Гонорій I
Гонорій I | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
625 — 638 | ||
Попередник: | Боніфацій V | |
Наступник: | Северин | |
Дата народження: | 585 | |
Місце народження: | Кампанія, Візантійська імперія | |
Дата смерті: | 12 жовтня 638 | |
Місце смерті: | Рим | |
Громадянство: | Візантійська імперія | |
Релігія: | католицька церква[1] | |
У миру: | Гонорій | |
![]() |
Гонорій I (лат. Honorius; †12 жовтня 638), сімдесятий папа Римський (27 жовтня 625—12 жовтня 638), походив з Кампанії, син консула Петронія. Вважається, що саме він запровадив відзначення свята "Воздвиження Чесного Хреста". За часів його понтифікату проводилась активна місіонерська робота в Англії.
Гонорій I підтримував монофелітство, христологічну єресь, згідно з якою Ісус Христос володів двома основами: людською та божественною, проте мав одну волю та енергію. Монофеліти вважали, що самостійність людської волі зникла через її поглинення божественною волею.
Піддання анафемі
Через сорок років після своєї смерті Гонорій I був підданий анафемі на Третьому Константинопольському Соборі як прихильник монофілітів. Анафема була проголошена папою Левом II. Гонорія I проклинали аж до XI століття. Противники безпомилковості папи на Першому Ватиканському соборі посилались на помилку Гонорія I.
Джерела
|
![]() |
Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.