введення препарату кров тварини стає токсичною для комах), для дератизації (гинуть тварина — резервуар інфекції і її переносники-паразити). Для боротьби з вошивістю у людини у виняткових випадках застосовують бутадіон. При однократному прийомі кров людини протягом двох тижнів зберігає інсектицидні властивості.

Фуміганти, або дихальні інсектициди, потрапляють в організм комах в пароподібному або газоподібному стані через трахейну систему в процесі дихання. До них належать, наприклад, гексахлорбутадієн і дихлофос. В цю ж групу можна включити тонкорозмелені силікати й мінеральні олії, що порушують функції дихальних органів комах.

Прийнята класифікація інсектицидів умовна оскільки більшість з них може проникати в організм комахи одночасно декількома шляхами. У зв'язку з цим деякі препарати відносять до тієї або іншої групи, враховуючи основний шлях надходження їх в організм комахи.

Інсектициди застосовують способами обприскування, обпилювання, фумігації, протравлення тощо. Форми препаратів всілякі — дусти, емульсії або суспензії, змочувані порошки й таке інше.

Окрім хімічних інсектицидів також існують біологічні. Біологічні інсектициди – це вузькоспеціалізовані мікроорганізми й продуковані ними специфічні біотоксини направленої дії, призначені для боротьби з імаго і личинками шкодочинних комах, кліщів і комарів.[1]

Для виробництва біологічних інсектицидів використовуються гриби-паразити родів Beauveria[2], ооміцети Lagenidium[3].

Виробництво

[ред. | ред. код]

Виробництво інсектицидів у цілому збільшується. Водночас світове виробництво неорганічних інсектицидів, таких, як сполуки миш'яку і фтору, через їхню високу отруйність, систематично скорочується, а у ряді країн Європи зовсім припинено.

Токсичність

[ред. | ред. код]

За мірою отруйності для людини й теплокровних тварин інсектициди ділять на 4 групи: сильнодійні (летальна доза до 50), високотоксичні (50—200), середньотоксичні (200–1000), малотоксичні (понад 1000 міліграмів на 1 кілограм маси). Тривалість дії інсектицидів на рослинах або в організмі тварин дуже різниться — від одного дня до декількох років. Щоб попередити несприятливу дію інсектицидів — потрапляння у водоймища, отруєння бджіл, джмелів і інших комах-обпилювачів, паразитичних і хижих комах, накопичення у тваринах і рослинних продуктах, в кормах і тощо, необхідно суворо дотримуватися правил їх зберігання, використання і транспортування. Зберігати інсектициди потрібно у запакованому вигляді, дотримуючись санітарних норм. Зберігання біля житлових приміщень, ферм з утримання тварин та водойм дуже шкідливе для здоров'я. Завантаження та розвантаження повинно проводитись у захисному одязі, для захисту від токсичної дії інсектицидів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. О.В. Ремесло. Біологічні препарати в системі захисту озимої пшениці. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЩОРІЧНИК ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2013. С. 210-211 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016.
  2. Jr, Donald G. McNeil (10 червня 2005). Fungus Fatal to Mosquito May Aid Global War on Malaria. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 6 серпня 2020.
  3. Coelomomyces - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 6 серпня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]