Монастирок (Чортківський район)
| село Монастирок | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Більче-Золотецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060030030021364 |
| Основні дані | |
| Населення | 265 |
| Територія | 0.934 км² |
| Густота населення | 283.73 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48733 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°43′56″ пн. ш. 25°51′30″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
246 м |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру |
23 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48733, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Більче-Золоте, вул. Махнівка, буд. 101 |
| Карта | |
  Монастирок | |
 Монастирок | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Монастиро́к — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Більче-Золотецька сільська громада. (до 1992 року Міжгір'я)[1]. Розташоване на річці Серет, на півдні району.
У радянські часи було перейменоване на Міжгір'я. Підпорядковувалося Більче-Золотецькій сільраді.
Населення — 265 осіб (2001).
Село Монастирок розташоване на лівому березі річки Серет, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Більче-Золоте, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Голігради, на протилежному березі — село Блищанка.
Село знаходиться на відстані 386 км від Києва, 93 км — від обласного центру міста Тернополя та 15 км від міста Борщів.
Поблизу Монастирка виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, ранньої залізної доби, черняхівської та давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1600 року, коли польські маґнати Потоцькі заснували монастир; збереглися руїни (нині триває відбудова).
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[2].
З 12 вересня 2016 р. належить до Більче-Золотецької сільської громади.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 263 особи[4]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[5].
- Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (18 ст.; у ній зберігається чудотворна ікона Матері Божої),
- символічна Хресна дорога.
- Пам'ятка природи місцевого значення печера «Язичницька» (печера-храм дохристиянського часу, довжиною 28 м, пл. 50 м²), поблизу якої розташований язичницький жертовник.
Працюють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.
Село розташоване у етнографічному регіоні Західне Поділля. У селі є особливий вид жіночої сорочки - перегинкова сорочка[6], що за способом крою є сорочкою без плечових швів.
-
Церква Воздвиження Чесного Хреста (18 ст.) -
Печерна келія -
Статуя Божої Матері на околиці села -
Символічна могила Борцям за волю України -
Вигляд на річку Серет.
- ↑ Верховна Рада України Перейменування [недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Лілія Іваневич. Традиційне вбрання українців Західного Поділля: Особливості класифікації // Народознавчі зошити. серія мистецтвознавча. - 2014. - № 5
- Гавюк М., Уніят В. Монастирок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 557. — ISBN 966-528-199-2.
