Перейти до вмісту

Гета (імператор): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучено Категорія:Стародавній Рим за допомогою HotCat
АтаБот (обговорення | внесок)
м Посилання: порожній lang-xx → ref-xx за допомогою AWB
Рядок 19: Рядок 19:


== Посилання ==
== Посилання ==
[http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Historia_Augusta/Geta*.html Біографія у Historia Augusta {{lang-en|}}]
* [http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Historia_Augusta/Geta*.html Біографія у Historia Augusta] {{ref-en}}


{{royal-stub}}
{{royal-stub}}
{{ac}}
{{Римські імператори}}
{{Римські імператори}}



Версія за 12:36, 22 червня 2020

Гета
лат. Publius Septimius Geta
Народився7 березня 189[1]
Рим, Римська імперія[2] або Мілан[2]
Помер26 грудня 211 (22 роки)
Рим, Римська імперія
ПохованняЗамок Сант-Анджело
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьмеценат
Знання мовлатина
Посадаримський імператор, давньоримський сенатор[d] і консул
Конфесіядавньоримська релігія
РідДинастія Северів
БатькоСептимій Север[3]
МатиЮлія Домна[4][3]
Брати, сестриКаракалла[5], Септимія Старшаd і Септимія Молодша
Гета (погруддя в музеї Лувра)

Публій Септимій Гета (лат. Publius Septimius Geta, 29 травня, 189 — 26 лютого, 212) — римський імператор з 211 року. Зайняв престол після смерті свого батька Септимія Севера разом зі своїм старшим братом Каракаллою.

Юнацькі роки

Гета був молодшим сином засновника династії Северів — Септимія Севера та Юлії Домни. Носив ім'я свого діда. Виховувався разом відомим вченим Квінтом Сереном Саммоніком. Гета був молодшим від свого брата Каракалли всього на 11 місяців. Уже в молодші роки почалося суперництво між братами, яке з роками переросло у ненависть. У 197 році Гета супроводжував свого батька в поході проти парфян і в цей час отримав разом з Каракаллою титул Цезар.

На початку 202 року повернувся до Риму, в той час як сім'я залишилася на сході. У 202—204 роках перебував на батьківщині свого батька у Лептісі Великому в Лівії. Марно намагався батько згладити ненависть братів. Він узяв їх з собою в похід на Британію у 208—211 роках, що було останньою спробою примирити їх між собою.

Правління і смерть

Після смерті Септимія Севера 4 лютого 211 року брати одночасно стали правителями імперії. Гета, популярний серед солдатів, не виступав відкрито проти Каракалли. Особливо підтримував Гету ІІ Парфянський легіон.

Однак у лютому 212 року Каракаллі вдалося запросити Гету ніби на розмову примирення в присутності матері і там підступно вбити. Причому мати теж була поранена.

Після цього на ім'я Гети було накладено Damnatio memoriae. Навіть монети з його іменем було переплавлено. Знищено більше ніж 20000 тисяч прихильників Гети, багато було запроторено до в'язниць.


Посилання


  1. Smith W. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology / W. Smith — 1849. — 1219 p.
  2. а б Scriptores Historiae Augustae Historia Augusta
  3. а б Гета // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. VIIIа. — С. 586.
  4. Ив. Гр. Юлии сирийские // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 344–346.
  5. Зведений список імен діячів мистецтва — 2014.