Козел свійський: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Віщун (обговорення | внесок) розписано значення в культурі |
Віщун (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
}} |
}} |
||
{{Otheruses|Козел (значення)}} |
{{Otheruses|Козел (значення)}} |
||
''' |
'''Козе́л свійський''', або '''цап''' — [[домашні тварини|одомашнений]] підвид [[безоаровий козел|козла звичайного]] (''Capra hircus''), представник роду [[Козел]] (''Capra''), підродини [[козлові|козлових]] родини [[бикові|бикових]] (Bovidae). |
||
== Систематика, походження == |
== Систематика, походження == |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
== Назви == |
== Назви == |
||
«Цап» — поширена назва самця козла, «коза» — самки. Слово «цап» може бути запозиченим з [[румунська мова|румунської мови]] (''t̨ар''). Схоже слово є в [[італійська мова|італійській мові]] (''zappo''). Вони являють собою [[Субстантивація|субстантивований]] вигук для підкликання цапів, а за іншою версією — походять від {{lang-la|caper}} (з [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвроп.]] ''*kapro'')<ref>Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.</ref><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Cap-15160.html Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М.Р.Фасмер 1964—1973]</ref>. |
«Цап» — поширена назва самця козла, «коза» — самки. Слово «цап» може бути запозиченим з [[румунська мова|румунської мови]] (''t̨ар''). Схоже слово є в [[італійська мова|італійській мові]] (''zappo''). Вони являють собою [[Субстантивація|субстантивований]] вигук для підкликання цапів, а за іншою версією — походять від {{lang-la|caper}} (з [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвроп.]] ''*kapro'')<ref>Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.</ref><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Cap-15160.html Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973]</ref>. |
||
== Біологічні особливості == |
== Біологічні особливості == |
||
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
У стародавніх народів козел символізував, як і [[Корова|бик]], батька роду та родючість. [[Стародавня Греція|Стародавні греки]] й [[Стародавній Рим|римляни]] з огляду на це зображали [[Сатири|сатирів]] і бога [[Пан (міфологія)|Пана]] як напів-людей, напів-козлів. На честь міфічної кози [[Амальтея|Амальтеї]] названо [[Козоріг (сузір'я)|сузір'я Козорога]]<ref name=":0">{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=lVxmDwAAQBAJ&pg|title=Animals and Animal Symbols in World Culture|last=Miller|first=Dean|date=2014-01-01|year=|publisher=Cavendish Square Publishing, LLC|location=|pages=68-71|language=en|isbn=9781627125772}}</ref>. |
У стародавніх народів козел символізував, як і [[Корова|бик]], батька роду та родючість. [[Стародавня Греція|Стародавні греки]] й [[Стародавній Рим|римляни]] з огляду на це зображали [[Сатири|сатирів]] і бога [[Пан (міфологія)|Пана]] як напів-людей, напів-козлів. На честь міфічної кози [[Амальтея|Амальтеї]] названо [[Козоріг (сузір'я)|сузір'я Козорога]]<ref name=":0">{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=lVxmDwAAQBAJ&pg|title=Animals and Animal Symbols in World Culture|last=Miller|first=Dean|date=2014-01-01|year=|publisher=Cavendish Square Publishing, LLC|location=|pages=68-71|language=en|isbn=9781627125772}}</ref>. |
||
У сучасній культурі козел є символом жертви за чужу провину через звичай [[Юдаїзм|юдеїв]] покладати на жертовного козла гріхи всього народу, після чого тварину відпускали в пустелю. Звідси зокрема походить фразеологізм |
У сучасній культурі козел є символом жертви за чужу провину через звичай [[Юдаїзм|юдеїв]] покладати на жертовного козла гріхи всього народу, після чого тварину відпускали в пустелю. Звідси зокрема походить фразеологізм «[[Козел відпущення|козел відпущення]]» та асоціація козла з дияволом. Інше джерело уявлень про стосунок козла до сил зла — демонізація з приходом християнства язичницьких богів та персонажів<ref name=":0" />. У ранньохристиянському мистецтві козел слугував символом грішників, приречених на покарання в [[Страшний суд]]<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=GF4XDp-eSTwC&pg|title=Signs & Symbols in Christian Art|last=Ferguson|first=George|last2=Ferguson|first2=George Wells|date=1959|year=|publisher=Oxford University Press|location=|pages=19|language=en|isbn=9780195014327}}</ref>. |
||
== Галерея == |
== Галерея == |
||
Версія за 13:21, 11 лютого 2019
| Козел свійський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Capra hircus | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Capra aegagrus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Козе́л свійський, або цап — одомашнений підвид козла звичайного (Capra hircus), представник роду Козел (Capra), підродини козлових родини бикових (Bovidae).
Систематика, походження
За старішими класифікаціями одомашнених козлів вважали окремим видом Capra hircus, якого протиставляли «виду» безоаровий козел (Capra aegagrus). Тепер обидві форми — свійську і дику — вважають одним видом, Capra hircus.
Пращури свійського козла походять із Південно-західної Азії і Східної Європи.
Назви
«Цап» — поширена назва самця козла, «коза» — самки. Слово «цап» може бути запозиченим з румунської мови (t̨ар). Схоже слово є в італійській мові (zappo). Вони являють собою субстантивований вигук для підкликання цапів, а за іншою версією — походять від лат. caper (з праіндоєвроп. *kapro)[1][2].
Біологічні особливості
Кози найбільше люблять їсти бур'яни, а також листя дерев.
Господарське значення
Домашня коза — один з найстаріших одомашнених видів тварин. Протягом тисяч років вони використовуються для отримання молока, м'яса, вовни і шкіри. Козяче молоко є дуже поживним і набагато кориснішим для людей, ніж коров'яче.[джерело?]
У часи давніх великих експедицій, як морських (наприклад, Х. Колумба), так і сухопутних (наприклад, М. Пржевальського), козлів і кіз возили із собою. Вони давали молоко і були живим недоторканним запасом і провіантом, який не треба було спеціально зберігати.
Кози в культурі
У стародавніх народів козел символізував, як і бик, батька роду та родючість. Стародавні греки й римляни з огляду на це зображали сатирів і бога Пана як напів-людей, напів-козлів. На честь міфічної кози Амальтеї названо сузір'я Козорога[3].
У сучасній культурі козел є символом жертви за чужу провину через звичай юдеїв покладати на жертовного козла гріхи всього народу, після чого тварину відпускали в пустелю. Звідси зокрема походить фразеологізм «козел відпущення» та асоціація козла з дияволом. Інше джерело уявлень про стосунок козла до сил зла — демонізація з приходом християнства язичницьких богів та персонажів[3]. У ранньохристиянському мистецтві козел слугував символом грішників, приречених на покарання в Страшний суд[4].
Галерея
-
Коза у заповіднику Асканія-Нова -
Коза у зоопарку Сімферополя -
Кози на пасовиську перед Аккерманською фортецею -
Кози, що рухаються по мосту над гірською річкою, Карпати -
Козеня у селі Вікторія в Пирятинському районі Полтавської області
Джерела
- Вівці й кози — Рік 2003 (інтерв'ю з д.б.н. І. Акімовим) [1]
- Рослини й тварини в народній уяві. Н. Стаценко [2]
- Рассоха І. М. Південь України — один із світових центрів виникнення скотарства [3]
Примітки
- ↑ Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.
- ↑ Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
- ↑ а б Miller, Dean (1 січня 2014). Animals and Animal Symbols in World Culture (англ.). Cavendish Square Publishing, LLC. с. 68—71. ISBN 9781627125772.
- ↑ Ferguson, George; Ferguson, George Wells (1959). Signs & Symbols in Christian Art (англ.). Oxford University Press. с. 19. ISBN 9780195014327.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |