Залудяк Микола Іванович: відмінності між версіями

Микола Іванович Залудяк
Микола Іванович Залудяк
	Микола Іванович Залудяк Микола Іванович Залудяк
Голови Полтавської облдержадміністрації
	1992 — 1998
Наступник	Колесніков Олександр Олександрович
Народився	2 червня 1941; Вендичани Могилів-Подільського району
Помер	30 грудня 2010 (69 років); Полтава, Україна
Похований	Полтава
Відомий як	економіст, політик
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	Харківський національний автомобільно-дорожній університет
Науковий ступінь	Кандидат економічних наук
Вчене звання	Вчене звання
Політична партія	Комуністична партія Української РСР
Нагороди	;

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 09:59, 21 липня 2018

Микола Іванович Залудяк (2 квітня 1941, Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області — 30 грудня 2010) — народний депутат України 1-го скликання, представник президента і голова Полтавської обласної державної адміністрації з 1992 по 1998 роки. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Кандидат економічних наук. У 1996 році став Почесним громадянином Кременчука.

Біографія

Микола Іванович Залудяк народився 2 квітня 1941 року у селищі Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області у сім'ї робітника. Родина Миколи Івановича походить з козацького роду Залудяків. Сам Микола Іванович носив званні генерал-полковника, був представником Верховного отамана України та діаспори.

Освіта — вища, за фахом інженер — економіст.

Микола Залудяк брав участь у освоєнні цілинних земель Казахстану. З 1957 р. — автослюсар зернорадгоспу «Ломоносовський» Рузаївського району Кокчетавської області Казахської РСР. У 1959 — 1960 р. — автослюсар ремонтно-технічної станції у селі Вендичани Могилів-Подільського району.

У 1960 — 1963 р. — служба на Червонопрапорному Балтійському флоті.

У 1963 — 1968 р. — студент Харківського автомобільно-дорожнього інституту.

1965 року вступив до КПРС.

У 1968 — 1970 р. — старший інженер, начальник автоколони Кременчуцького автотранспортного підприємства 16011 Полтавської області.

У 1970 — 1975 р. — інструктор промислово-транспортного відділу Кременчуцького міського комітету КПУ. Закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПУ.

У вересні 1975 — травні 1977 р. — голова виконавчого комітету Автозаводської районної ради депутатів трудящих міста Кременчука. У травні 1977 — червні 1979 р. — 1-й заступник голови виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів.

У червні 1979 — лютому 1980 р. — голова виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів.

У лютому 1980 — березні 1990 р. — 1-й секретар Кременчуцького міського комітету КПУ Полтавської області.

З 1990 р. — заступник генерального директора Кременчуцького виробничого об'єднання «Дормашина».

Народний депутат України 1-го скликання, у 1990–1992 роках — голова Комісії Верховної Ради України з питань екології та раціонального природокористування.

У 1992–1994 роках — Представник Президента України у Полтавській області.

У 1994–1998 роках — Голова Полтавської обласної Ради, голова Полтавської облдержадміністрації. Після відставки Указом від 29 грудня 1998 року призначений радником Президента України.

Депутат Полтавської обласної ради, голова профільної комісії представницького органу. Працював заступником керуючого Полтавським обласним відділенням Промінвестбанку.

Відзнаки і нагороди

Нагороджений орденами «Дружба народів», «Знак Пошани», за заслуги Миколи Чудотворця, медалями «За доблесну працю» та відзнакою до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, йому присвоєне почесне звання «Заслужений працівник промисловості України», почесний президент обласної федерації футболу тощо.

Рішенням міської ради міста Кременчук від 19.09.1996 року М. І. Залудяку присвоєно звання Почесного громадянина міста.

Увічнення пам'яті

1 квітня 2011 у Кременчуці відкрито меморіальну дошку Миколі Івановичу Залудяку. Меморіальна дошка була встановлена на будинку № 10 по вулиці Академіка Маслова, де тривалий час проживав М. І. Залудяк^[1].

Виноски

↑ exo.in.ua Віктор Крук. Увічнення пам'яті видатного земляка

Посилання

Залудяк Микола Іванович на сайті «Хто є хто»
Помер екс-губернатор Полтави

Попередник:	Голови Полтавської облдержадміністрації 1992 - 1998	Наступник:
-	Голови Полтавської облдержадміністрації 1992 - 1998	Колесніков Олександр Олександрович

[1] xo.in.ua Віктор Крук. Увічнення пам'яті видатного земляка

[1]

@@ Рядок 95: / Рядок 95: @@
 {{Керівники Полтавської області}}
-{{Голови Полтавської обласної державної адміністрації}}
 {{Почесні громадяни Кременчука}}
 {{Міські голови Кременчука}}

п о р Керівники Полтавської області
Перші секретарі Полтавського обласного комітету КПУ	Костянтин Топчій (1937—1938) Леонід Сафронов (1938—1939) Василь Марков (1939—1941) Василь Марков (1943—1945) Костянтин Топчій (1945) Василь Марков (1945—1950) Марк Співак (1950—1952) Михайло Стахурський (1952—1955) Микола Рожанчук (1955—1961) Василь Комяхов (1961—1962) Олександр Мужицький (1962—1963) Олександр Мужицький (сільський, 1963—1964) Яків Погребняк (промисловий, 1963—1964) Олександр Мужицький (1964—1973) Федір Моргун (1973—1988) Олексій М'якота (1988—1991)
Голови Полтавського обласного виконавчого комітету	Пантелій Жученко (1937—1938) Іван Мартиненко (1938—1941, 1943—1950) Олексій Коваль (1950—1953) Микола Рожанчук (1953—1955) Андрій Черченко (1955—1959) Олександр Мужицький (1959—1962) Микола Кириченко (1962—1963) Микола Кириченко (сільський, 1963) Максим Оніпко (промисловий, 1963—1964) Степан Бойко (сільський, 1963—1964) Степан Бойко (1964—1974) Григорій Пуденко (1974—1978) Григорій Устименко (1978—1984) Олексій М'якота (1984—1988) Іван Гопей (1988—1992)
Голови Полтавської обласної ради	Олексій Мякота (1990—1991) Іван Гопей (1991—1994) Микола Залудяк (1994—1998) Олександр Полієвець (1998—2002) Євген Томін (2002) Володимир Гришко (2002—2006) Володимир Марченко (в.о., 2006) Олександр Удовіченко (2006—2010) Володимир Марченко (2010) Іван Момот (2010—2014) Петро Ворона (2014—2015) Олександр Біленький (з 2015)
Голови Полтавської обласної державної адміністрації	Микола Залудяк (1992—1998) Олександр Колесніков (1998—1999) Анатолій Кукоба (1999—2000) Євген Томін (2000—2003) Олександр Удовіченко (2003—2005) Степан Бульба (2005—2006) Валерій Асадчев (2006—2010) Олександр Удовіченко (2010—2014) Віктор Бугайчук (2014) Олег Пругло (в.о., 2014) Валерій Головко (2014—2019) Роман Товстий (т.в.о., 2019) Олег Пругло (т.в.о., 2019) Олег Синєгубов (2019—2021) Дмитро Лунін (т.в.о., 2021—2023) Філіп Пронін (з 2023)

п о р Міські голови Кременчука
Російська імперія	Ізюмов (1900—1903) • Ізюмов (1906–1908) • Гусєв (1909,1911,1912) • Гусєв (1913–1916) • Ізюмов (1916–1917) • Лапчинський (VII.1917—XI.1917) Фегединг (з VII.1917)
СРСР	Смирнов (28.I.1918—25.III.1918) • Панасенко (III.1918—VI.1918) • Бромберґ • (VI.1918—VIII.1918) • Вязьмітінов (IX.1918—XI.1918) • Панасенко (9-14.XII.1918) • Санін (14.XII.1918—1.II.1919) • Богуславський (II.1919—VIII.1919) • Покорний (IV.1920—VII.1920) • Сербіченко (30.VII.1920—21.X.1922) • Капранов (1927) • Капцевич (1928–1929) • Радченко(XII.1929) • Малієвська (в.о.) (1930) • Чорновіл (1930–1934) • Шпильман (VIII.1934) • Фусік (X.1934—1935) • Колоколов (VII.1935) • Лагно (1940—10.VIII.1941)
Третій Рейх	Столецький (12.VIII.1941—12.IX.1941) • Дмитренко (1941—II.1942) • Алей (III.1942—IX.1943)
СРСР	Будний (1943–1945) • Дроздов (в.о.) (17.III.1945—10.VIII.1945) • Гаврилов (11.VIII.1945—1952) • Скрипник (1952–1961) • Кожарін (1962–1970) • Матвієнко (1970–1979) • Залудяк (VI.1979—V.1980) • Вербин (1980–1986) • Литвиненко (1986—III.1990) • Баланюк (III.1990—XII.1990)
Україна	Пономаренко (1990–1994) • Білан (VI.1994—XI.1995) • Пономаренко (1995–1998) • Надоша (X.1998—IV.2000) • Глухов (VII.2000—X.2010) • Бабаєв (XI.2010—VII.2014) • Калашник (в.о.) (VII.2014—XI.2015) • Малецький (XI.2015—нині)
Портал «Кременчук» • Проєкт «Кременчук»