Гонорій I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:30, 19 січня 2013, створена EmausBot (обговорення | внесок) (r2.7.2+) (робот додав: sl:Papež Honorij I.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гонорій I
Папа Римський
625 — 638
Попередник: Боніфацій V
Наступник: Северин
Дата народження: 585
Місце народження: Кампанія, Візантійська імперія
Дата смерті: 12 жовтня 638
Місце смерті: Рим
Громадянство: Візантійська імперія
Релігія: католицька церква[1]
У миру: Гонорій
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Гонорій I (лат. Honorius; †12 жовтня 638), сімдесятий папа Римський (27 жовтня 62512 жовтня 638), походив з Кампанії, син консула Петронія. Вважається, що саме він запровадив відзначення свята "Воздвиження Чесного Хреста". За часів його понтифікату проводилась активна місіонерська робота в Англії.

Гонорій I підтримував монофелітство, христологічну єресь, згідно з якою Ісус Христос володів двома основами: людською та божественною, проте мав одну волю та енергію. Монофеліти вважали, що самостійність людської волі зникла через її поглинення божественною волею.

Піддання анафемі

Через сорок років після своєї смерті Гонорій I був підданий анафемі на Третьому Константинопольському соборі як прихильник монофілітів. Анафема була проголошена папою Левом II. Гонорія I проклинали аж до XI століття. Противники непомильності папи на Першому Ватиканському соборі посилались на помилку Гонорія I.

Джерела

  1. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.