Різдорфер Микола
Микола Різдорфер | |
---|---|
Депутат Сойму Карпатської України | |
12 лютого 1939 — 18 березня 1939 | |
Народився | 5 грудня 1901 Рахів, жупа Мармарош, Угорське королівство, Австро-Угорщина |
Помер | червень 1981 Німеччина |
Відомий як | лікар |
Політична партія | Християнсько-народна партія |
Професія | лікар |
Емеріх-Мико́ла Різдо́рфер (нар. 5 грудня 1901, м. Рахів — червень 1981, Німеччина) — український лікар та відомий громадський діяч на Закарпатті, депутат Сойму Карпатської України. Заклав фундамент соціально страхової медицини та геронтології на Закарпатті.
Народився 5 грудня 1901 року у місті Рахові. Батько — німець за національністю. Мати із гуцульського роду Молдавчуків. У 1918 році навчався на медичному факультеті Будапештського університету. У 1919 році продовжив своє навчання у Празькому університеті. Був першим головою «Союзу карпаторуських соціал-демократичних студентів» у 1925 році[1].
У 1926 році взяв участь у науковій конференції в Празі, присвяченій вивченню лікувальних властивостей мінеральних вод Закарпаття. Також у цій конференції узяв участь відомий український біохімік Іван Горбачевський. Микола Різдорфер виступив з науковою розвідкою «Буркути Рахівщини». Вона стала поштовхом для наукових досліджень джерел води на Рахівщині. З 1927 року працював у лікарнях Ужгорода та Мукачева. З 1930 року працював дільничим лікарем у Сваляві. Займався проблемами санітарного стану джерел води на Закарпатті та їнього йододефіциту. Керівник українського руху на Свалявщині.
12 лютого 1939 року Різдорфера обрали послом до першого сейму Карпатської України [2]. У списку кандидатів він був під 26-м номером. Разом з Миколою Долинаєм увійшов до соціально-здоровельної комісії [3].
У 1939 році виїхав з дружиною до Братислави. У 1945 році до Мюнхена. На початку 1950 року виїхав до США.
У 1972 році взяв участь у роботі з'їздах Карпатського Союзу із США та Братства Карпатської Січі.
Останні роки життя провів у Німеччині, де й помер у червні 1981 року.[4]
У селі Росош вулицю Борканюка перейменували на вулицю Миколи Різдорфера.[5]
- ↑ Куцов К. О. Діяльність «Союзу Підкарпатських Руських Студентів» у Чехословаччині (1921-1931 рр.) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2016. Вип. 1. С. 36-41.
- ↑ Уряди Карпатської України: Документи
- ↑ Василь Ґренджа-Донський. Щастя і горе Карпатської України.
- ↑ Ярослав Сеник.ЕПІСТОЛЯРІЙ В АРХІВІ ОМЕЛЯНА І ТЕТЯНИ АНТОНОВИЧІВ (за матеріалами відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника)
- ↑ Закарпатська обласна державна адміністрація - Про перейменування вулиць в населених пунктах Закарпатської області. carpathia.gov.ua (ua) . Процитовано 19 червня 2024.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Журнал «Зелені Карпати» (1-2 2005)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |