1199 в Україні
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: | Інші події 1199 Список років в Україні | ||||
1199 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1199 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1199 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1199 року.
Події
- Зайняття волинським князем Романом Мстиславовичем Великим міста Галича та всього Галицького князівства після смерті останнього галицького князя з роду Ростиславичів Володимира, сина Ярослава Осмомисла. Започаткування єдиного Галицько-Волинського князівства[1].
Особи
Призначено, звільнено
- Волинський князь Роман Мстиславич почав княжити в Галицько-Волинському князівстві (до 1205 року).
Народились
Померли
- Володимир Ярославич - галицький князь з династії Рюриковичів, останній з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (нар.. бл. 1151).
- Ярослав Мстиславич (Красний) - князь переяслав-залєський (1176—1187), новгородський (1176), волоколамський (1177—1178) і переяславський (1187—1199), син князя Мстислава Юрійовича і онук Юрія Долгорукого.
- 25 грудня - Ілона Угорська (угор. Magyarországi Ilona) — угорська принцеса з династії Арпадів, донька короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни, дружина герцога Австрії та Штирії Леопольда V. (нар.. бл. 1145).
Засновані, створені
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї
- 325 років з часу (874 рік):
- другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії[2][3]
- 175 років з часу (1024 рік):
- жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях[4].
- 100 років з часу (1099 рік):
- битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі[5].
- 75 років з часу (1124 рік):
- поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
- 50 років з часу (1149 рік):
- захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким[6][7][8] у ході міжусобної війни на Русі 1146-1154 років[9][10].
- 25 років з часу (1174 рік):
- зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем[11], обіймав до 1176 року.
Міст, установ та організацій
- 300 років з часу (899 рік):
- 25 років з часу (1174 рік):
- 12 липня - першої письмової згадки про місто Полтава[14], коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві[15].
Видатних особистостей
Народження
- 175 років з часу (1024 рік):
- народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079)[16].
- народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078)[17]. Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043)[17]. (пом.. 1078).
Смерті
- 150 років з часу (1049 рік):
- смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
- 125 років з часу (1074 рік):
- смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
- 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
- 100 років з часу (1099 рік):
- 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича"[18].
- 75 років з часу (1124 рік):
- 28 лютого — смерті Василька Ростиславича[19]) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
- 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1199) та перемиського (1092—1199) з династії Рюриковичів.
Примітки
- ↑ Крип'якевич, І. П. Галицько-Волинське князівство [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]. — К., 1984.
- ↑ О. В. Творогов Никоновская летопись. С. 9, 13 (рос.)
- ↑ Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1963. С. 165—173
- ↑ ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1049. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Плахонін А. Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213
- ↑ князь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім’я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі "Довга Рука") з’явилося в літописах лише в XV ст.
- ↑ Котляр М.Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл. (останній перегляд: 29.01.2023)
- ↑ Чому Юрій — Долгорукий?. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Літопис руський. Роки 1199-1151. litopys.org.ua. Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Соловйов С. М. «Історія Росії з найдавніших часів» ПОДІЇ ПРИ ПРАВНУКІВ ЯРОСЛАВА I, БОРОТЬБА ДЯДЬКОМ З ПЛЕМІННИКАМИ В РОДІ МОНОМАХА І БОРОТЬБА СВЯТОСЛАВИЧІВ З МОНОМАХОВИЧАМИ ДО СМЕРТІ ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ДОЛГОРУКОГО (1125—1157) (рос.)
- ↑ Войтович Л. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- ↑ Історичний нарис / Місто Полтава / Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету. www.rada-poltava.gov.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Вік Полтави: 1119, 844 чи «приблизно 388–385»?. ЗМІСТ (укр.). 15 серпня 2018. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Ізотов, Ігор (23 вересня 2022). 23 вересня чи 12 липня: коли у Полтаві мають святкувати день міста. Суспільне Новини (укр) . Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ [6682 (1199)] Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 559—578 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ АННА ЯРОСЛАВНА. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ а б Котляр М. Ф. Ізяслав Ярославич // Енциклопедія історії України… — Т. 3. — С. 431.
- ↑ Мстислав Святополкович (князь владимиро-волынский). Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 січня 2023. [Архівовано 2020-03-28 у Wayback Machine.]
- ↑ * Котляр М. Ф. Василько Ростиславич [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — ISBN 966-00-0734-5. С. 38
