Філіп де Ласло
Філіп Алексій Ласло де Ломбос (ім'я при народженні: Фюлеп Лауб, угор. Fülöp Elek László; 30 квітня 1869, Будапешт, Австро-Угорщина — 22 листопада 1937, Гампстед, Лондон, Велика Британія)[11], відомий також як Філіп де Ласло — англійський та угорський художник, відомий, зокрема, завдяки його портретам осіб королівського та аристократичного походження. 1900 року одружився з англо-ірландською соціалісткою Люсі Гіннесс, а 1914 — став британським громадянином[12]. 1909 року отримав від Едуарда VII, королем Великої Британії, Королівський Вікторіанський орден, а 1912 року імператор Франц Йосиф I надав йому дворянський титул.
Ранні роки
Ласло народився в Будапешті 30 квітня 1869 року під ім'ям Фюлеп Лауб. Старший син Адольфа та Йоганни Лауб — кравця та швачки єврейського походження[13]. Фюлеп та його молодший брат Марці змінили своє прізвище на Ласло в 1891 році.
У ранньому віці був підмайстром фотографа, вивчав мистецтво, зрештою здобувши місце в Національній академії мистецтв, де його навчали Берталан Секей та Карой Лотц. Згодом навчався у Мюнхені та Парижі. За портрет папи Лева XIII отримав Велику золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року. 1903 року переїхав із Будапешта до Відня. 1907 року переїхав до Англії і прожив у Лондоні решту життя, хоча багато подорожував по світу, виконуючи портретні замовлення[14].
Особисте життя
1900 року Ласло одружився із Люсі Мадлен Гіннесс, яка походила з бічної лінії роду Гіннессів. Вони вперше познайомилися у Мюнхені в 1892 році, але протягом кількох років їм було заборонено зустрічатися. Подружжя мало 6 дітей та 17 онуків[15].
Перехід до християнства
Маючи єврейське походження і, відповідно, будучи юдеєм, Ласло почав цікавитися католицизмом у молодому віці, ймовірно, через приятельство із баварським подружжям Валентін[16]. Він прийняв католицьку віру в 1894 році. Британський біограф Дафф Гарт-Дейвіс у книжці «Філіп де Ласло: його життя та творчість» (2010) пише: «він ніколи регулярно не молився, але читав Біблію і твердо вірив у Бога та християнську історію»[17]. Його віра зміцніла внаслідок візиту до Ватикану в 1900 році, де він писав портрет папи Лева XIII[18]. Ласло перейшов до англіканства у зв'язку із шлюбом, і його діти також були протестантами[19]. Під час лекції у Fisher Society в 1934 році він сказав: «Я вважаю, що поклоніння природі є релігійним обов'язком. Я бачу в природі найповніше одкровення Божественності, і я вірю в те, що лише приймаючи це одкровення та прагнучи реалізувати його в усій його досконалості, я можу довести, що моє поклоніння щире»[20].
Пізні роки
Покровителі Ласло нагородили його кількома нагородами. 1909 року король Великої Британії Едуард VII нагородив художника Королівським Вікторіанським орденом. 1912 року імператор Франц Йосиф I надав йому дворянський титул, і його прізвище тепер стало «Ласло де Ломбос», хоча надалі художник використовував форму «де Ласло»[21].
Попри наявність британського громадянства (з 1914), шлюб та п'ятьох синів із британським громадянством, Філіп де Ласло був інтернований на 12 місяців у 1917—1918 роках у ході Першої світової війни, оскільки мав контакти із тодішнім ворогом Великої Британії (писав листи до родичів в Австрії). Звільнений за станом здоров'я, а в червні 1919 року був реабілітований[22].
Філіп де Ласло брав участь у Мистецьких змаганнях Літніх Олімпійських ігор 1932 року в Лос-Анджелесі[23].
Де Ласло страждав від серцевих захворювань протягом останніх років життя. У жовтні 1937 року в нього стався інфаркт, і він помер за місяць, 22 листопада 1937 року, у своєму будинку Гайм-гауз в районі Гампстед у Лондоні[24].
1939 року англійський історик та новеліст Оуен Руттер опублікував книжку «Портрет художника. Авторизоване життя Філіпа де Ласло» (англ. Portrait of a Painter. The Authorized Life of Philip de László), написану разом із де Ласло[25].
Роботи
-
У мюнхенському Гофбройгаузі, 1892
-
Папа Лев XIII, 1900
-
Король Едуард VII, 1907
-
Королева Олександра Данська, 1907
-
Франц Йосиф I, 1899
-
Імператриця Єлизавета Баварська, 1899
-
Вільгельм II, німецький імператор, 1908
-
Болгарська княгиня-консорт Марія Луїза Бурбон-Пармська, 1894
-
«Портрет моєї дружини», 1905
-
Портрет леді у великому капелюсі, 1907
-
Марія Крістіна Австрійська, королева Іспанії, 1910
-
Костянтин I, король Греції, 1914
-
Велика княгиня Ольга Костянтинівна, королева Греції, 1914
-
Альберт, герцог Йоркський, майбутній король Георг VI, 1931
-
Єлизавета Боуз-Лайон, герцогиня Йоркська, 1925
-
Принцеса Єлизавета Йоркська, майбутня королева Єлизавета II, 1933
-
Альберт I, король Бельгії, 1934
-
Георг II, король Греції, 1914
-
Августа Вікторія, титулярна королева Португалії, 1915
-
Альфонсо XIII, король Іспанії, 1927
-
Вікторія Євгенія Баттенберг, королева Іспанії, 1920
-
Папа Пій XI, 1924
-
Фердинанд I, король Румунії, 1936
-
Кароль II, король Румунії, 1936
-
Марія, королева Румунії, 1924
-
Міхай I, король Румунії, 1936
-
Єлизавета, королева Греції, 1925
-
Лорд Луїс Маунтбаттен, 1925
-
Калвін Кулідж, президент США, 1926
-
Принц Фарук, майбутній король Єгипту та Судану, 1929
Примітки
- ↑ https://delaszloarchivetrust.com/index.php?cid=8
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116010223 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Philipp Alexius de Laszlo
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ NMVW-collection website
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/de-laszlo-philip-alexius-1
- ↑ Philip Alexius de László Catalogue Raisonné. web.archive.org. 27 вересня 2007. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Laszlo de Lombos, Philip Alexius de. Benezit Dictionary of Artists (англ.). doi:10.1093/benz/9780199773787.article.b00104969?rskey=xto98h&result=5. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Laszlo, Philip Alexius de [formerly Fülöp Elek László; Philip Alexius Laszlo de Lombos] (1869–1937), painter. Oxford Dictionary of National Biography (англ.). doi:10.1093/ref:odnb/9780198614128.001.0001/odnb-9780198614128-e-34414. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ The Portraits of Philip de Laszlo. web.archive.org. 16 грудня 2018. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Photograph of László with his wife and sons. web.archive.org. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Hart-Davis, Duff (2010). Philip de László: His Life and Art (англ.). Yale University Press. ISBN 978-0-300-13716-3.
- ↑ Hart-Davis (2010), p. 34.
- ↑ Hart-Davis (2010), p. 66-67.
- ↑ Hart-Davis (2010), p. 71.
- ↑ Hart-Davis (2010), p. 235.
- ↑ Portrait of Lucy de László by her husband the artist Philip de László | Farmleigh House and Estate (амер.). Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Philip Alexius de Laszlo's Emperor of Germany, Kaiser. www.jssgallery.org. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Olympedia – Philip de László. www.olympedia.org. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ The Studio, Vol. XXXI, No. 124 (June 1907), p. 254-267. web.archive.org. 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Rutter, Owen (1939). Portrait of a Painter: The Authorized Life of Philip de László (англ.). Hodder and Stoughton.
Посилання
- de László Catalogue Raisonné website
- National Portrait Gallery biographical profile and links to images
- Articles on de László, jssgallery.org
- Interview with the Hon. Sandra de Laszlo
- Royal Society of Portrait Painters' millennium catalogue
- Philip de László's interest in Picture Framing
- Portrait of Princess Victoria Alexandra Olga Mary of Wales (Oil on Cardboard, 1907)
- Народились 30 квітня
- Народились 1869
- Уродженці медьє Пешт
- Померли 22 листопада
- Померли 1937
- Померли у Великому Лондоні
- Кавалери Королівського вікторіанського ордена
- Угорські художники
- Англійські художники
- Британські художники
- Угорські емігранти до Великої Британії
- Угорська шляхта
- Угорські євреї
- Натуралізовані громадяни Великої Британії
- Навернені в християнство
- Художники-портретисти