Перейти до вмісту

Європейська інтеграція України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Європейський Союз і Україна

Європе́йська інтегра́ція Украї́ни — процес економічного і політико-правового зближення України з європейськими міждержавними структурами, який триває протягом 2000-20-х рр. ХХІ ст. і повинен завершитися зі вступом України до ЄС.

Правова основа

[ред. | ред. код]

Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 (набула чинності 1 березня 1998 р.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС.

Україна є учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство», установчий саміт якої відбувся 7 травня 2009 у м. Прага.

В умовах, коли тривають переговори про нову рамкову Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, двосторонні відносини також регулюються Порядком денним асоціації між Україною та ЄС — своєрідним містком між Угодою про партнерство та співробітництво та Угодою про асоціацію. Українське експертне середовище здійснює Громадський моніторинг виконання цього документу.

Політичний контекст

[ред. | ред. код]

Відносини між Україною та ЄС скеровуються Європейською політикою сусідства.

У 2009 році ЄС започаткував ініціативу «Східне партнерство», східний вимір Європейської політики сусідства, націлений на істотне підвищення рівня відносин із шістьма східними сусідами. Східне партнерство має два виміри:

— Двосторонній вимір, що націлений на укладання Угод про асоціацію, створення глибоких та всебічних зон вільної торгівлі та досягнення поступу в питаннях візової політики та мобільності;
 — Багатосторонній вимір (тобто міждержавні платформи і так звані Провідні ініціативи). Цей підхід відкриває можливості для поступової політичної асоціації та глибшої економічної інтеграції країн ЄПС із Європейським Союзом.

Факти і цифри

[ред. | ред. код]
  • 1998: набуває чинності Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною.
  • 2005: ухвалено План дій Україна — ЄС
  • 2007: розпочато перемовини про укладання далекосяжної Угоди про асоціацію (УА) між Україною та ЄС
  • 2007, 2008 та 2009: ЄС мобілізує свій Механізм цивільного захисту — для першої оцінки екологічної шкоди та боротьби проти забруднення у Керченській затоці; для оцінки рівня повені на Дністрі та Пруті, для допомоги Україні в боротьбі проти пандемії грипу, а також в запобіганні потенційного руйнування дамби в Калуші
  • 2008: набувають чинності угоди про спрощене оформлення віз та про реадмісію. Розпочато візовий діалог, чиєю метою є досягнення, у довгостроковій перспективі, безвізового режиму.
  • 2008: Україна приєдналася до СОТ, відкриваючи цим шлях до перемовин про Глибоку та всебічну зону вільної торгівлі з ЄС
  • 2007—2010: пакет допомоги Україні в рамках Європейського інструменту сусідства і партнерства складає € 494 мільйонів; додаткові € 28.6 мільйонів надаються в рамках Інструменту підтримки врядування.
  • 2011—2013: Оголошений Єврокомісією індикативний пакет допомоги Україні в рамках Європейського інструменту сусідства і партнерства складає € 470.1 мільйонів.
    2008—2009 — В рамках Інвестиційного інструменту сусідства ЄС виділив понад € 20 мільйонів на виконання п'ятьох проєктів в Україні, переважно в сфері енергетики

2010 рік: Порядок денний асоціації Україна-ЄС

[ред. | ред. код]

16 червня 2009 р. під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено Порядок денний асоціації[недоступне посилання з травня 2019] Україна — ЄС (остаточна назва нового практичного інструменту на заміну Плану дій Україна-ЄС). Порядок денний є інструментом підготовки Сторін до реалізації Угоди про асоціацію до моменту набуття нею чинності.

Документ підготовлено на принципах:

  • політичної асоціації та економічної інтеграції,
  • спільної участі, спільної відповідальності та спільної оцінки.

Моніторинг того, як Україна виконує свої зобов'язання в рамках Порядку денного асоціації, здійснює як Європейська Комісія, так і українське громадянське суспільство.

Європейська Комісія слідкує за результатами (передусім щодо реалізації реформ) в рамках традиційного щорічного аналізу поступу в межах Європейської політики сусідства — ENP Progress Report [Архівовано 28 травня 2010 у Wayback Machine.]. Доповідь за 2009 рік можна завантажити англійською [Архівовано 13 жовтня 2010 у Wayback Machine.] чи українською мовами.

Українське громадянське експертне середовище проводить незалежну оцінку виконання зобов'язань в рамках Порядку денного асоціації. У травні 2010 року в Україні стартував громадський моніторинг виконання Україною Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС. Проєкт виконує Консорціум аналітичних центрів у складі Українського незалежного центру політичних досліджень [Архівовано 22 липня 2010 у Wayback Machine.] (УНЦПД), Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (Київ) (ІЕД) та Центру політико-правових реформ [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (ЦППР) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» [Архівовано 16 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Медійну підтримку проєкту надає МГО «Інтерньюз-Україна» [Архівовано 28 травня 2010 у Wayback Machine.]. Проєкт здійснюється у співпраці з Громадською експертною радою [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.] при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Громадський моніторинг дозволить виокремити основні проблеми та виклики, що виникають у процесі виконання пріоритетів ПДА Урядом країни та Європейською стороною у визначених пріоритетних сферах. Реалізація проєкту передбачає аналіз правових актів, політичних документів, прийнятих законопроєктів, що будуть стосуватися виконання положень з боку української сторони Порядку денного про Асоціацію між Україною та ЄС у сферах політичного та економічного діалогу: конституційного реформування, розвитку громадянського суспільства, реформи публічної адміністрації та її прозорості, судової реформи, доступу до правосуддя та правової допомоги, кримінальної юстиції та захисту прав людини, економічних перетворень, безпекової сфери.

2021–2022 роки

[ред. | ред. код]

У 2021 році Президент України Володимир Зеленський започаткував процес підписання декларацій про підтримку європейської перспективи України з окремими країнами ЄС у межах нової тактики зближення України з Євросоюзом.[1][2] У таких деклараціях країнами ЄС декларувалося надання допомоги Україні у здобутті повноправного членства у ЄС, зокрема фіксувалася європейська перспектива України. Упродовж року Україна підписала такі декларації з 8 країнами ЄС, а після початку російського вторгнення європейська перспектива України була офіційно підтримана Європарламентом та Єврокомісією.[3][4][5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Єврорегіональне співробітництво України: проблеми і перспективи: навч. посіб. / І. В. Артьомов, О. М. Ващук ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т». — Ужгород: МПП «Гражда», 2014. — 500 с. — (Серія «Євроінтеграція: український вимір» ; вип. 20). — Бібліогр. в кінці тем. — ISBN 978-966-176-111-6 : 35,00.
  • Моделі і механізми регулювання єврорегіонального співробітництва України: монографія: присвяч. 400-річчю УжНУ / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Ужгород. нац. ун-т», Навч.-наук. ін-т євроінтеграц. дослідж. ; за ред. І. В. Артьомова, О. М. Ващук, О. М. Руденко. — Ужгород: Гражда, 2013. — 610 с. : табл., схеми. — (Серія «Євроінтеграція: український вимір» ; вип. 21). — Бібліогр. с. 545—594. — ISBN 978-966-176-112-3
  • Д. П. Расшивалов. Євроінтеграційна стратегія України // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Філософія інтеграції: монографія / І. В. Артьомов, В. Д. Бондаренко, О. М. Ващук та ін. ; за заг. ред. В. Д. Бондаренка, Ф. Г. Ващука ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Закарпат. держ. ун-т, Навч.-наук. ін-т євроінтеграц. дослідж. — Ужгород: ЗакДУ, 2011. — 544 с. — (Серія «Євроінтеграція: український вимір» ; вип. 18). — Бібліогр.: с. 506—538. — ISBN 978-966-2075-25-0
  1. Країни ЄС, які у 2021 році підписали Декларації про європейську перспективу України | Євроінтеграційний портал. eu-ua.kmu.gov.ua (укр.). 29 грудня 2021. Архів оригіналу за 12 серпня 2022. Процитовано 20 червня 2022. [Архівовано 2022-08-12 у Wayback Machine.]
  2. Євростратегія Зеленського: як Україна планує боротися за вступ до ЄС. www.eurointegration.com.ua (укр.). 12 КВІТНЯ 2021. Процитовано 20 червня 2022.
  3. Болгарія зобов’язалася підтримати вступ України в ЄС. www.eurointegration.com.ua (укр.). 19 ЛЮТОГО 2022. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
  4. Європарламент рекомендував надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. www.eurointegration.com.ua (укр.). 1 БЕРЕЗНЯ 2022. Процитовано 20 червня 2022.
  5. Єврокомісія офіційно запропонувала надати Україні статус кандидата на вступ в ЄС. www.eurointegration.com.ua (укр.). 17 ЧЕРВНЯ 2022. Процитовано 20 червня 2022.