Технічні культури: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
AvicBot (обговорення | внесок) м Робот: виправлення подвійного перенаправлення → Технічні культури рослин |
Вилучено перенаправлення на Технічні культури рослин Мітка: Вилучено перенаправлення |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Сільське господарство |image = 2008-07-Pont l'Abbé-Tournesols.JPG | caption = Соняшник — технічна культура }} |
|||
⚫ | |||
'''Техні́чні культури''' — [[Сільськогосподарські культури|сільськогосподарські рослини]], що використовують в основному як [[Сировина|сировину]] для різних [[Галузь промисловості|галузей промисловості]] ([[Харчова промисловість|харчової]], [[Текстильна промисловість|текстильної]], миловарної, [[Лакофарбові матеріали|лакофарбової]], фармацевтичної та інші.). |
|||
Вирощування технічних культур є досить трудомістким і витратним (потребує внесення великої кількості [[добрива|добрив]], [[зрошування]] тощо). |
|||
== Групи == |
|||
За цільовим призначенням технічні рослини поділяються на такі групи (у дужках рослини, що є в культурі в Україні): |
|||
* ''[[крохмаль|крохмалоносні]]'' ([[картопля]], яку звичайно до технічних рослин не зараховують), |
|||
* ''[[цукор|цукроносні]]'' ([[цукровий буряк]]), |
|||
* ''[[олійні рослини]]'' ([[соняшник]], [[льон]]-кучеря́вець, або олійний, [[рижій]], [[рицина]], [[ріпак]], [[соя]] й ін.), |
|||
* ''[[Ефіроолійні рослини|ефіроолійні]]'' ([[коляндра]], [[троянда]] етеро-олійна, [[м'ята]], [[шавлія]] й ін.), |
|||
* ''[[прядивні рослини]]'' ([[льон-довгунець]], [[Коноплі (рослина)|коноплі]], до 1950 [[бавовна]]), |
|||
* ''[[лікарські рослини|лікарські]]'', |
|||
* ''[[Дубильні речовини|дубильні]]'' ([[дуб]]), |
|||
* ''[[Наркотик|наркотичні]]'' ([[Тютюн (рослина)|тютюн]], [[махорка]]) та ін. ([[хміль]]). |
|||
Деякі технічні рослини культивовано в Україні впродовж віків (наприклад, [[льон]], [[коноплі]]), деякі з [[19 століття|19 ст.]] (цукровий буряк, соняшник, хміль), деякі (бавовна, тютюн) щойно з найновіших часів. |
|||
== Посівна площа == |
|||
[[Посівна площа]] технічних рослин у цілому (без картоплі) в Україні, а також головних технічних рослин зазнала таких змін: |
|||
{| class="wikitable" style="margin:1em auto 1em auto; text-align:right" |
|||
|+ (в тис. га, в дужках — у % до всієї засівної площі) |
|||
! !! 1913 !! 1940 !! 1960 !! 1970 !! 1975 |
|||
|- |
|||
! Всі технічні рослини |
|||
| rowspan=2 | 904 (3,2) |
|||
| rowspan=2 | 2 699 (8,6) |
|||
| rowspan=2 | 3 574 (10,6) |
|||
| rowspan=2 | 3 939 (12,0) |
|||
| rowspan=2 | 4 027 (12,0) |
|||
|- |
|||
! у тому числі: |
|||
|- |
|||
! Цукровий буряк |
|||
| 558 (2,0) || 820 (3,1) || 1 457 (4,3) || 1 769 (5,4) || 1 788 (5,3) |
|||
|- |
|||
! |
|||
Соняшник |
|||
| 76 (0,3) || 720 (2,3) || 1 505 (4,4) || 1 672 (5,1) || 1703 (5,1) |
|||
|- |
|||
! Льон-довгунець |
|||
| 16 (0,1) || 118 (0,4) || 223 (0,7) || 238 (0,7) || 238 (0,7) |
|||
|- |
|||
! Коноплі |
|||
| 127 (0,5) || 200 (0,6) || 98 (0,3) || 43 (0,1) || 37 (0,1) |
|||
|} |
|||
Швидке зростання всіх технічних рослин, зокрема соняшника і цукрового буряка, усталилося у 1960-их pp.; на ці дві рослини 1975 припадало 87 % усіх технічних рослин (1913 — 70 %). Постійно зростає значення льону (0,9 % посівної площі всіх технічних рослин), натомість зовсім упало значення конопель. З інших технічних рослин більші посівні площі мають (у тис. га і відсотках до всіх технічних рослин; числа приблизні): рицина бл. 80 (2,0 %), тютюн — 30 (0,7), льон-кудряш — 20 (0,4), ріпак — 6 (1940 — 91), етеро-олійні і лікарські — 42 (1), соя. |
|||
[[Файл:Feld mit reifer Baumwolle.jpeg|міні|праворуч|Бавовник — технічна культура]] |
|||
Низка технічних рослин, введених у культуру [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянською владою]], не виправдала сподівань (природні умови в Україні не були для них сприятливі), і їх тепер не вирощують: бавовник (1940 — 238 000 га, 8,5 % посівної площі всіх технічних рослин), [[кенаф]], [[каучуконоси]]. |
|||
Технічні рослини поширені в усіх областях України (від 15,6 % всієї посівної площі у [[Вінницька область|Вінницькій області]], до 4,1 % на Закарпатті). Найбільше поширені технічні рослини у [[Лісостеп]]у: близько 14 % посівної площі (переважно цукровий буряк і соняшник, а також тютюн, озимий ріпак, коноплі) та в [[Степ]]у — близько 13 % (головне соняшник, а також рицина, етероолійні і лікарські, соя), менше на Поліссі — близько 9 % (льон, коноплі, хміль), найменше в горах. |
|||
На Кубані ([[Краснодарський край]]) технічні рослини становлять близько 700 000 га (16 % посівної площі), у тому числі 370 000 під соняшником, 212000 під цукровим буряком; інші: рицина, півд. коноплі, [[гірчиця]], етеро-олійні й лікарські. Культура бавовни (ще 1952 — 171 000 га), кенафу, [[арахіс]]у зовсім занепала. |
|||
== Джерела == |
|||
* {{ЕУ}} |
|||
{{Agro-stub}} |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Технічні культури| ]] |
Версія за 21:35, 2 лютого 2019
Сільське господарство |
---|
Соняшник — технічна культура |
Категорія • Портал |
Техні́чні культури — сільськогосподарські рослини, що використовують в основному як сировину для різних галузей промисловості (харчової, текстильної, миловарної, лакофарбової, фармацевтичної та інші.).
Вирощування технічних культур є досить трудомістким і витратним (потребує внесення великої кількості добрив, зрошування тощо).
Групи
За цільовим призначенням технічні рослини поділяються на такі групи (у дужках рослини, що є в культурі в Україні):
- крохмалоносні (картопля, яку звичайно до технічних рослин не зараховують),
- цукроносні (цукровий буряк),
- олійні рослини (соняшник, льон-кучеря́вець, або олійний, рижій, рицина, ріпак, соя й ін.),
- ефіроолійні (коляндра, троянда етеро-олійна, м'ята, шавлія й ін.),
- прядивні рослини (льон-довгунець, коноплі, до 1950 бавовна),
- лікарські,
- дубильні (дуб),
- наркотичні (тютюн, махорка) та ін. (хміль).
Деякі технічні рослини культивовано в Україні впродовж віків (наприклад, льон, коноплі), деякі з 19 ст. (цукровий буряк, соняшник, хміль), деякі (бавовна, тютюн) щойно з найновіших часів.
Посівна площа
Посівна площа технічних рослин у цілому (без картоплі) в Україні, а також головних технічних рослин зазнала таких змін:
1913 | 1940 | 1960 | 1970 | 1975 | |
---|---|---|---|---|---|
Всі технічні рослини | 904 (3,2) | 2 699 (8,6) | 3 574 (10,6) | 3 939 (12,0) | 4 027 (12,0) |
у тому числі: | |||||
Цукровий буряк | 558 (2,0) | 820 (3,1) | 1 457 (4,3) | 1 769 (5,4) | 1 788 (5,3) |
Соняшник |
76 (0,3) | 720 (2,3) | 1 505 (4,4) | 1 672 (5,1) | 1703 (5,1) |
Льон-довгунець | 16 (0,1) | 118 (0,4) | 223 (0,7) | 238 (0,7) | 238 (0,7) |
Коноплі | 127 (0,5) | 200 (0,6) | 98 (0,3) | 43 (0,1) | 37 (0,1) |
Швидке зростання всіх технічних рослин, зокрема соняшника і цукрового буряка, усталилося у 1960-их pp.; на ці дві рослини 1975 припадало 87 % усіх технічних рослин (1913 — 70 %). Постійно зростає значення льону (0,9 % посівної площі всіх технічних рослин), натомість зовсім упало значення конопель. З інших технічних рослин більші посівні площі мають (у тис. га і відсотках до всіх технічних рослин; числа приблизні): рицина бл. 80 (2,0 %), тютюн — 30 (0,7), льон-кудряш — 20 (0,4), ріпак — 6 (1940 — 91), етеро-олійні і лікарські — 42 (1), соя.
Низка технічних рослин, введених у культуру радянською владою, не виправдала сподівань (природні умови в Україні не були для них сприятливі), і їх тепер не вирощують: бавовник (1940 — 238 000 га, 8,5 % посівної площі всіх технічних рослин), кенаф, каучуконоси.
Технічні рослини поширені в усіх областях України (від 15,6 % всієї посівної площі у Вінницькій області, до 4,1 % на Закарпатті). Найбільше поширені технічні рослини у Лісостепу: близько 14 % посівної площі (переважно цукровий буряк і соняшник, а також тютюн, озимий ріпак, коноплі) та в Степу — близько 13 % (головне соняшник, а також рицина, етероолійні і лікарські, соя), менше на Поліссі — близько 9 % (льон, коноплі, хміль), найменше в горах.
На Кубані (Краснодарський край) технічні рослини становлять близько 700 000 га (16 % посівної площі), у тому числі 370 000 під соняшником, 212000 під цукровим буряком; інші: рицина, півд. коноплі, гірчиця, етеро-олійні й лікарські. Культура бавовни (ще 1952 — 171 000 га), кенафу, арахісу зовсім занепала.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Це незавершена стаття про сільське господарство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |