Перейти до вмісту

Требник Петра Могили

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:33, 5 жовтня 2024, створена Tey.eur (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Требник Петра Могили
Жанртребник
АвторПетро Могила
Мовастароцерковнослов'янська
Написано1646

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

Тре́бник Петра́ Моги́ли — староцерковнослов'янський требник, богослужбова книга, яку в 1646 році видала друкарня Києво-Печерської лаври. Впорядкована київським митрополитом Петром Могилою. Містить тексти церковних служб і порядок проведення молитов і таїнств — так званих «треб».[1][2]

Назви

[ред. | ред. код]
  • «Евхологіон, альбо Молитвослов, или Требник» (ΕΥΧΟΛΟΓΙωΝ албо молитвословъ или трєбникъ) — повна назва.
  • «Требник Петра Могили» — коротка назва.

Історія

[ред. | ред. код]

Требник уклали Петро Могила й інші представники духовенства на основі грецьких евхологіонів[3] та древніх слов'янських, із введенням деяких молитов та обрядів, з пояснювальними примітками, із католицького требника, виданого 1615 року при папі Павлі V.[4] Митрополит і його помічники здійснили масштабну редакційну роботу, добираючи пастирські чини з церковнослов'янських і грецьких текстів, доповнюючи їх іноді перекладами треб з католицького ритуалу, а іноді й створюючи певні елементи самотужки. Зокрема, з наведених у книзі 126 чинів, 37 були новими, а 20 з них — невідомі ані в грецьких, ані в слов'янських традиціях.[1]

У «Требнику» не лише містилися молитви й детальний виклад обрядів, але й роз'яснювалося їхнє літургічне і канонічне значення,[1] надавалися догматичні, обрядові та казуїстичні настанови для священника.[4] Видання мало на меті впорядкувати організацію церковних служб, захистити церковну обрядність від хиб та помилок.[4][1]

Книга стала першим подібним виданням у східнослов'янському православному світі та набула поширення не лише в межах Речі Посполитої, а й в усій Східній і Центральній Європі. Требник неодноразово перевидавався (повністю або скорочено), зокрема у Придунайських князівствах та Львові.[1] Так, у передмові до львівського «Требника» 1695 року вказувалося, що редактори потрудилися зібрати найнеобхідніше з «Великого Требника» Петра Могили у меншому виданні задля меншої вартості книги та кращого її розуміння.[5]

Після приєднання Київської митрополії до Московського патріархату деякі статті із требника Петра Могили були внесені в богослужбові книги, що друкувалися у Москві.[4]

Над ілюстраціями до «Требника» працював відомий український гравер Ілля, що створив близько 500 гравюр, зокрема до «Псалтиря» (1637), «Анфологіону» (1638), «Октоїху» (1639) Михайла Сльозки, «Ілюстрованої Біблії» (1645—1649), «Печерського Патерика» (1661) та ін.

Оцінки

[ред. | ред. код]

Відомий історик церкви Іван Огієнко оцінював «Требник» Петра Могили як «вінець праці як самого Могили, так і Печерської друкарні».[1]

Тарас Шевченко у своєму «Щоденнику» в записі від 15 липня 1857 так порівнював «Требник» із найновішим требником Російської православної церкви:[6]

В требнику Петра Могили є молитва, що освячує назване чи хрестове братство. В найновішому [російському] требнику цю істинно християнську молитву замінено молитвою про вигнання нечистого духу із одержимого цією вдаваною хворобою, та про очищення посуду, споганеного мишею. Це навіть і не язичницькі молитви. Богомудрі пастирі церкви до XIX століття силкуються прищепити XII століття. Пізненько спохватились.

Оригінальний текст (рос.)
В требнике Петра Могилы есть молитва, освящающая нареченное или крестовое братство. В новейшем требнике эта истинно христианская молитва заменена молитвою о изгнании нечистого духа из одержимого сей мнимой болезнию и о очищении посуды, оскверненной мышью. Это даже и не языческие молитвы. Богомудрые пастыри церкви к девятнадцатому веку стараются привить двенадцатый век. Поздненько спохватились.

Видання

[ред. | ред. код]
  • Евхологіон, альбо Молитвослов или Требник. У 3 томах. K., 1646
  • Требник. У 3 томах. Канберра; Мюнхен; Париж. (репринт 1988 року)
  • Требник Петра Могили 1646. У 3 томах. Київ. (репринт 1996 року)

Джерела та примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е «Требник» Петра Могили [Архівовано 21 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон».
  2. Олександр Антонюк. Аналіз чину Тайни святого Покаяння за Требником Петра Могили (1646) [Архівовано 1 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  3. Евхологіон — богослужбова книга, що об'єднує требник та служебник.
  4. а б в г Требник Петра Могилы [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона, С.-Петербург, 1890—1907.
  5. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. — Львів, 2002. — С. 263–275. [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  6. Щоденник [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.] // Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 5. — С. 9-187.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Требник Петра Могили (який описаний у цій статті)
Служебник і Требник Петра Могили (інше видання, не описане у цій статті)