Цензорка (фільм, 2021)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Цензорка
словац. Cenzorka
Жанрдоку-драма[1]
РежисерПетер Керекеш
ПродюсерІван Остроховський
СценаристІван Остроховський
Петер Керекеш
У головних
ролях		Ірина Кірізєва
Марина Клімова
Любов Василина
ОператорМартін Коллар
МузикаМірослав Тос
ЗвукорежисерТобіаш Поточний
Міхал Ґабор
КінокомпаніяPunkchart films
Дистриб'юториСвіт Films Boutique
Словаччина Filmtopia
Україна Артхаус Трафік
Тривалість93 хв
Моваросійська[2]
КраїнаСловаччина Словаччина
Чехія Чехія
Україна Україна
Рік2021
Дата виходу1 вересня 2021 (Венеційський кінофестиваль)
Словаччина 14 жовтня 2021[3]
Україна 7 березня 2024
Кошторис₴28,5 млн[4] (€1.0 млн)[5]
Касові збори$11,907
IMDbID 15119676
Рейтинг16+
IMDb: 7/10 зірок
Q: Цензорка у Вікіцитатах

«Цензорка» (словац. Cenzorka, англ. Censor) робочі назви 107 матерів (англ. 107 Mothers[6]), Цензори (англ. Censors[5]), та Оберіг[7] (англ. Amulet) — російськомовний художній фільм 2021 року словацького режисера Петера Керекеша, знятий у ко-продукції Словаччини, Чехії та України. Фільм став дебютною художньою повнометражною стрічкою для режисера.

Світова прем'єра фільму відбулася 1 вересня 2021 року у конкурсній програмі Orizzonti 78-го Венеційського кінофестивалю.[6][8][9]

Синопсис

Фільм розповідає історію молодої жінки Люби, яку було засуджено до шести років ув'язнення за вбивство свого зрадливого чоловіка. Після народження сина Колі вона відбуває покарання в одеській тюрмі. Люба не хоче, щоб її дитина опинилася в сиротинці, доля яку чекає всіх дітей ув'язнених після того, як їм виповниться три роки. У в'язниці Люба зустрічає Ірину, 40-річну жінку, яка працює охоронцем у цій тюрмі. Ірина бачить у цій ситуацію нову можливість для себе.[10]

Творча команда

У виробництві фільму брали участі наступні митці:[5][10]

  • Режисер: Петер Керекеш
  • Продюсер: Іван Остроховський
  • Сценаристи: Іван Остроховський, Петер Керекеш
  • Оператор-постановник: Мартін Коллар
  • Редактор: Томаш Ернст
  • Костюми: Поліна Савіна, Катріна Холла
  • Звук: Тобіаш Поточний, Міхал Ґабор

Мова фільму

Фільм знятий повністю російською мовою.[2] У серпні 2021 року в інтерв'ю журналісту Лук'яну Галкіну для UA:Суспільне на запитання чому фільм знято не українською, а російською мовою, режисер стрічки Петер Керекеш зазначив, що це було зроблено зумисно аби "дотриматися документальної стилістики".[11]

У ролях

Актор Роль
Марина Клімова Леся
Ірина Кірязєва Ірина
Любов Василина Надя
В'ячеслав Виговський Коля
Олександр Михайлов Саша
Ірина Токарчук мати вбитого чоловіка
Раїса Роман мати Ірини

Виробництво

Фільм знято словацькою кінокомпанією Punkchart films. Компаніями співвиробниками виступили endorfilm (Чехія), Arthouse Traffic (Україна), RTVS (Словаччина), E-S Production (Словаччина).[5]

Кошторис

Загальний кошторис фільму було заявлено розміром у ₴28,5 млн гривень[4] (€1.0 млн євро[5]). Виробництво фільму профінансували Аудіовізуальний фонд Словаччини[sk], Eurimages, МЕДІА підпрограма Креативної Європи, Чеський кінофонд Міністерства культури Чехії[cz], Міністерство культури України, RTVS, та Punkchart Film.[5][10]

У своїх документах Аудіовізуальний фонд Словаччини[sk] позиціонує стрічку як створену на 69,76% словацькою стороною, на 19,49% чеською стороною та на 10,75% українською стороною.[12]

Фінансування розробки, пре-предакшену та постпродакшену

Наприкінці 2014 року проєкт фільму (на той час документального) отримав €25 тис. євро від МЕДІА підпрограми Креативної Європи та €15 тис. від Аудіовізуального фонду Словаччини[sk] на розробку фільму "Цензори".[13][14][15]

У липні 2017 року проєкт фільму став переможцем секції Work in Progress Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах й отримав нагороду загальною вартістю у €100 тис. євро / $114 тис. дол. США; у ці гроші входять витрати на постпродакшн у компаніях UPP та Soundsquare, а також €10 тис. євро / $11,4 тис. дол. США готівкою від Barrandov Studio.[16]

У липні 2018 року проєкт фільму став переможцем секції Work in Progress Міжнародного кінофестивалю в Одесі й отримав нагороду загальною вартістю у €2 тис. євро; у ці гроші входять витрати на авіаквитки, номіналом у розмірі €2 тис. євро.[17][18]

Фінансування фільмування

У липні 2017 року фільм отримав €300 тис. євро фінансування від Аудіовізуального фонду Словаччини[sk] (30,0% від загального кошторису у €1,0 млн євро). Загальний кошторис тоді заявлявся розміром у ~€0,8 млн євро.[19][20]

Наприкінці 2017 році фільм отримав 3 млн чеських крон фінансування від Чеського кінофонду Міністерства культури Чехії[cz] (11,8% від загального кошторису у €1,0 млн євро). Загальний кошторис тоді заявлявся розміром у ~€0,8 млн євро / 20,5 млн чеських крон.[21][22]

У червні 2018 року фільм брав участь в конкурсному відборі Міністерства культури України для надання державної фінансової підтримки на виробництво та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування.[23] З середнім балом 41,2 фільм потрапив до списку 69 фільмів які отримають фінансову підтримку від Мінкульту.[24][25][26] Від Мінкульту творці фільму отримали державну фінансову підтримку у розмірі ₴2,9 млн гривень (10,1% від загального кошторису у €1,0 млн євро).[4][27][28] Загальний кошторис тоді заявлявся розміром у ~€0,9 млн євро / ₴28,5 млн гривень.[4]

У липні 2019 року фільм отримав €140 тис. євро фінансування від Eurimages (14,0% від загального кошторису у €1,0 млн євро). У пресрелізі Eurimages стрічку було заявлено як документальну, а не художню.[29][30][31]

У серпні 2019 року фільм отримав фінансову підтримку від словацької публічної телекомпанії RTVS.[32]

Ідея

Початково у 2014 році режисер стрічки збирався зробити документальний фільм про цензорів у різних культурах, їх цінності та норми. Відповідно, режисер у 2014 році в інтерв'ю ЗМІ заявляв що "аби знайти цих цензорів [з різних культур], які охороняють ці цінності та втілюють в життя ці норми, команда планує зробити кілька подорожей у різні країни. Ми зустрінемо цензорів з усього світу — від Європи до Росії до Арабського світу до Азії та до Америки.[14] Після початкових зйомок в Україні в Одесі, творці вирішили зробити замість документальної стрічки повнометражний художній фільм.[33]

Фільмування

Стрічку фільмували в Одесі у липні-серпні 2019 року в державній установі «Чорноморська виправна колонія №74».[7][34] До 2020 року у цій колонії перебували засуджені жінки, які відбували покарання вперше. Ця колонія була однією з двох в Україні, де покарання відбувають вагітні та жінки з новонародженими дітьми. Жінки могли перебувати разом з дітьми до досягнення ними трирічного віку. У 2020 році Міністерство юстиції вирішило закрити вісім установ виконання покарань, серед них опинилася і Чорноморська виправна колонія №74. [35]

Зйомки окремих епізодів відбувалися на курорті Куяльник, у місті — на Потьомкінських сходах, канатній дорозі. У листопаді 2019 року завершилася редагування стрічки, але повністю виробництво фільму завершилося лише весною 2020 року.[36] Майже уся стрічка була знята в одеській тюрмі зі справжніми одеськими в'язнями та працівниками колонії, відповідно кінцевий кінопродукт став чимось на перетині між документальною та художньою стрічкою. В основі фільму — багато реальних історій увʼязнених жінок. [37]

До зйомок в одеській тюрмі, автори стрічки побували у різних вʼязницях України, збираючи матеріал. В Одесі режисер познайомився з Іриною Кіріязєвою, яка працювала оперативною працівницею колонії №74.

«Я закохався у неї як у героїню. Вона дуже цікава жінка, і те як вона працює, і те яка вона у житті. Іноді вона може бути жорстокою, але також дуже приємною. Вона чудово підходила на цю роль і ми вирішили поставити її у центр фільму. Тож ми почали знімати фільм про неї у ролі цензорки. Звісно, це лише частина її справжньої роботи, але у фільмі — це її головне завдання», — казав в інтервʼю режисер стрічки Петер Керекеш[36].

Так Ірина Кіріязєва стала однією з головних героїнь стрічки й зіграла одну з головних ролей. А сам проєкт з документального дослідження перетворився на художній фільм.

Реліз

У липні 2021 року стало відомо, що міжнародним дистриб'ютором стрічки стала компанія Films Boutique.[1]

Світова кінофестивальна прем'єра стрічки відбулася 1 вересня 2021 року у конкурсній програмі Orizzonti 78-го Венеційського кінофестивалю, де фільм отримав нагороду за найкращий кіносценарій серед фільмів секції Orizzonti.[6][8][9][38]

Джерела та примітки

  1. ↑ а б Films Boutique boards Venice Horizons docu-drama ‘107 Mothers’ (exclusive). screendaily.com. 28 липня 2021 (англ.)
  2. ↑ а б за увесь фільм є лише декілька кількахвилинних реплік українською з судових засідань
  3. ↑ Cenzorka. ufd.sk. 2021 (словац.)
  4. ↑ а б в г Заявка Цензорка. Мінкультури України, 8 червня 2018
  5. ↑ а б в г д е Cenzorka / Censor. aic.sk, 2019 (словац.)
  6. ↑ а б в Cenzorka (107 Mothers) (2021). labiennale.org/en/. 2021 (англ.)
  7. ↑ а б У Чорноморській колонії іноземці знімали кіно: Опубліковані кадри. odesa.depo.ua/ukr/, 7 серпня 2019
  8. ↑ а б Orizzonti 2021. labiennale.org/en/. 2021 (англ.)
  9. ↑ а б Світові прем'єри нових фільмів Валентина Васяновича та Олега Сенцова відбудуться на Венеційському кінофестивалі. usfa.gov.ua. 26 липня 2021
  10. ↑ а б в PRODUCTION: Kerekes in Postproduction with Slovak/Czech/Ukrainian Debut Fiction Film. filmneweurope.com, 15 листопада 2019 (англ.)
  11. ↑ Венеційський кінофестиваль: Фільм «Цензорка», в’язниці та зйомки в Одесі. Петер Керекеш [Архівовано 8 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Youtube-канал Суспільне:Культура. 8 вересня 2021
  12. ↑ Cenzorka: Potvrdenie o zplneni podmienok oficialnej koprodukcie. avf.sk, 2019 (словац.)
  13. ↑ Report on the Slovak Audiovisual Situation in 2014. cedslovakia.eu, 2014 (англ.)
  14. ↑ а б PRODUCTION: Censors Documentary by Peter Kerekes in Development. filmneweurope.com, 18/11/2014 (англ.)
  15. ↑ List of selected projects - Creative Europe MEDIA. eacea.ec.europa.eu , 2014 (англ.)
  16. ↑ Peter Kerekes’ ‘Censor’ Wins Karlovy Vary’s Works in Progress Contest. Variety, 5 липня 2017 (англ.)
  17. ↑ Переможці Work in Progress. OIFF, 2019
  18. ↑ Оголошено перших переможців ОМКФ-2018. OIFF, 20 липня 2018
  19. ↑ Zobrazenie žiadosti: CenzorkaZobrazenie žiadosti: Cenzorka. http://registracia.avf.sk, 2017 (словац.)
  20. ↑ Report on the Slovak Audiovisual Situation in 2017. Креативна Європа, 2018. 46 стор.: С. 11 (англ.)
  21. ↑ Výroční zpráva Státního fondu kinematografie za rok 2017. fondkinematografie.cz, 2017 (чеськ.)
  22. ↑ Zadosti (Vyroba minority). fondkinematografie.cz, 2017 (чеськ.)
  23. ↑ Хто і що подав на конкурс «патріотичного кіно»?. ДМ, 27 червня 2018
  24. ↑ Експертні оцінки кінопроектів (другий етап) подані членами Експертної ради з відбору кінопроектів для надання державної фінансової підтримки на виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування. Міністерство культури України. 6 серпня 2018. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
  25. ↑ Мінкульт опублікував результати пітчингу «патріотичних фільмів». Детектор медіа. 6 серпня 2018. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 30.11.2018.
  26. ↑ Кабмін затвердив результати конкурсу патріотичних фільмів Мінкульту // ДМ, 5 вересня 2018
  27. ↑ Виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) "Цензорка". zakupki.com.ua, 2018
  28. ↑ Заявки на участь у конкурсному відборі кінопроектів для надання державної фінансової підтримки на виробництво та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування. Мінкультури України, 2018
  29. ↑ Support decisions at the 155th Eurimages’ Board of Management meeting. Eurimages, Council of Europe, 1 липня 2019 (англ.)
  30. ↑ 23 co-productions supported at the 155th Eurimages Board of Management meeting. Eurimages, Council of Europe, 1 липня 2019 (англ.)
  31. ↑ Eurimages supports 23 co-productions. Eurimages, Council of Europe, 2 липня 2019 (англ.)
  32. ↑ RTVS koprodukuje nový film Cenzorka, je z prostredia ukrajinskej väznice. medialne.etrend.sk, 13.08.2019 (словац.)
  33. ↑ Peter Kerekes. Director. “The story is easy to understand yet very powerful and interesting”. cineuropa.org, 8/07/2017 (англ.)
  34. ↑ Зйомки художнього фільму Цензорка на території установи. FB-сторінка Чорноморської виправної колонії №74, 7 серпня 2019
  35. ↑ 5 місць в Одесі, де знімали фільм «Цензорка». «О, море» розповідає, що про них відомо. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 4 квітня 2024.
  36. ↑ а б Peter Kerekes dokončil svoj hraný debut [Архівовано 21 квітня 2020 у Wayback Machine.]. kinema.sk, листопад 2019 (словац.)
  37. ↑ Film Cenzorka: Porodiť vo väzení [Архівовано 22 серпня 2021 у Wayback Machine.]. kultura.pravda.sk. (словац.)
  38. ↑ Official awards of the 78th Venice Film Festival. labiennale.org/en/. 11 вересня 2021

Посилання

Зовнішні відеофайли
1-й російськомовний тізер фільму «Цензорка» (2016) на сайті Vimeo (рос.)
2-й російськомовний тізер фільму «Цензорка» (2017) на сайті Vimeo (рос.)
3-й російськомовний тізер фільму «Цензорка» (2017) на сайті Vimeo (рос.)
1-й російськомовний трейлер фільму «Цензорка» (2021) на сайті Facebook Watch (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цензорка_(фільм,_2021)&oldid=43561602