Перейти до вмісту

Синюха (притока Південного Бугу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Синюха
Синюха біля Новоархангельська
48°02′58″ пн. ш. 30°50′57″ сх. д. / 48.049568° пн. ш. 30.849061° сх. д. / 48.049568; 30.849061
Витікзлиття річок Великої Висі і Тікича
• координати48°44′46″ пн. ш. 30°53′30″ сх. д. / 48.7461° пн. ш. 30.8918° сх. д. / 48.7461; 30.8918
ГирлоПівденний Буг (м. Первомайськ)
• координати48°02′59″ пн. ш. 30°50′57″ сх. д. / 48.0496° пн. ш. 30.8491° сх. д. / 48.0496; 30.8491
Країни:Україна Україна
Кіровоградська область
Миколаївська область
РегіонМиколаївська область
Кіровоградська область
Довжина111 км
Площа басейну:16 725 км²
Притоки:Ятрань і Чорний Ташлик
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Синю́ха — річка в Україні, в межах Новоархангельського,Новоукраїнського і Вільшанського районів Кіровоградської області та Первомайського району Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).

Опис

Місце розкопок міста золотоординського періоду, біля с. Торговиця на березі Синюхи
Синюха біля Новоархангельська
Синюха між Торговицею і Новоархангельськом

Довжина 111 км. Площа водозбірного басейну 16 725 км². Похил 0,46 м/км. Річкова долина трапецієподібна, часто асиметрична, завширшки 2,5 км. Схили розчленовані ярами, характерні виходи скельних порід. Річище звивисте, завширшки 40—50 м (у пониззі 90—120 м), завглибшки до 60 м. Місцями утворює пороги й перекати. Середньорічна витрата води р. Синюха (за 12 км від гирла) становить 29,4 м³/с. Мінералізація води річки становить: весняна повінь — 697 мг/дм³; літньо-осіння межень — 708 мг/дм³; зимова межень — 824 мг/дм³.[1] Вода використовується на технічні потреби, сільське господарство, водопостачання, зрошення. Прибережні смуги заліснені і залужені. На р. Синюсі збудовано 3 водосховища, кілька ГЕС.

Розташування

Утворюється від злиття річок Великої Висі та Тікичу. Тече Придніпровською височиною переважно на південь і (частково) на південний захід. Впадає до Південного Бугу в місті Первомайську.

Про назву річки

Первісна назва Синіє Води (пор. ще Синиця, Синька), виникла через синій колір прісної води, що особливо впадало у вічі при переході до лісостепу від степу, з його, здебільшого іншого кольору і непридатними для вживання, водами річок Жовта, Зелена, Чорний Ташлик, Мертвовод та інших.

Притоки

Праві

Велика Вись, Ятрань, Чумата, Малий Ташлик, Кам'янка, Маломужів, Текуча.

Ліві

Гнилий Тікич, Парговиця, Кагарлик, Тернівка, Сухий Ташлик, Чорний Ташлик, Вільшанка.

Битва на Синіх Водах

На берегах річки відбулася Битва на Синіх Водах[5], імовірно між 24 вересня — 25 грудня 1362 між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області).

Примітки

  1. Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с. ISBN 978-966-521-516-5
  2. Werbowka al. Bohdanowka, wś nad bezim. dopł. Siniuchy, … // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 220. (пол.)
  3. Топографічна карта Главного штабу М-36-122. Новоархангельськ. [Архівовано 2017-08-25 у Wayback Machine.] Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
  4. «Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 66. — (№ 1003).
  5. http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2011/12/111222_book_winner_ak.shtml Книжка року ВВС: «Сині води» Володимира Рутківського

Джерела