Франческо Франча

Франческо Франча (Франческо ди Марко ди Джакомо Райболини)
Francesco Francia
Портрет Бартоломео Б'янкіні пензля Ф.Франча, Національна галерея (Лондон)
При народженні	Франческо ди Марко ди Джакомо Райболини
Народження	1450(1450) Болонья
Смерть	5 січня 1517(1517-01-05)
	Болонья, Папська держава
Національність	італієць
Країна	Папська держава
Жанр	релігійний образ, портрет
Діяльність	художник, типограф, медальєр, ювелір
Напрямок	раннє відродження, маньєризм,
Роки творчості	1470–1516
Вчитель	Francesco Squarcioned
Відомі учні	Timoteo Vitid, Biagio Pupinid, Giacomo Raibolinid, Giulio Raibolinid, Bartolommeo Ramenghid і Guido Aspertinid
Твори	медалі, ювелірні вироби, вівтарні образи, портрети
Діти	Giacomo Raibolinid і Giulio Raibolinid
Родичі	Giovanni Battista Franciad
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Колекція Фріка, Музей мистецтва Метрополітен, Галерея Уффіці, Національна пінакотека Болоньї, Музей мистецтв Філадельфії, Ермітаж, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Музей мистецтв Карнегіd, Художня галерея Єльського університету, Державні художні зібрання Дрездена, Музей образотворчих мистецтв, Словацька національна галерея, Музей Конде, Національна галерея Ірландії, Мистецька галерея Йоркаd, Музей образотворчих мистецтв (Мюлуз), Національний музей образотворчого мистецтва, Художній музей Північної Кароліни, Галерея Уффіці, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Museum in Nysad, Палац витончених мистецтв, Музей Нортона Саймона, Музей Боуз, Ашмолеан музей, Brighton Museum & Art Galleryd і Pinacoteca Comunale di Cesenad
Франческо Франча у Вікісховищі

Франческо Франча, Франческо Райболіні (італ. Francesco Francia, італ. Francesco Raibolini; нар. 1450, Болонья — пом. 1517) — італійський художник межі 15-16 століть, представник болонської школи. Окрім живопису, створював також ювелірні вироби, медалі, гравюри, фрески, вівтарі.

Життєпис

Народився в місті Болонья. Починав як учень в майстерні ювеліра. Добре малював із зразків і мав тверду руку, що дозволило працювати як ювеліру та медальєру. Престижність професії художника навернула юнака до живопису. Місто Болонья того часу, що перебувало під феодальною владою папи римського, потребувало церковних вівтарів. І Франческо Франча почав працювати в галузі сакрального живопису. Сам живопис опановував під керівництвом провінційного, другорядного художника Франческо Скварчоне.

1483 року став головою гільдії ювелірів міста Болонья. Перша згадка про митця як художника відноситься до 1486 року. Це породило серед дослідників припущення про досить пізнє звернення митця до ремесла художника. В Болоньї того часу працювали Лоренцо Коста і Ерколє де Роберті. Ймовірно, технічні навички створення фресок і вівтарів він удосконалював у співпраці з ними. В 1506 році Франческо Франча отримав призначення на посаду надвірного художника в Мантуї. Але про здібного майстра і ювеліра не забули у Римі. Від папи Юлія ІІ Франческо Франча отримав призначення у монетний двір міста Бентівольйо, він був популярний як майстер виготовлення печаток, штампів для монет і медалей, ювелірних виробів з використанням гравіювання та чорної емалі.

Водночас працював художником. Створив фресковий цикл з життя святих Цецилії й Валентиніана.

Художня манера

Портрет Гвідобальдо Монтефельтро.

Художня манера митця була досить несамостійною і еклектичною. В пізніх творах домінують образи і мотиви, вироблені Умбрійською школою. Риси умбрійців вдало тиражував ще Перуджино, який поставив виготовлення схожих картин на потік. Дещо подібне зробив і Франческо Франча, вдало експлуючи чужі знахідки, він поставив виготовлення схожих картин на потік, тільки в Болоньї. Персонажі картин Франческо Франча малорухливі, по провінційному задумливі, посередні і надто ідеалізовані (навіть якщо то пастухи). В його творчості, досить популярній в провінційній Болоньї, відбились всі недоліки болонської школи: експлуатація чужих художніх знахідок, надмірна ідеалізація, затверджені штампи популярних, але одноманітних, нуднуватих зразків.

Нечасто, але митець звертався до створення портретів. Портрети пензля Франческо Франча відзначаються схожістю з моделями й нагадують твори інших художників.

Вибрані твори

«Поклоніння пастухів», Національна пінакотека Болоньї.

• «Розп'яття зі Св. Іваном Хрестителем та Св Єронімом», палацо д'Аккурцио, Болонья
• «Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем», Музей образотворчих мистецтв, Будапешт
• «Хрещення в Йордані»
• «Свята Родина», Музей образотворчих мистецтв, Будапешт
• «Мадонна з немовлям в пейзажі»
• Вівтар «Мадонна на троні з чотирма святими», церква Св. Івана
• «Мадонна на троні з Св. Лаврентієм та Св. Єронімом», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Мадонна з немовлям і святими Домініком та Антонієм Падуанським», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Покладання у труну», Ермітаж, Санкт-Петербург
• «Мадонна з немовлям і янголом», Музей мистецтв Карнегі
• «Поклоніння пастухів», Національна пінакотека Болоньї
• «Портрет Бартоломео Б'янкіні», Національна галерея, Лондон
• «Портрет Гвідобальдо Монтефельтро»
• «Портрет Еванджеліста Скаппі»
• «Федеріго Гонзага ІІ в 10-річному віці»
• «Єпископ Альтобелло Аверольді», Національна галерея мистецтв, Вашингтон

Див. також

• Кватроченто
• Гравюра
• Фреска
• Вівтар
• Умбрійська школа
• Болонська школа
• Медальєрне мистецтво

Джерела

• Государственный Эрмитаж. Каталог 1. Л, «Аврора», 1976, с. 146.
• Всеволожская С. Н. и др. «Итальянская живопись 13-18 веков в собраниии Эрмитажа», Л, 1964, с. 214
• Peter and Linda Murray, Dictionary of Art and Artists, London, Penguin Books, 1983.
• Miklós Boskovits, Giorgio Fossaluzza, La collezione Cagnola. I dipinti, Busto Arsizio, Nomos Edizioni, 1998.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франческо Франча