Смолій Валерій Андрійович

Валерій Андрійович Смолій
Народився	1 січня 1950(1950-01-01) (74 роки) Авратин, Волочиський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	історик, медієвіст, громадський діяч, політик, директор, головний редактор
Alma mater	Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Галузь	історія
Заклад	Інститут історії України НАН України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Аспіранти, докторанти	Русина Олена Володимирівна Горобець Віктор Михайлович
Членство	НАНУ
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Почесна відзнака Президента України Почесна грамота Кабінету Міністрів України
академік НАНУ

Вале́рій Андрі́йович Смолі́й (нар. 1 січня 1950, Авратин, Волочиський район, Кам'янець-Подільська область, УРСР) — український громадський та політичний діяч, історик. Директор Інституту історії України НАН України. Доктор історичних наук (1985). Академік НАН України (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Голова Українського національного комітету істориків, член Президії Національної спілки краєзнавців України, головний редактор «Українського історичного журналу».

Життєпис

Народився 1 січня 1950 року у селі Авратин на Хмельниччині.

1970 року закінчив історичний факультет Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

Протягом 1970—1972 рр. працював учителем Волосівської 8-річної школи на Житомирщині та Богданівської середньої школи на Тернопільщині, асистентом у Ніжинському педагогічному інституті.

Від 1972 року працює в Інституті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України): від 1979 року — старший науковий співробітник, від 1986 року — завідувач відділу історії феодалізму (від 1991 р. — відділ історії України середніх віків, від 2006 р. — відділ історії України середніх віків і раннього нового часу), від 1991 року — заступник директора, від грудня 1993 року — директор.

У 1975 р. він захистив кандидатську дисертацію на тему «Возз'єднання Правобережної України з українськими землями у складі Російської держави» (науковий керівник член-кореспондент АН УРСР Федір Шевченко), а в 1985 р. — докторську дисертацію на тему «Суспільна свідомість учасників народних рухів України (друга половина XVII—XVIII ст.)». У 1992 році його обрано членом-кореспондентом, а в 1995-му — академіком НАН України. Професор (1999).

Із 11 серпня 1997 року по 18 серпня 1999 року — Віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань в уряді Валерія Пустовойтенка.

Із 1997 р. входить до складу Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Із 1998 — член Президії НАН України, з 2015 — академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України.

Нагороди

• Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (28 листопада 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю
• Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (30 грудня 2014) — за визначний особистий внесок у розвиток національної науки, дослідження історичної спадщини Українського народу, багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність
• Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (23 серпня 2011) — за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові
• Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (30 грудня 2004) — за визначні особисті заслуги у розвитку вітчизняної науки, вагомий внесок у дослідження історичної спадщини українського народу, багаторічну плідну наукову і громадську діяльність
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (27 грудня 1999) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку історичної науки, багаторічну плідну наукову і громадську діяльність
• Орден «За заслуги» I ст. (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України
• Орден «За заслуги» II ст. (22 грудня 2006) — за вагомий особистий внесок у дослідження історичної спадщини українського народу, багаторічну плідну наукову і громадську діяльність
• Почесна відзнака Президента України (22 серпня 1996) — за значний особистий внесок у розвиток української історичної науки, плідну наукову діяльність
• Заслужений діяч науки і техніки України (26 листопада 1998) — за вагомий особистий внесок у розвиток наукових досліджень, зміцнення науково-технічного потенціалу України та з нагоди 80-річчя Національної академії наук України
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (6 січня 2000) — за вагомий особистий внесок у розвиток історичної науки, науково-педагогічну  діяльність, підготовку підручників і посібників  для загальноосвітньої та вищої школи
• Державна премія України в галузі науки і техніки 2001 року — за цикл праць «Україна крізь віки» (у складі колективу)
• Почесна грамота АН УРСР (1981)
• Премія НАН України для молодих учених і студентів вищих навчальних закладів за кращі наукові роботи — за цикл робіт, присвячених дослідженню проблеми російсько-українських зв'язків, антифеодального та визвольного руху на Правобережній Україні у XVIII ст. (1978)
• Премія імені Петра Тронька (2015)

Основні праці

• Моя Україна. — К., 2004 та ін.
• Україна. Поступ історії. — К., 2003.
• Богдан Хмельницький: Біографічний нарис. — К., 2002.
• Україна XX століття: У 2 кн. — К., 2002.
• Українська національна революція середини XVII століття: проблеми, пошуки, рішення. — К., 1999.
• Українська державна ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997.
• Богдан Хмельницький: соціально-політичний портрет. — К., 1993; 2-е вид., перероб. і доп. — К., 1995.
• Історія в життєписах. — К., 1994.
• Правобережна Україна у другій половині XVII—XVIII ст.: проблема державотворення. — К., 1993.
• У пошуках нової концепції Визвольної війни українського народу XVII ст. — К., 1992.
• Як і коли почала формуватися українська нація. — К., 1991.
• Формування соціальної свідомості народних мас України в ході класової боротьби (друга половина XVII—XVIII ст.). — К., 1986.
• Возз'єднання Правобережної України з Росією. — К., 1978.
• Петро Дорошенко. Політичній портрет. — К, 2011

Родина

Дружина — дипломат, кандидат політичних наук, заступник Голови ДСК України Смолій (Українець) Наталія Петрівна (в шлюбі з 2016 р.). Син — Смолій Валерій Валерійович (2017 р.н.), Смолій Андрій Валерійович.

Література

• Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 357—358.
• Л. В. Губерський. Смолій Валерій Андрійович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• Матях В. М. Смолій Валерій Андрійович [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 672. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Ясь О. Історик у просторі науки. До 70-річчя академіка НАН України В.А. Смолія // Вісник НАН України. – 2020. – № 1. – С. 74–83.

Посилання

• Смолій [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Смолій Валерій Андрійович [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Література на сайті chtyvo.org.ua [Архівовано 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]