Андреа Єйгер
Андреа Єйгер | |
---|---|
Громадянство | США |
Місце проживання | Санта-Роза-Біч, Флорида, США |
Дата народження | 4 червня 1965[1] (59 років) |
Місце народження | Чикаго[1] |
Зріст | 168 см |
Початок кар'єри | 1980 |
Завершення кар'єри | 1985 |
Робоча рука | права |
Бекхенд | дворучний |
Призові, USD | 1 379 065 |
Одиночний розряд | |
Матчів в/п | 260–85 |
Титулів | 10 |
Найвища позиція | 2 (17 серпня 1981) |
Мейджори | |
Австралія | ПФ (1982) |
Ролан Гаррос | Ф (1982) |
Вімблдон | Ф (1983) |
США | ПФ (1980, 1982) |
Парний розряд | |
Матчів в/п | 47–38 |
Титулів | 4 |
Мейджори | |
Австралія | 3к (1981, 1982) |
Ролан Гаррос | ЧФ (1982) |
Вімблдон | 3к (1981) |
США | ПФ (1980) |
Інші парні турніри | |
Мікст | |
Ролан Гаррос | П (1981) |
Вімблдон | 1к (1980, 1983) |
Востаннє картку оновлено: тенісистка завершила кар'єру |
Андреа Єйгер (англ. Andrea Jaeger, /ˈjeɪɡər/) — американська тенісистка початку 1980-х років, фіналістка турнірів Великого шолома, чемпіонка Ролан-Гарросу в міксті, юна зірка, тенісна кар'єра якої припинилася в 19 років через травму, після тенісу — філантропістка, християнська черниця.
Єйгер мала дуже яскраву юніорську кар'єру, а у 1980-му (у віці 15 років 19 днів) вона вже була серед сіяних тенісисток на Вімблдоні[2]. Це досягнення перевершила 1990 року Дженніфер Капріаті. на тому турнірі вона завдала поразки колишній чемпіонці Вірджинії Вейд і стала наймолодшою чвертьфіналісткою в історії[3]. Того ж року вона стала наймолодшою півфіналісткою Відкритого чемпіонату США в історії.
На Відкритому чемпіонаті Франції 1982 року Єйгер перемогла Кріс Еверт у півфіналі, але програла Мартіні Навратіловій фінальну гру. Далі того ж року вона добиралася до півфіналу Відкритого чемпіонату США та Австралії, але програвала Кріс Еверт. На Вімблдоні 1983 року Єйгер перемогла 6-1, 6-1 шестиразову чемпіонку Біллі Джин Кінг, яка після цієї нищівної поразки припинила грати в одиночному розряді. У фіналі Єйгер знову поступилася Навратіловій.
Єйгер підіймалася у рейтингу до другого місця і в інтерв'ю 2003 року стверджувала, що не хотіла бути першою, тому іноді навмисне зливала матчі[4][5].
Кар'єру теністистки 1985 року обірвала серйозна травма плеча. Ще за часів успіхів на корті Андреа стала відвідувати хворих у лікарнях, і побачила в травмі нагоду до духовного пробудження. Вона поступила в коледж і отримала диплом із теології. Після цього вона стала займатися різноманітною філантропічною діяльністю, а 2006 року постриглася в черниці. Опра Вінфрі описала її як суперзірку, що стала супергероїнею[6].
Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивниця | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|
Поразка | 1982 | French Open | Ґрунт | Мартіна Навратілова | 6–7(6–8), 1–6 |
Поразка | 1983 | Wimbledon | Трава | Мартіна Навратілова | 0–6, 3–6 |
Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Партнер | Супротивники | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|
Перемога | 1981 | French Open | Ґрунт | Джиммі Аріас | Бетті Стеве Фред Макнейр |
7–6, 6–4 |
Результат | Рік | Місце | Поверхня | Супротивниця | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|
Поразка | 1981 | Нью-Йорк | Килим (зала) | Мартіна Навратілова | 3–6, 6–7(3–7) |
Результат | № | Дата | Турнір | Поверхня | Супротивниці | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|
Перемога | 1. | 14 січня 1980 | Лас-Вегас | Хард (i) | Барбара Поттер | 7–6, 4–6, 6–1 |
Поразка | 1. | 31 березня 1980 | Едмонд[fr] | Ґрунт | Регіна Маршикова | 2–6, 2–6 |
Перемога | 2. | 2 червня 1980 | Бекенгем | Трава | Джо Дьюрі | 6–0, 6–1 |
Поразка | 2. | 4 серпня 1980 | Індіанаполіс | Ґрунт | Кріс Еверт-Ллойд | 4–6, 3–6 |
Поразка | 3. | 18 серпня 1980 | Мава | Хард | Гана Мандлікова | 7–6(7–0), 2–6, 2–6 |
Перемога | 3. | 15 вересня 1980 | Лас-Вегас[fr] | Хард (i) | Гана Мандлікова | 7–5, 4–6, 6–3 |
Поразка | 4. | 13 жовтня 1980 | Дірфілд-Біч | Хард | Кріс Еверт-Ллойд | 4–6, 1–6 |
Перемога | 4. | 10 листопада 1980 | Тампа | Хард | Трейсі Остін | w/o |
Поразка | 5. | 7 січня 1981 | Лендовер | Килим (i) | Трейсі Остін | 2–6, 2–6 |
Перемога | 5. | 12 січня 1981 | Канзас-Сіті | Килим (i) | Мартіна Навратілова | 3–6, 6–3, 7–5 |
Перемога | 6. | 9 лютого 1981 | Окленд | Килим (i) | Вірджинія Вейд | 6–3, 6–1 |
Поразка | 6. | 2 березня 1981 | Лос-Аджелес | Килим (i) | Мартіна Навратілова | 4–6, 0–6 |
Поразка | 7. | 22 березня 1981 | Чемпіонат Ейвон | Килим (i) | Мартіна Навратілова | 3–6, 6–7(3–7) |
Поразка | 8. | 27 квітня 1981 | Орландо | Ґрунт | Мартіна Навратілова | 5–7, 3–6 |
Поразка | 9. | 15 червня 1981 | Істборн | Трава | Трейсі Остін | 3–6, 4–6 |
Перемога | 7. | 3 серпня 1981 | Індіанаполіс | Ґрунт | Віргінія Рузічі | 6–1, 6–0 |
Поразка | 10. | 12 жовтня 1981 | Дірфілд-Біч | Хард | Кріс Еверт-Ллойд | 6–4, 3–6, 0–6 |
Поразка | 11. | 16 листопада 1981 | Перт | Трава | Пем Шрайвер | 1–6, 6–7 |
Поразка | 12. | 18 січня 1982 | Сієтл | Килим (i) | Мартіна Навратілова | 2–6, 0–6 |
Перемога | 8. | 1 лютого 1982 | Детройт | Килим (i) | Міма Яушовець | 2–6, 6–4, 6–2 |
Перемога | 9. | 22 лютого 1982 | Окленд | Килим (i) | Кріс Еверт-Ллойд | 7–6(7–5), 6–4 |
Поразка | 13. | 3 квітня 1982 | Пам-Біч-Гарденс | Ґрунт | Кріс Еверт-Ллойд | 1–6, 5–7 |
Поразка | 14. | 5 квітня 1982 | Гілтон-Гед-Айленд | Ґрунт | Мартіна Навратілова | 4–6, 2–6 |
Поразка | 15. | 19 квітня 1982 | Амелія-Айленд | Ґрунт | Кріс Еверт-Ллойд | 3–6, 1–6 |
Поразка | 16. | 24 травня 1982 | French Open | Ґрунт | Мартіна Навратілова | 6–7(6–8), 1–6 |
Поразка | 17. | 15 серпня 1982 | Монреаль | Хард | Мартіна Навратілова | 3–6, 5–7 |
Поразка | 18. | 4 жовтня 1982 | Дірфілд-Біч | Хард | Кріс Еверт-Ллойд | 1–6, 1–6 |
Поразка | 19. | 11 жовтня 1982 | Тампа | Хард | Кріс Еверт-Ллойд | 6–3, 1–6, 4–6 |
Поразка | 20. | 15 листопада 1982 | Токіо | Килим (i) | Кріс Еверт-Ллойд | 3-6, 2-6 |
Перемога | 10. | 22 січня 1983 | Марко-Айленд | Ґрунт | Гана Мандлікова | 6–1, 6–3 |
Поразка | 21. | 30 січня 1983 | Пам-Біч-Айленд | Ґрунт | Кріс Еверт-Ллойд | 3–6, 3–6 |
Поразка | 22. | 14 лютого 1983 | Чикаго | Килим (i) | Мартіна Навратілова | 3–6, 2–6 |
Поразка | 23. | 18 квітня 1983 | Орландо | Ґрунт | Мартіна Навратілова | 1–6, 5–7 |
Поразка | 24. | 20 червня 1983 | Wimbledon | Трава | Мартіна Навратілова | 0–6, 3–6 |
Поразка | 25. | 18 вересня 1983 | Токіо | Килим (i) | Лайза Бондер | 2–6, 7–5, 1–6 |
Поразка | 26. | 30 квітня 1984 | Йоганнесбург | Хард (i) | Кріс Еверт-Ллойд | 3–6, 0–6 |
Результат | № | Дата | Турнір | Поверхня | Партнерка | Супротивниці | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Перемога | 1. | 11 серпня 1980 | Торонто | Хард | Регіна Маршикова | Енн Кійомура Бетсі Нагельсен |
6–1, 6–3 |
Перемога | 2. | 13 жовтня 1980 | Дірфілд-Біч | Хард | Регіна Маршикова | Мартіна Навратілова Кенді Рейнольдс |
1–6, 6–1, 6–2 |
Перемога | 3. | 22 січня 1983 | Марко-Айленд | Ґрунт | Мері-Лу П'ятек | Розі Казалс Венді Тернбулл |
7–5, 6–4 |
Поразка | 1. | 4 квітня 1983 | Гілтон-Гед-Айленд | Ґрунт | Пола Сміт | Мартіна Навратілова Кенді Рейнолдс |
2–6, 3–6 |
Перемога | 4. | 15 серпня 1983 | Торонто | Хард | Енн Гоббс | Розалін Фербанк Кенді Рейнолдс |
6–4, 5–7, 7–5 |
Поразка | 2. | 23 січня 1984 | Марко-Айленд | Ґрунт | Енн Гоббс | Гана Мандлікова Гелена Сукова |
6–3, 2–6, 2–6 |
Турнір | 1979 | 1980 | 1981 | 1982 | 1983 | 1984 | 1985 | Усп |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Australian Open | A | A | ЧФ | ПФ | A | A | A | 0 / 2 |
French Open | A | 1к | ПФ | Ф | ПФ | 1к | 2к | 0 / 6 |
Wimbledon | A | ЧФ | 4к | 4к | Ф | A | A | 0 / 4 |
US Open | 2к | ПФ | 2к | ПФ | ЧФ | A | 2к | 0 / 6 |
Усп | 0 / 1 | 0 / 3 | 0 / 4 | 0 / 4 | 0 / 3 | 0 / 1 | 0 / 2 | 0 / 18 |
Рейтинг на кінець року | NR | 7 | 4 | 3 | 3 | 42 | NR |
- Досьє на сайті WTA [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Collins B. The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 — NYC: New Chapter Press, 2010. — P. 694. — ISBN 978-0-942257-70-0
- ↑ Tingay, Lance (1983). The Guinness Book of Tennis Facts & Feats. Enfield, Middlesex: Guinness Superlatives. с. 41. ISBN 0-85112-289-2.
- ↑ The Daily News – June 1980. Архів оригіналу за 8 травня 2006. Процитовано 19 липня 2018.
- ↑ Sister Andrea Jaeger «Tennis served fresh». Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 19 липня 2018.
- ↑ Barry McDermott (9 квітня 1984). Oh, were it ony the racket. Sports Illustrated. Т. 60, № 15. с. 34—44. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 19 липня 2018.
- ↑ Andrea Jaeger. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 19 липня 2018.
Це незавершена стаття про тенісиста чи тенісистку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |